Чи потрібні волонтери армії?
Волонтери армії більше не потрібні – таку думку висловив у США міністр оборони України Степан Полторак. Максимум – дорадча допомога та контроль за виконанням наказів міністра.
Що тут скажеш? Я не ставлю під сумнів професійність та порядність міністра, як і те, що в нас насправді є мета збудувати ефективну державу та потужну армію, але після такого висловлювання в мене виникають деякі запитання.
Безперечно, зміни на краще у забезпеченні нашої армії за роки війни – є. Останній мій візит на фронт ще раз підтвердив наявність одягу, харчування і навіть медикаментів. Але зовсім не все в армії ще працює ідеально, а головне оперативно, тому і закривати очі на існуючі недоліки ми не маємо права.
Величезна кількість моїх друзів – відданих країні волонтерів – займається постійним ремонтом техніки, кожного місяця вони відправляють на передову безпілотники, автомобілі, бензопили й генератори, різноманітні технічні прилади та навіть лопати, кірки та кабелі, яких критично не вистачає в багатьох частинах.
І для них наслідком такої заяви міністра може стати підрив авторитету волонтерів в очах міжнародної спільноти, відмова українських та міжнародних донорів у допомозі, а крім того – подальше поглиблення песимістичного ставлення до влади з боку тих громадян, хто за покликом душі брав активну участь у забезпеченні оборони держави.
Хто в результаті найбільше від цього постраждає?
Постраждають, в першу чергу, наші захисники на передовій, для яких обсяг допомоги може значно скоротитися.
Можливо, шанований мною міністр поспішив з висновками, або ж підлеглі надають йому недостовірну інформацію? Адже і досі механізми державного реагування на забезпечення чималої кількості технічних потреб армії – не працюють так оперативно як хотілось би.
Одне лише питання – наскільки швидко оновлюється вміст використаної аптечки першої допомоги після ротації – потребує суттєвого доопрацювання.
Тому допомога волонтерів армії і сьогодні ще дуже потрібна – це не соромно визнавати, бо це є свідченням справжньої єдності нації та підтримки армії суспільством.
Незаперечним для мене є той факт, що волонтери і досі, як і 4 роки тому, відіграють значну роль у забезпеченні та підтримці української армії – і матеріальній, і моральній, і фізичній, і психологічній.
І я впевнена, що навіть після заяв про їх "непотрібність" той, хто віддано працював – буде і надалі мовчки продовжувати робити свою справу, тільки от довіри до влади всередині країни після такого явно не побільшає...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
