30 листопада 2010, 13:12

День для телевізора



Завтра одна громадська ініціатива пропонує провести "День без телебачення". Ось що пишуть: "Пропонуємо 1 грудня, в день, коли українці висловили підтримку ідеям незалежності, бойкотувати перегляд ТБ, від якого якраз і формується залежність. Закликаємо припинити "згодовувати" нам з екранів той непотріб, який телевізійні боси ніколи не дозволили би дивитися своїм дітям – брехливі "джинсові" новини, низькопробні серіали, скопійовані шоу. Ми вимагаємо надавати правдиву та об'єктивну інформацію. Який сенс дивитися телевізор, якщо з його екрану лише брешуть та ще й маніпулюють нами без сорому і совісті?"

Воно ніби і правильно, але дуже нагадує ситуацію із міжнародним жіночим днем. Дивимось "ящик", дивимось, а потім раз – і якийсь день не дивимося взагалі. Або хоча б до заходу сонця. А потім знову починаємо дивитися. І головне – якщо раптом почнуть показувати "чесні новини", "високоякісні серіали", "оригінальні шоу" – значить, можна цілими днями сидіти на дивані?

Проблема не в телевізорі. І не в телеканалах. Редакторська політика не зміниться від того, що все населення України цілісінький день не буде дивитися в "ящик". Телевізор – це лише один з аспектів життя, який не є сам по собі ані поганим, ані хорошим. Так само не є поганами чи хорошими брехливі передачі (за умови, що ми бачимо брехню) або криваві бойовики, або скопійовані шоу. Кожен розважається, як хоче, і ніхто не має права вказувати, як це треба робити. Що справді погано – це коли розвага розтягується на весь вільний час, не залишаючи можливості для власного розвитку. Але і це персональний вибір кожного.

Саме тому це питання не до телеканалів. Це питання до споживацької культури взагалі, до виховання, до батьків. І в цьому плані залякування в стилі теорії змови – "Нами маніпулюють!!!" – не принесе позитивного результату, адже воно створює спільного ворога, але не створює альтернативи.

День без телебачення – це чудово. Але набагато краще, коли телебачення посідає в житті те місце, яке воно й має посідати – не більше, і не менше. Просто "ящик для розваг". Нехай телевізор відпочине, проведіть день з друзями.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...