23 жовтня 2026, 23:49

Хто писатиме правила, за якими українські компанії працюватимуть у ЄС?

У липні я писав, що українці в Польщі перестали бути резервом дешевої робочої сили. Нагадаю цифру. За даними Польського економічного інституту, у 2022-2025 роках українці зареєстрували тут близько 123,6 тисячі бізнесів: 109,1 тисячі ФОП і 14,5 тисячі компаній з українським капіталом. Це вже не заробітчанство, а підприємництво.

Відтоді минуло кілька місяців, і постало питання, яке стосується кожного з цих бізнесів, але в якому їхнього голосу поки майже не чути.

За якими правилами вони працюватимуть по обидва боки кордону, коли Україна увійде до спільного ринку ЄС?

Це питання не з далекого майбутнього. 13 жовтня Україна і ЄС відкрили переговорні кластери "Внутрішній ринок" і "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" – це сімнадцять розділів одразу. Відкритих кластерів уже чотири з шести. Митні режими, стандарти, доступ до публічних закупівель і до європейського капіталу формуються в документах, які пишуть сьогодні. Для компанії, що працює і в Україні, і в Польщі, тут вирішується, чи стане вона європейською, чи назавжди залишиться "українською фірмою в Польщі" з усіма обмеженнями, що з цього випливають.

При цьому публічна розмова про українсько-польські економічні відносини точиться майже винятково навколо блокад, зерна й перевізників. Теми важливі, але вони про сьогоднішні суперечки, а не про майбутні правила.

Вважаю, що бізнесу час зайти в цю розмову самому.

Адже цифри вже на його боці. Торік, за даними Держмитслужби, Польща залишилася найбільшим ринком українського експорту (5 мільярдів доларів) і була другим після Китаю джерелом імпорту (ще 7,9 мільярда). Разом це майже 13 мільярдів і перше місце серед торговельних партнерів України в ЄС. Зростають також інвестиції. За попередніми даними НБУ, на кінець 2025 року обсяг прямих інвестицій з Польщі в Україну сягнув 1,44 мільярда доларів, майже на третину більше, ніж двома роками раніше. Це поки лише 2,4% усіх прямих інвестицій в Україну, але, за даними Нацбанку Польщі, з 2023 року саме Україна – найбільший одержувач польського капіталу серед дванадцяти пострадянських країн. На Варшавській фондовій біржі працює окремий індекс українських компаній WIG-Ukraine. Економіка вже працює, і їй потрібен майданчик, де про її майбутні правила говорять ті, кого вони стосуються.

Тому 13 листопада ми проводимо у Варшаві українсько-польський бізнес-форум "Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС".



Він проходить під патронатом Офісу Президента України, а готують його Фундація EFCBE, Європейська Бізнес Асоціація, Спілка Українських Підприємців і організатори виставки Rebuild Ukraine: Construction & Energy. Відбудеться форум у межах самої виставки, тобто там, куди й так зʼїдуться компанії, що займаються відбудовою.

Спільні правила тримаються там, де вигоду в них бачать обидві сторони, тож говоритимемо про три речі:

• які вигоди дає польському бізнесу співпраця з Україною вже сьогодні;

• що інтеграція України в ЄС означає для польської економіки;

• де спільні інвестиції й торгівля дадуть результат у найближчі роки.

Формат простий: дискусійні панелі за участю підприємців, інвесторів, бізнес-асоціацій і представників влади обох країн, плюс зона нетворкінгу.

Деталі

• Дата: 13 листопада 2026 року, початок о 14:00

• Місце: Варшава, EXPO XXI, ul. Ignacego Prądzyńskiego 12/14

• Учасники: підприємці й інвестори з України та Польщі, бізнес-асоціації, органи влади, експерти, медіа

• Участь безкоштовна, кількість місць обмежена

• Реєстрація: winwin.efcbe.org/ua

Правила, за якими українські компанії працюватимуть на спільному ринку, Україна і ЄС узгоджують уже зараз. Переконаний, що вони вийдуть ще кращими, якщо в цій роботі буде чути й голос тих, кому за ними працювати.

Запрошую до Варшави.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто писатиме правила, за якими українські компанії працюватимуть у ЄС?

У липні я писав, що українці в Польщі перестали бути резервом дешевої робочої сили. Нагадаю цифру. За даними Польського економічного інституту, у 2022-2025 роках українці зареєстрували тут близько 123,6 тисячі бізнесів: 109,1 тисячі ФОП і 14,5 тисячі компаній з українським капіталом...

Українці – більше не резерв дешевої робочої сили. Ми – новий підприємницький двигун Центральної Європи

У середовищі української бізнес-спільноти в ЄС (від зустрічей випускників наших бізнес-шкіл до нетворкінгів нових ділових об'єднань) помітно змінилося головне питання...

Більше не "гвинтики": чому сучасне лідерство вимагає спільної цілі та довіри до команди

На початку кар'єри ми всі, так чи інакше, зосереджені на власних цілях. Це природний етап професійного дорослішання. Ти прагнеш самоствердитися: закрити найскладніший проєкт, отримати нову посаду, довести свою експертність керівництву та ринку...

Разом у культурі: Як Польща та Україна будують спільне майбутнє

Хочу розказати про дуже крутий проект "Разом у культурі" (Razem w Kulturze), який впроваджує в Польщі організація Фундація "Сила життя" (Fundacja Moc Życia)...

Створення фонду майбутніх поколінь для України: шлях до безпеки та економічного зростання

Останні події у світовій політиці, зокрема в Білому домі, знову загострили питання національної безпеки та фінансової стабільності України. Ідея створення спеціального фонду на кшталт "норвезького" фонду – це не просто ще один політичний проєкт...

Перепалка у Білому домі: Україна заявляє про себе не як "сіра зона", а як рушійна сила Європи!

У житті найбільше не терплю пихатості. Людей, які ставлять себе вище за інших та не вміють поважати нікого. Щиро вірю, що справжня сила проявляється в справах, а не в гучних заявах: сильні люди мовчки роблять великі вчинки, не вихваляючись власною могутністю...