19 березня 2020, 08:45

Освідчення в коханні

Є люди, котрих називають символами покоління (і не одного). Є люди, котрих називають духовними батьками. Є люди, саме завдяки яким ми такі, які ми є. І хтозна, якими ми були б, якби ці люди не зустрілися на нашому життєвому шляху.

Вона саме така.

Жінка-вічність.

Жінка-епоха.

Жінка-міф.

Це все про Неї. Єдину, геніальну, вільну від всіх потворних нашарувань сучасності.

Безкомпромісну.

Справжню аристократку духу.



Сьогодні Ліні Костенко 90 років.

90 років мудрості, 90 років гідності, 90 років творення, 90 років служіння своїй нації і країні.

Таких людей у нас – одиниці. Це наші моральні авторитети. Без перебільшення, на них тримається наша державність.

Її вірші й поеми вже давно розібрали на цитати, пісні. Мабуть, через прості, але влучні слова... І метафоричність, образність – інколи просто аж візуальна, коли рядки самі по собі викликають у свідомості яскраві картини радості чи то смутку, любові чи то відчаю, бунту чи то умиротворення.

"Пиши кров'ю і ти знатимеш, що кров – це дух", – писав Ніцше. Написано за десятки років до народження Ліни Костенко – а ніби про неї. Вона проживає те, про що пише, пропускає через себе.

Це той випадок, коли віриш кожному рядку, кожному слову, кожній літері.

Згадую, як в студентські роки я чорнильною ручкою дві ночі поспіль переписувала в зошит поезії Ліни Костенко. Адже купити омріяну книгу не було можливості і мені дозволили дві доби писати...

Потім з'явилися перші романси на улюблені вірші. І мені завжди здавалося, що це не я пишу музику, а просто маю можливість почути ту музику, яку сама Ліна Василівна заклала в свою геніальну поезію.

А потім я вперше побачила її живу і справжню. І моє серце, здається, зупинилося... Така м'яка і глибока поезія кохання ніжної, тендітної жінки – і водночас такий погляд очей, який не те що не прощає, але ловить, відчуває і розстрілює молекули брехні і зради в самий момент їх народження...

Ліна Костенко не просто популярна – її люблять, як мало кого.

Вона вища і вільна від усіх титулів і звань. Свого часу Ліна Василівна відмовилася від звання "Герой України". І це був маркер часу.

Так сталося, що сьогодні вперше за багато років я не зможу Вас привітати з Днем Народження вживу. Але від всієї нашої родини вітаю Вас з завершенням третіх тридцяти і початком четвертих.

І хай Ваші четверті тридцять будуть наповнені новими емоціями, новими таємницями, новими книгами, новими віршами і оновленою Україною – чистішою, сильнішою, здоровішою, мудрішою.

У Вас є в Україні своя армія. Це мільйони людей, які чекають Вашого слова, Вашого погляду, Вашої думки.

З Днем Нарождения, Ліно Василівно!

Многая літа!

powered by lun.ua

Кровна справа

Як судинні аномалії об'єднують вузькопрофільних фахівців Як у державі система транспорту, так і у людини є важливі магістралі, що об'єднують усі його органи, живлять їх і забезпечують нормальне функціонування живого організму...

Колапс наближається...

10000 уражених COVID-19 щодоби – абсолютно реальна для України перспектива в найближчі дні й наступні тижні. Ціна, яка буде заплачена за безвідповідальність влади – тисячі життів, які ще сьогодні все ще можна зберегти...

Неперевершений і неповторний...

Сьогодні, в день святої Софії (в іменини моєї найменшої дочки), ще одне моє дитя – історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" святкує свій дев'ятий день народження...

Криві дзеркала медичної реформи України. Чи є в української нації шанс на порятунок?

Я розумію, як важко зорієнтуватися представникам українського суспільства в тих хитросплетіннях, які нагромадили вітчизняні реформатори української системи охорони здоров'я різних каденцій...

ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ!

Прогулюючись травневими вуличками столиці, приємно спостерігати, як квітне природа. Цвіт, яскраві зелені та салатові кольори – все цвіте й пахне, надаючи додатковий заряд мотивації та енергії...

Героі наших днів. Ольга Голубовська

Є в суспільстві люди-шкідники, є люди-обертні, є паразити, є крикуни – а є ті, на яких суспільство тримається. Люди-Майстри. Люди – тихі герої...