Лікар первинки – перша ланка інфекційного контролю за туберкульозом
У 40-х роках минулого століття проти туберкульозу стали активно застосовувати антибіотик стрептоміцин. Хвороба капітулювала перед таким лікування, і дуже скоро лікарі оголосили про повну перемогу над сухотою. Але через декілька десятків років туберкульоз повернувся у більш важкій формі. Мікобактерії втрачали чутливість до існуючих антибіотиків, що спонукало до створення нових протитуберкульозних препаратів.
Сьогодні одним із найбільш складних завдань світової медичної спільноти є подолання мультирезистентної форми туберкульозу, проти якої не діють два найбільш ефективні протитуберкульозні препарати – ізоніазид та рифампіцин.
У 2014 році на Асамблеї Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я була проголошена Стратегія 2015-2035 по боротьбі із туберкульозом. Основна мета Стратегії – зменшити захворюваність на туберкульоз до рівня менше ніж 100 випадків на один мільйон населення та зменшення смертності від туберкульозу на 95%.
На перший погляд цілі Стратегії ВОЗ можуть здатися нереальними, але у світі вже є країни, які досягли цього рівня. Однією із зразкових країн у питанні боротьби із туберкульозом є Канада, де рівень захворюваності вже відповідає запланованому у 2035 по світу. І сьогодні Канада плідно працює над іншою метою – зменшення цього показника до рівня 1 хворий на мільйон населення до 2050 року.
Роль первинної медико-санітарної допомоги у боротьбі із туберкульозом
Провідна роль у виявленні та лікуванні туберкульозу у розвинутих країнах, що досягли успіхів у боротьбі із сухотами, належить первинній ланці медичної допомоги. І це абсолютно логічно, адже у переважній більшості випадків хворий уперше контактує саме з лікарем первинки, а не із фтизіатром.
Первинна медико-санітарна допомога (ПМСД) включає у себе не тільки надання медичних послуг, але й санітарно-гігієнічну просвіту, сприяння правильному харчуванню та здоровому способу життя, інфекційний контроль закріпленої ділянки, імунізацію населення, профілактику інфекційних та неінфекційних хвороб і багато інших задач, які стосуються здоров'я індивіда і населення в цілому.
У вищезгаданій Канаді саме первинна медична допомога є першою і основною лінією фронту у боротьбі із сухотами, і як показує практика, така модель є досить успішною, адже дозволяє охоплювати усі верстви і соціальні групи населення, в тому числі і ті, де ризик виникнення і розповсюдження туберкульозу є досить високим (наприклад, особи, що перебувають покарання у місцях позбавлення волі, військовослужбовці та інші).
В Україні ж ситуація із туберкульозом й досі лишається складною. За критеріями ВОЗ у нашій країні вирує епідемія туберкульозу ще з 1995 року. Провідна проблема вітчизняної системи охорони здоров'я, як показують дослідження українських і міжнародних експертів, є невідповідність старої радянської системи Семашко із сучасними викликами. Це, безумовно, стосується і питань діагностики, лікування та профілактики туберкульозу в країні.
Якщо за радянських часів основна стратегія лікування туберкульозу зводилася до стаціонарного перебування пацієнта, то сьогодні ця модель є неефективною. Зокрема, це стосується і підвищеного ризику розповсюдження інфекцій безпосередньо у туберкульозних диспансерах. Сьогодні ж пріоритетною є модель амбулаторного лікування туберкульозу, а також заходи, що спрямовані на профілактику захворювання. І для вирішення цих проблем саме лікар первинки має бути основною ланкою у боротьбі із сухотою.
Суттєвою перевагою амбулаторної моделі лікування туберкульозу є максимальне наближення лікарської допомоги до місця проживання хворого. Таким чином ми запобігаємо формування та розповсюдження внутрішньо-лікарняної інфекції, і в першу чергу це стосується мультирезистентних форм.
Обов'язки лікаря первинки щодо діагностики, лікування та профілактики туберкульозу
Є декілька десятків чітко сформульованих обов'язків, які накладаються на лікарів первинної ланки щодо виявлення, лікування та профілактики туберкульозу. Ми ж проговоримо основні із них. Реформування системи охорони здоров'я, і, зокрема, протитуберкульозної медичної допомоги, передбачає наступні обов'язки лікаря первинки:
- Активне виявлення туберкульозу у групах шляхом скринінгових обстежень.
