19 лютого 2019, 12:47

Війна з Росією може тривати ще десятиліття

Коли у 1991 році розпався Радянський Союз, всі більш менш серйозні аналітики розуміли, що війна України з Росією – це лише питання часу.

Мирне розлучення справляло гарне враження лише зовні, але фахівці усвідомлювали, що руйнація імперії не тільки не розв'язала геополітичні протиріччя, які склалися за останні 50 років у Європі, але й породила нові.

Росію після 1991 року можна було порівняти з Німеччиною після Версальського договору, яка зазнала принизливої поразки та втратила величезні території. Обидві країни прагнули реваншу, і в обох виник величезний запит на фюрера, який поверне все втрачене назад.

Для Кремля втрата України – це не просто втрата стратегічної з усіх точок зору території. Це повна руйнація того ідеологічного фундаменту, на якому базувалася вся політика Росії в останні кілька століть. Третій Рим, захисниця і об'єднувач слов'ян, головна православна країна світу, що веде свій родовід з Києва...

Але мало того, що більшість слов'янських країн втекли подалі від Москви до Євросоюзу та НАТО, ще й їхня древня духовна столиця – Київ – також вирішила йти власним шляхом. Такий поворот залишав їх без історії, без роду-племені, без морального права на домінування у слов'янському та православному світі.

А тому питання війни, яка б мала остаточно ліквідувати українську державність та назавжди закрити це питання, було лише справою часу. І ось цей час настав...

П'ять років – це величезний термін для війни. Обидві світові війни для нашої країни тривали менше. Але наша війна може тривати далі ще 5, 10 і більше років, бо в Кремлі, мабуть, щиро вірять, що рано чи пізно зможуть зламати українські еліти та домовитися з нашими олігархами про умови "м'якої" капітуляції.

Війна може закінчитися тільки у двох випадках. Або наші олігархи здадуть нас Кремлю, або ми створимо таку систему, такі інституції, коли вектор розвитку країни більше не залежатиме від персоналій, і у Кремлі усвідомлять подальшу безперспективність їхньої політики щодо України та переглянуть свої стратегічні плани.

Створити таку систему ми зможемо лише за однієї умови – відсторонення олігархів від влади, очищення держапарату від їхніх маріонеток та повної зміни політичних еліт. Адже коли країною керуватимуть не окремі всесильні люди, а широкі народні маси, чия воля втілена у державних інституціях, то й тиснути не буде на кого. А проти цілого народу не повоюєш.

Тому напередодні виборів я хочу, щоб всі, нарешті, зрозуміли: найбільшою загрозою для національної безпеки України є внутрішній фактор – прогнила і корумпована олігархічна система, яка може поховати нашу державність та незалежність в один момент. І тільки зламавши її ми зможемо гарантувати Україні свободу, процвітання і життя.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Тринадцять – число щасливе!

30 вересня 2011 року, в останній день першого місяця осені, "Замок-музей Радомисль" офіційно відкрив двері для відвідувачів. Хоча екскурсії до Музею української домашньої ікони і старожитностей "Душа України" ми проводили й раніше...

Історія на дотик

Того самого дня, 20 вересня, коли нашому Музею української домашньої ікони "Душа України" вручали сертифікат Національного реєстру рекордів, ми проводили також презентацію унікального інклюзивного продукту – мандрівної карти знаменитого туристичного маршруту Via Regia для людей із порушеннями зору...

Національний реєстр рекордів України відзначив ''Замок-музей Радомисль''!

Історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" внесено в національний реєстр рекордів України, а наш музей "Душа України" визнано першим в Україні Музеєм української домашньої ікони...

Не зовсім святкові нотатки в День Знань

Перше вересня – особливий день для кожного з нас. Колись я сама ходила до школи з портфелем і бантами. Потім вже водила туди дітей – з наплічниками й без бантів...

Смертельний політ над Дніпром

21 липня в центрі Києва сталася трагедія. Над Дніпром обірвався трос екстрім-атракціону. Один з двох братів – двадцятирічний хлопець, який в цей час був на цьому атракціоні, упав у воду...

Чи могло таке варварство статися у будь-якій з європейських столиць?! Ніколи!

Ми так прагнемо в Євросоюз – але поки що не здатні побороти корупцію та байдужість навколо себе... Іще одна цінна історична пам'ятка архітектури знищена – старовинна садиба Зеленських у давньому центрі Києва...