Новий етап у розвитку громадського здоров'я в Україні
В сучасному розумінні тема здоров'я не обмежується питаннями медицини чи здоровим способом життя. Всесвітня організація охорони здоров'я визначає здоров'я як стан повного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб.
Збереження здоров'я та забезпечення якісного життя людей потребують організованих зусиль суспільства, відповідальності як окремої людини, так і з боку влади. Надважливим кроком у напрямку організації таких спільних зусиль є нещодавно ухвалений та підписаний Президентом України Закон України "Про систему громадського здоров'я" (відомий як законопроєкт N4142).
Сучасна модель громадського здоров'я
Громадське здоров'я є наукою і практикою, які дають можливість спільними зусиллями запобігати захворюванням, травматизму, інвалідності та смерті, сприяють збереженню здорового середовища для життя не лише зараз, але й в довгостроковій перспективі. Як наслідок, люди менше хворіють, рідше потребують суттєвої медичної допомоги і довше живуть.
Прикладом є досвід Європейських країн, які протягом кількох десятиліть розбудовують систему громадського здоров'я, зосереджену на зміцненні здоров'я, профілактиці захворювань і міжсекторальній взаємодії, що виходить за межі системи охорони здоров'я. Тривалість життя в цих країнах наразі на 5 років вища, ніж в Україні. Зокрема, дослідження ВООЗ свідчать, що профілактичні заходи сприяють зниженню смертності від серцево-судинних захворювань на 50-75% у країнах з високим рівнем доходів і на 78% у світі.
Для України поняття "громадське здоров'я" не нове. Україна також декларує пріоритет на розбудову системи громадського здоров'я як в законодавчому, так і в суспільному просторі. Попередження хвороб і контроль над ними передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і державами-членами.
Хоча Україна зробила значні кроки для переходу від політики боротьби з хворобами та "комерціалізованого" санітарного нагляду до розбудови профілактичної системи, однак ці заходи були недостатньо ефективними. Мала місце неузгодженість нормативних документів, були недостатньо врегульовані повноваження у сфері громадського здоров'я, невідповідність передовим міжнародним практикам.
Попри наявність великої кількості нормативно-правових актів, які регулюють різні складові системи громадського здоров'я, в Україні до цього часу була відсутня єдина нормативна платформа з врегулюванням механізмів створення такої системи та чітко визначеними функціями всіх сторін, долучених до її розбудови. Такою платформою покликаний стати ухвалений Закон України "Про систему громадського здоров'я" (N2573-IX від 06.09.2022 року).
Цей закон став базовим документом, який допоможе збудувати сучасну цілісну систему громадського здоров'я, інтегровану в європейську мережу.
Ключові принципи нового закону:
- Принцип "єдиного здоров'я". Ухвалений Закон вперше офіційно запроваджує принцип "єдиного здоров'я", який розглядає здоров'я за межами поняття "охорони здоров'я" чи "медичної допомоги". Він спонукає постійну співпрацю і взаємодію у галузі медицини, ветеринарії, безпеки харчових продуктів та питної води, захисту довкілля. Підкреслює, що кожен українець, кожна сторона несуть свій внесок у збереження здоров'я та безпеку навколишнього середовища.
- Системність. Закон визначає функції та чіткий розподіл відповідальності між різними центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками бізнесу та суспільством.
- Євроінтеграційний вектор розвитку. Реалізація цього закону більше інтегрує Україну в європейський простір. Сприяє гармонізації українського законодавства у сфері громадського здоров'я із законодавством ЄС.
- Біологічна безпека. Закон сприяє збереженню функції забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту держави в частині, що стосується здоров'я людей, реагування на хімічні та токсикологічні загрози шляхом створення національної мережі установ з контролю та профілактики тощо.
Найголовніше, що у фокусі закону "Про систему громадського здоров'я" є запобігання хвороб, зміцнення здоров'я та збільшення тривалості життя громадян.
Закон "Про систему громадського здоров'я" – це черговий крок, який визначає основні засади для розбудови системи громадського здоров'я в Україні. Надалі буде ухвалено низку підзаконних актів та інструкцій, відбуватиметься імплементація закону. Закон вводиться в дію через 12 місяців. За цей рік МОЗ має розробити й затвердити відповідні підзаконні нормативно-правові акти, які також будуть відповідно поступово вводитися в дію.
Суспільству в цілому, владі всіх рівнів необхідно спільно долати виклики, які впливають на сферу громадського здоровя та здоров'я кожного українця. Війна росії з Україною завершиться нашою перемогою. І вже сьогодні ми разом маємо дбати про те, зберегти здоров'я української нації для нинішнього і прийдешніх поколінь.
Виклики в сфері громадського здоров'я
Серйозною проблемою громадського здоров'я, не лише в Україні, але й в усьому світі, є неінфекційні захворювання (НІЗ). В Україні НІЗ є причиною понад 80% усіх смертей з високим рівнем передчасної смерті та інвалідності. Передусім, це серцево-судинні захворювання, діабет, онкологічні хвороби, хронічні обструктивні захворювання легень.
Поширені фактори ризику розвитку НІЗ добре відомі. Це тютюнопаління, надмірне споживання алкоголю, нездорове харчування з надмірним споживанням солі та цукру, надмірна вага, несвоєчасна діагностика та відсутність контролю за гіпертонічною хворобою, низька фізична активність. Неінфекційні хвороби скорочують життя українців, змушують їх доживати свій вік у фізичних та психологічних стражданнях. Також НІЗ стають соціальним та економічним тягарем для держави.
Зниження рівнів охоплення профілактичними щепленнями на тлі військової агресії в Україні також стало викликом для системи громадського здоров'я. Якщо вакцинокеровані інфекції вийдуть з-під контролю, це може призвести до спалахів та епідемій, перевантаження вже й без того навантаженої системи охорони здоров'я, до каліцтва і смертей дітей та дорослих.
Через свої рішення та діяльність місцева влади та комунальні установи також мають створювати сприятливі умови для збереження здоров'я та зменшення чинників, які негативно на нього впливають. Наприклад, через створення міської інфраструктури, яка мотивує людей займатися спортом та ходити пішки, через організацію безпечного транспортного руху, через створення умов для підвищення кваліфікації медиків.
Разом з тим, кожен з нас, суспільство та влада можуть та повинні впливати на ці чинники. Нам усім варто докласти зусиль, щоб знизити надмірне споживання солі та цукру, алкоголю та куріння, збільшити фізичну активність, підняти рівень вакцинації, вчасно виявити та почати лікувати гіпертонічну хворобу тощо.
Все буде громадське здоров'я!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
