Чи в деклараціях проблема?
В продовження теми декларацій. На жаль, вся ця дискусія – визнаємо це чесно – призведе лише до піару медійників (нас, тобто). Так само як священна війна проти мажорів закінчилася пшиком – жодних системних наслідків для суспільства не настало.
Так і зараз. Поговоримо, посміємося над Ющенком, над Немирею, над Усовим. Якби мене зареєстрували – наді мною посміялися б, оскільки моя офіційна декларація теж свідчить про чесноти і скромність в побуті.
І забули б до наступних виборів. І це є велика проблема нашого суспільства – відсутність системного мислення. Адже проблема не в Кості Усові і навіть не в Ющенку. Проблема в тому, що 90% країни живе неофіційно. У нас політичні слогани всіх партій – проведемо люстрацію, посадимо бандитів, покараємо мафію. А конкретики ноль.
А між тим, порушують майже всі, навіть не помічаючи цього, і поки не поміняти систему – нічого не зміниться, на місце одних люстрованих прийдуть інші голодні і злиденні.
Що це означає? Що дискусія має вестися не про Усова. А про те, чи виводити систему в нуль (тобто чи оголошувати легалізацію прибутків до певної дати)? Чи вбивати пенсійний внесок у 33% з роботодавця, який нищить саму систему офіційних зарплат? І що пропонувати натомість? Чи дасть щось бюджету податок з розкоші? А чому не податок з корпорацій?
У нас популізм політиків дуже непогано зживається з популізмом журналістським – засудити явище, але не показати першопричини. Чи зробив погано Костянтин, коли повністю в рамках закону показав свої офіційні доходи? І чи ті, хто вимагають все декларувати – чи не ставлять публічний стопор для потенційних реформаторів (уявімо, що серед нас є майбутній Валенса, але його затюкають ще до виборів, тому що він отримує зарплату в конверті у себе на фірмі).
Так, можливо, Усову слід було підморгнути при коментарі – мовляв, всі свої. Але і колегам-журналістам потрібно розуміти, що життя складніше, ніж на курсах медіа-права. Ситуацію з деклараціями неправильно показувати відірвано від причин – тоді це буде цькування або іронія, які забудуться через три дні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
