Нова команда МОЗ: обличчям до громадського здоров'я
Попереджувати хвороби завжди краще, аніж їх лікувати. Разом з тим, зберегти здоров'я окремої людини та нації в цілому можливо лише спільними зусиллями суспільства та держави.
На жаль, Україні ще далеко до появи системи громадського здоров'я, яка б повністю відповідала своїм функціям з попередження захворювань, збільшення тривалості життя і зміцнення здоров'я шляхом об'єднання зусиль суспільства. Разом з тим, щиро радію, що окрім наявних проблем, зараз чітко спостерігаю позитивні зміни саме в напрямку охорони громадського здоров'я. "Концепція розвитку системи громадського здоров'я" затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів від 30.11.2016 р. N1002-р поступово стає реальністю. Відповідно план заходів щодо реалізації цієї Концепції, закріплений в розпорядженні Кабінету Міністрів від 10.08.2017 р. N560-р поступово втілюється. І цим завдячуємо новим обличчям в Міністерстві.
Власне нові обличчя.
Зараз в Міністерстві охорони здоров'я формується команда однодумців, які готові брати на себе відповідальність за розвиток громадського здоров'я в Україні. Представниками цієї команди, зокрема, є Генеральний директор Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта; координатор напрямку імунізації Центру громадського здоров'я Ксенія Скринник, заступник Міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишина, начальник департаменту громадського здоров'я МОЗ Наталія Півень.
Ольга Стефанишина, громадська діячка, відома всій Україні своєю боротьбою за права пацієнтів займаючи посаду виконавчого директора благодійного фонду "Пацієнти України". Саме БФ "Пацієнти України" стали основною рушійною силою у боротьбі за перехід до антикорупційної схеми закупівель ліків та вакцин для України через міжнародні організації. Це дозволило зекономити майже половину бюджетних коштів та забезпечити українських пацієнтів новими якісними лікарськими засобами, яких раніше не було в Україні. Зараз в МОЗ Ольга опікується напрямками євроінтеграції, закупівель лікарських засобів та громадським здоров'ям.
Володимир Курпіта до призначення на посаду був виконавчим директором Всеукраїнської мережі "ЛЖВ". Завдяки системній адвокаційній кампанії Мережі, антиретровірусна терапія є в наявності і абсолютно безкоштовна для всіх українців, що живуть з ВІЛ. Окрім цього, збільшено фінансування державних програм на закупівлю ліків для хворих на туберкульоз, вірусні гепатити, дитячу та дорослу онкологію, гемофілію та інші захворювання.
Окремо хочу відзначити Наталію Півень, яка всупереч нестачі підлеглих та спротиву старої МОЗівської гвардії тягне роботу свого департаменту та робить все можливе, щоб вивести систему громадського здоров'я в Україні на новий рівень.
Ці люди, безпосередньо і з середини, знають проблеми та потреби пацієнтів та шляхи їх вирішення. Нарешті, громадське здоров'я опинилося в руках громадських діячів, які є експертами в цій темі, а не призначеними статистичними чиновниками.
Чому створення Центру громадського здоров'я було настільки необхідно?
Ми бачимо, як стрімко набирає обертів робота Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) при МОЗ. ЦГЗ вже досить успішно налагодив збір даних та моніторинг за інфекційними і неінфекційними захворюваннями, окремо виділяючи напрямок імунізації. Це надважливий крок для захисту громадського здоров'я, адже неможливо формувати стратегію профілактики та лікування хвороб без розуміння поточної ситуації і масштабів проблеми. Саме цього Україні не вистачало протягом багатьох років. Зараз на сайті ЦГЗ стабільно працює розділ "Імунізація", в якому розміщуються актуальні дані про охоплення щепленнями та вакцинацію. Це досить сприяє доступу до публічної інформації, що необхідна профільним громадським організаціям, журналістам та просто всім, хто цікавиться громадським здоров'ям.
Окрім цього, Центр громадського здоров'я вже почав реалізацію проектів у міжнародному партнерстві, які спрямовані на посилення національних зусиль у протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, розробці нових програм моніторингу та оцінки і фармацевтичного менеджменту.
Зазначу, що одним із важливих інструментів для захисту громадського здоров'я є забезпечення загальної доступної вакцинації. Для мене, як для громадського діяча у сфері охорони здоров'я, стало дуже показовим, що з перших днів свого перебування на посаді в.о. Міністра охорони здоров'я, Уляна Супрун визнала імунізацію питанням національної безпеки та одним із пріоритетів у роботі Міністерства. Вже на другий день у статусі в.о. Міністра, пані Супрун відгукнулася на наше запрошення стати спікером на прес-конференції, ініційованій громадськістю.
Минулої весни активні представники МОЗ та ЦГЗ взяли участь у масштабній відкритій зустрічі батьків, медиків журналістів, громадських діячів з нагоди Українського тижня імунізації – 2017.
Також представники Міністерства та ЦГЗ стали учасниками тренінгу Агентів змін з вакцинації, що відбувся в Києві на початку грудня 2017 року. Там вони надали актуальну інформацію про стан імунізації, вислуховували та відверто відповідали на нагальні запитання батьків та лікарів – Агентів змін з вакцинації. Зараз представники Міністерства та ЦГЗ досить оперативно реагують на запити громадських організацій та просто небайдужих громадян.
Центр громадського здоров'я та низка структурних підрозділів Міністерства охорони здоров'я в регіонах вже підписали Меморандуми про співпрацю з нашою організацією (це департаменти в Закарпатській, Миколаївській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях). Згадайте, раніше громадськість могла лише мріяти, щоб влада хоча б почула її, а зараз вона готова співпрацювати.
Хочу також повідомити, що очолюваний мною Комітет громадського здоров'я та аналітики Громадської Ради при МОЗ розпочав активну роботу з метою налагодити співпрацю держави та громадських об'єднань, оскільки лише спільно з громадянським суспільством в Україні можлива повноцінна реформа охорони здоров'я.
Дякую всім, хто не ховається за бюрократичними шаблонами, а разом з громадськістю діє для захисту здоров'я окремого громадянина та суспільства в цілому.
Сподіваюся, що співпраця з громадськістю буде тільки підсилюватися.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