- Пасивне виявлення туберкульозу при зверненні громадян в медичні заклади при наявності відповідних симптомів.
- Транспортування біологічних матеріалів пацієнтів до лабораторії.
- Проведення вакцинації.
- Інформування населення з питань профілактики та гігієни.
- Виявлення осіб, що мають підозрілі симптоми.
- Формування та щорічний перегляд груп ризику.
- Контроль за якістю проведення протитуберкульозного лікування.
- Забезпечення клінічного консультування хворих, що перебувають на амбулаторному лікуванні.
- Інші обов'язки.
За яких умов можлива повноцінна участь лікарів первинки у діагностиці, лікуванні та профілактиці туберкульозу
Згідно із проекту Стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги, запропонованого МОЗ, рекомендації ВОЗ та світова практика залучення лікарів первинки у боротьбі із сухотою є пріоритетною. Але виникає питання – як в Україні створити умови, які б дозволили лікарю первинки займатися проблемою туберкульозу?
Перш за все, ми нарешті маємо чітко відмежувати первинну, вторинну і третинну ланки медичної допомоги. У реформованій системі охорони здоров'я первинна медико-санітарна медична допомога має бути більш доступною до населення. Преференції мають надаватися саме амбулаторному лікуванню. Вкрай важливим є профілактичний напрямок, адже будь-яка система охорони здоров'я в першу чергу має бути спрямованою на превентивні заходи. На жаль, саме профілактичний напрямок в українській медицині сильно занепав, і в роки незалежності цьому не приділяли уваги.
Необхідно зауважити, що і без реформування протитуберкульозної медицини, функції лікарів первинки щодо туберкульозу є досить значними. Загальна перебудова медичної галузі країни передбачає суттєве збільшення навантаження на лікарів первинної ланки. Зрозуміло, що якщо ми не переглянемо умови роботи лікаря первинки, то це просто унеможливить якісне виконання первинної медичної допомоги щодо виявлення, лікування та профілактики туберкульозу.
Ми вже не раз говорили про зміну формату роботи лікарів первинки, що вкладається в концепцію реформування вітчизняної системи охорони здоров'я. Але окрім цього, має бути забезпечена належна матеріально-технічна база. Вкрай важливо визначити оптимальне навантаження на лікаря первинної ланки в контексті боротьби із туберкульозом, чітко встановити його функціональні обов'язки та можливості.
Одним із найважливіших завдань у створенні сучасної протитуберкульозної медичної допомоги є створення мотивації для лікарів. Варто відзначити, що мотивація має бути не лише фінансовою, а й інші види мотивації. Наприклад, для залучення медичних кадрів у сільську місцевість можна надати певні соціальні переваги (більш достойні умови праці, житлові умови, підвищені пенсії та інші пільги). Обов'язкове відпрацювання випускників медичних вишів, що навчалися на бюджетній основі, я вважаю нормальною практикою, але державі не потрібно тим зловживати. Варто створити пристойні умови праці, аби молоді лікарі не йшли на таке відпрацювання як на покарання.
В той же час варто працювати і у напрямку підвищення рівня прихильності самого пацієнта до лікування. Як показують світові дослідження, подолати епідемію туберкульозу неможливо без дисциплінованості самого пацієнта. Які б ефективні ліки ви не використовували проти туберкульозу, якщо пацієнт їх приймає нерегулярно та не виконує усі приписи лікаря, то це шлях до швидкого формування резистентності інфекції до ліків. Так епідемія буде тільки набирати обертів. Тому з боку лікарів первинки має бути забезпечений надійний контроль і просвітницька робота, яка б звела до мінімуму халатне ставлення пацієнтів до лікування.
З огляду сказаного вище, враховуючи міжнародний досвід та рекомендації ВОЗ, наша організація "Платформа здоров'я" буде займатися адвокацією сучасного підходу щодо виявлення, лікування та профілактики туберкульозу лікарями первинної ланки. У рамках цієї реформи має відбутися і інтеграція діяльності фтизіатричної служби із загальною медичною мережею та чітке розподілення обов'язків між різними ланками медичної допомоги.
ГО "Інфекційний контроль в Україні" за підтримки БО "100 відсотків життя"
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
