Комп'ютеризація лікарень. Вимушений крок чи нові можливості?
З 1 квітня 2020 року в Україні розпочався другий етап медичної реформи. Відтепер лікарні та національні центри фінансуються Національною службою здоров'я України (НСЗУ) згідно з укладеними договорами, за обраними ними пакетами медичних послуг.
Неналежний стан комп'ютеризації лікарень, проблеми з передачею даних до НСЗУ, знервований медичний персонал. Такими бачимо реалії першого місяця 2-го етапу реформи. Чи можливо за таких умов лікарням отримати фінансування, повноцінно працювати, не втратити кадри та довіру до реформи?
Переконаний, що так – цілком можливо, і надважливим критерієм успішності є належна комп'ютеризація і цифровізація закладів охорони здоров'я.
Вимогам НСЗУ відповідають 57% лікарень
НСЗУ, як замовник послуг, сплачує закладу за кожного пролікованого в стаціонарі пацієнта та за кожну виконану процедуру, що входить до переліку пріоритетних. Оплата відбувається за умови наявності в центральній базі даних eHealth відповідного направлення та відсутності помилок у поданих лікарнями відповідних звітів (медичних записів). Лікарня має вносити необхідну інформацію в свою медичну інформаційну систему (МІС) в режимі реального часу.
Отже, комп'ютеризація і цифровізація – необхідний крок, від якого залежить фінансування лікарень. Якщо комп'ютери, мережа та система працюють несправно, або техніки не вистачає, то у лікарні не буде можливості обмінюватись інформацією з НСЗУ. Заклад не зможе отримати кошти.
За стандартними вимогами НСЗУ, мінімальна потреба в оснащенні комп'ютерами, підключеними до локальної мережі, дорівнює кількості робочих місць, плюс щонайменше 1 комп'ютер в кожному підрозділі, приймальному відділенні, в реєстратурі та кабінеті статистики. Тут важливо розуміти, що ці вимоги розраховані, виходячи лише з забезпечення виконання завдання НСЗУ – кому, скільки, і за що сплачувати. Скільки та яких комп'ютерів потрібно самому закладу для розвитку, яке прикладне та медичне програмне забезпечення там має бути встановлене – це зовсім інше завдання. Тут рішення приймають власник та керівництво закладу.
Разом з тим, за даними НСЗУ від 21.04.2020, лише 57% закладів вторинної та третинної ланки в Україні відповідають мінімальним вимогам комп'ютеризації. Іншим треба надолужувати. Причина навіть не в браку коштів, а в неефективному їх використанні на цілі комп'ютеризації.
Рішення про вибір комп'ютерної техніки та МІС часто приймаються без аналізу та усвідомлення комплексних потреб установи. Це призводить до необхідності змінювати оснащення та систему, перенавчати персонал, що вимагає додаткових ресурсів.
Дослідження, проведене ГО "Платформа здоров'я", свідчить, що економія коштів фактично стоїть на першому місці при виборі лікарнею комп'ютерного оснащення. Так не має бути, адже потреби закладів різняться, одним можна взяти більше комп'ютерів з меншою продуктивністю, які невдовзі доведеться змінювати, а іншим потрібні потужні рішення.
У керівництва закладів немає уніфікованого рішення по техніці для лікарень та чітких вказівок по розгортанню мережі. Тому природньо, що їм складно прийняти ефективне рішення.
План розвитку ІТ-інфраструктури лікарні: з чого почати
Хороші комп'ютери, правильно обрана МІС – це ті кошти, які дозволять лікарні вирішити проблеми і з ремонтом, і з мотивацією лікарів, і з харчуванням пацієнтів, і з закупівлею нового обладнання. Однак мета комп'ютеризації абсолютно не обмежується потребами співпраці НСЗУ. Навіть якщо лікарня відповідає вимогам НСЗУ за поточним станом, це, на жаль, не гарантує їй сталої роботи в осяжній перспективі.
Належна комп'ютеризація закладу охорони здоров'я – це, перш за все, невід'ємна складова його успішної роботи та розвитку. Це ознака сучасності закладу, його конкурентоздатності та спроможності відповідати потребам пацієнтів.
Повноцінна МІС та комп'ютерне оснащення покликані допомагати керівнику закладу отримувати необхідну узагальнену та аналітичну інформацію, аналізувати ефективність та якість медичних послуг, створювати реєстри та управляти потоком пацієнтів, допомагати пацієнтам закладу брати на себе відповідальність за своє здоров'я.
Практика свідчить, що для закладу вигідніше одразу купити нормальний набір комп'ютерної техніки та МІС, ніж витрачати кошти на перероблення, переналаштування та амортизацію того, що є в наявності.
Розробка плану розвитку ІТ-інфраструктури лікарні має враховувати перспективи розвитку та спеціалізацію закладу, план розвитку госпітальних округів. З цією метою потрібно провести технічний аудит наявного обладнання, спираючись на структуру лікарні.
Варто розпочати з проведення технічного аудиту свого закладу, щоб отримати реальну картину інфраструктури та матеріально-технічної бази. Також лікарням вкрай необхідно здійснити фінансовий аналіз своєї діяльності і прораховувати свої видатки та фінансові ризики.
Як керівництву закладу визначити скільки та якої техніки потрібно? Зрозуміло, що медикам складно приймати рішення в таких специфічних питаннях, як автоматизація процесів в закладі охорони здоров'я.
Закликаю лікарні скористатися можливістю отримати допомогу експертів в проведенні технічного аудиту наявного обладнання. Результати цього аудиту допоможуть розробити обґрунтований план розвитку ІТ-інфраструктури медичного закладу.
Подати заявку на допомогу в проведенні технічного аудиту ви можете за посиланням
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
