МАЖОРНІ ДТП ЯК СИМВОЛ ЧАСУ
Коли я багато років тому проходив курс навчання в автошколі, фаховий і кумедний дядько-інструктор ще часів ДОСААФу, попереджав усіх нас, слухачів, мовляв, якщо ви, не дай Боже, зіб'єте пішохода, то ви апріорі будете винними. Бо ви управляєте транспортним засобом підвищеної небезпеки, а пішохід – ні. І навіть якщо ви їдете за кермом, а він прямо перед вашим автомобілем вийшов на дорогу, розлігся, розкрив газету, ліг та читає – це зовсім не привід його давити, ви мусити зробити все, щоб уникнути наїзду. А ступінь вини водія, який ненавмисно збив пішохода, залежатиме і від того, яких зусиль він доклав, щоб уникнути біди. Вона, власне, може трапитися будь з ким, хто коли не будь сідав за кермо. Але те, як поводяться у таких випадках водії, що завдали непоправної втрати рідним та близьким загиблої під колесами людини, говорить багато про що. Можна так, як майор міліції у Запоріжжі. Можна так, як відомий музичний продюсер Меладзе. Можна довго і нудно з'ясовувати, хто правий, і хто кому більше винний у ситуації, коли жертв немає, вина учасників аварії не очевидна, але один з них має високих покровителів у владі. Українські автошляхи – справжні фабрики смерті. Власне, смертельні автокатастрофи трапляються скрізь у світі. Але тільки в Україні сильні світу цього із зв'язками у владі здатні уникати покарання, відчуваючи себе настільки безкарними за кермом. Так, як у цьому сюжеті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
