13 квітня 2020, 13:42

Україна уникне розвитку епідеміологічної ситуації на зразок Іспанії та Італії по COVID-19, або Як наші мінуси перетворилися на плюси

Незважаючи на те, що ми живемо в епоху big data (великих даних), інформації для проведення надточних досліджень, що дозволили б уже сьогодні спрогнозувати розповсюдження вірусу COVID-19, все ще недостатньо.

У експертів викликає об'єктивний сумнів повнота даних, які надходять з сусідніх Білорусі та Росії. Вже довгий час виникають питання про достовірність інформації, яку надає Китайська Народна Республіка.

Кожного українця турбує питання: чи не буде в нас такого сплеску смертності, як в Італії та Іспанії? І як буде розвиватися епідеміологічна ситуація в Україні?

Найбільш широко використовують модель прогнозування розповсюдження коронавірусу, запропоновану Університетом Джонса Хопкінса. За її допомогою візуально порівнюються темпи розвитку пандемії у різних країнах. Вона далека від ідеальної, але в цілому формує адекватну картину розповсюдження пандемії у різних країнах.

Графіки, які дуже активно обговорюються у медіапросторі, створені на основі вищенаведеної методології. Відповідно до них, динаміка розповсюдження коронавірусу на початку пандемії в Україні насправді збігалася з розвитком перших днів епідеміологічної ситуації в Іспанії та Італії.

Вже в перші тижні стали помітні певні розбіжності по віковим категоріям. Так, в Україні спочатку був помічений значний відсоток інфікованих саме молодого населення, на відмінну від європейців. Це дозволило вітчизняним можновладцям говорити про недисциплінованість української молоді в період карантину.

Це хибне твердження. Насправді причина полягала у значно вищій мобільності цієї категорії населення.

Є низка соціальних та економічних факторів, які відрізняють нас від Італії та Іспанії, і саме вони суттєво впливають на перебіг епідемії.

По-перше, тривалість життя в Україні найнижча в Європі.

Найбільша група ризику для вірусу – це чоловіки старше 60 років. Оскільки в нашій країні середня тривалість життя чоловіка становить лише 66 років, то в нас набагато менше людей з цієї уразливої категорії.

По-друге – це разюча відмінність у соціальній активності людей літнього віку в Україні і європейських країнах.

На жаль, в Україні літні люди почали жити в умовах соціальної ізольованості набагато раніше карантину. Для українського пенсіонера є нереальною розкішшю сходити в кіно, театр чи ресторан, на відміну від їхніх європейських однолітків, які у додаток до активного соціального життя ще і досить часто подорожують.

Парадоксально, але низька соціальна активність українців літнього віку значно зменшує їхні шанси інфікуватися.

По-третє, у нас практично не має будинків для літніх людей. Тому ситуації, яка отримала катастрофічний розвиток у Сполучених штатах, Італії, Іспанії та Франції, коли через потрапляння вірусу у місця проживання пенсіонерів гинули десятки, а то й сотні людей, у нас не буде.

З цього короткого огляду стає зрозумілим, що в Україні епідеміологічна ситуація буде мати інший розвиток, ніж у Італії та Іспанії. А за умови правильного дотримання всіх рекомендацій та збільшення і покращення засобів індивідуального захисту для лікарів з боку держави ми зможемо уникнути катастрофічних наслідків, які спостерігаються у західноєвропейських державах.

Але найбільш вразливою є група працівників системи охорони здоров'я. Вони кинуті владою на амбразуру – без засобів захисту, без достатньої кількості масок, костюмів, рукавичок. І саме тут Україна зможе обійти і Італію, і Іспанію як по кількості інфікованих, так і по кількості смертей.

І насамкінець. Недавня заява Президента щодо майбутніх виплат загиблим медикам для мене особисто прозвучала цинічно.

Пане Президенте! Давайте медиків будемо захищати і берегти, а не обіцяти виплати їхнім майбутнім сиротам!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Тринадцять – число щасливе!

30 вересня 2011 року, в останній день першого місяця осені, "Замок-музей Радомисль" офіційно відкрив двері для відвідувачів. Хоча екскурсії до Музею української домашньої ікони і старожитностей "Душа України" ми проводили й раніше...

Історія на дотик

Того самого дня, 20 вересня, коли нашому Музею української домашньої ікони "Душа України" вручали сертифікат Національного реєстру рекордів, ми проводили також презентацію унікального інклюзивного продукту – мандрівної карти знаменитого туристичного маршруту Via Regia для людей із порушеннями зору...

Національний реєстр рекордів України відзначив ''Замок-музей Радомисль''!

Історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" внесено в національний реєстр рекордів України, а наш музей "Душа України" визнано першим в Україні Музеєм української домашньої ікони...

Не зовсім святкові нотатки в День Знань

Перше вересня – особливий день для кожного з нас. Колись я сама ходила до школи з портфелем і бантами. Потім вже водила туди дітей – з наплічниками й без бантів...

Смертельний політ над Дніпром

21 липня в центрі Києва сталася трагедія. Над Дніпром обірвався трос екстрім-атракціону. Один з двох братів – двадцятирічний хлопець, який в цей час був на цьому атракціоні, упав у воду...

Чи могло таке варварство статися у будь-якій з європейських столиць?! Ніколи!

Ми так прагнемо в Євросоюз – але поки що не здатні побороти корупцію та байдужість навколо себе... Іще одна цінна історична пам'ятка архітектури знищена – старовинна садиба Зеленських у давньому центрі Києва...