30 вересня 2020, 17:46

Неперевершений і неповторний...

Сьогодні, в день святої Софії (в іменини моєї найменшої дочки), ще одне моє дитя – історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" святкує свій дев'ятий день народження...

З того, що найбільш гостро закарбувалося в пам'яті: за майже 30 років життя зібрано близько 5000 домашніх ікон – і кожну, як дитину, я тримала в руках. І кожну за копійки купувала на блошиних ринках.

Не знала навіть чому... Просто так... Вважала, що маю вберегти від нищення нашу духовність...

А потім – багаторічний пошук хоч якогось приміщення для відкриття музею, прихистку для тих бездомних ікон-сиріт. І одна за одною відмови державних органів у оренді приміщення в Києві.

Далі – купівля в Радомишлі доведеного до напіврозваленого стану млина. На щось краще і ближче бракувало грошей.

60 тонн сміття, зібраного вручну в тому млині й на оточуючому його болоті.

П'ять років щоденної боротьби за те, щоб реставрація силами місцевих майстрів не зруйнувала дух історії...

Нарешті в 2011 році – свято відкриття музею і найкращі сподівання на визнання людьми й державою всього, що було зроблено для збереження нашої культури і пам'яті.

А потім погрози фізичного знищення музею, його директора й мене особисто від місцевого владного очільника і депутата.

І міліція, яка не приїде, скільки не дзвони.

Повалені паркани, знищені сотні кущів троянд і бузку.

Отруєний пес...

Наїзди й перевірки (звичайно, "з гори" скеровані) всіх можливих і неможливих місцевих контролюючих органів, які щодня унеможливлювали роботу музею.

Рішення суду міста Радомишля про "заборону діяльності музею". Потім – про "знесення пам'ятника архімандриту Єлисею Плетенецькому".

Проплачений сюжет в "прайм-тайм" на національно-олігархічному каналі, де Радомишльський "правозахисник" з розбитим носом на всю країну звинувачує мене в так званому своєму побитті.

Купа проплачених брудних чорних статей і кляуз в інтернет-смітниках.

Мета у всіх цих дій була одна – забрати (вкрасти) відреставровану будівлю млина.

І нуль захисту від держави.

І прокуратура, яка підіграє рейдерам.

Як же ми перемогли?

Та отак. Лише власними силами...

Дякую моєму чоловікові, Ігорю Кирилюку, та адвокатському об'єднанню "Паритет" – за правовий захист і вміння боротися з рейдерами найвищого рівня. Якби не ваш досвід і завзятість, музею б не було сьогодні, а я би не витримала і здалася під тим нелюдським тиском.

Дякую Віктору Москальцю – першому директору музею. Саме він надихав і контролював усі реставраційні процеси.

Дякую Аліні Гайдук – другому директору музею, яка наводила лад у колекції і придумувала чудові екскурсії.

Дякую Оксані Кіптяк – за управління махіною в 2500 квадратних метрів (музеєм, рестораном, готелем).

Дякую Юрію Рудницькому – нашому третьому директору музею. У Вас іще все попереду і багато відповідальності по збереженню і розвитку всього, що було напрацьовано.

Дякую Валентині Павленко – за чесне висвітлення ситуації з музеєм на "Радіо Свобода" в буремні часи державного свавілля і за особисту моральну підтримку.

І окрема подяка – кожному, хто за ці роки приїхав до музею і сплатив за квиток. Саме ваші внески дозволяють музею виживати і розвиватися.

Що попереду?

Виживання – із надією на розквіт. І, звичайно – боротьба за культурну, гідну, справедливу країну.

Країну, де війну називають війною, зрадників – зрадниками, клоунів – клоунами.

Де реформи не просто заради реформ і грантів, а для того, щоб людям було легше.

Де культура і духовність потрібні не для галочки в звіті, а як повітря, яким дихають.

З днем народження, Замок-музей Радомисль!

А тих, хто ще не був там і не бачив цього чуда – запрошую!

powered by lun.ua

Кровна справа

Як судинні аномалії об'єднують вузькопрофільних фахівців Як у державі система транспорту, так і у людини є важливі магістралі, що об'єднують усі його органи, живлять їх і забезпечують нормальне функціонування живого організму...

Колапс наближається...

10000 уражених COVID-19 щодоби – абсолютно реальна для України перспектива в найближчі дні й наступні тижні. Ціна, яка буде заплачена за безвідповідальність влади – тисячі життів, які ще сьогодні все ще можна зберегти...

Неперевершений і неповторний...

Сьогодні, в день святої Софії (в іменини моєї найменшої дочки), ще одне моє дитя – історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" святкує свій дев'ятий день народження...

Криві дзеркала медичної реформи України. Чи є в української нації шанс на порятунок?

Я розумію, як важко зорієнтуватися представникам українського суспільства в тих хитросплетіннях, які нагромадили вітчизняні реформатори української системи охорони здоров'я різних каденцій...

ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ!

Прогулюючись травневими вуличками столиці, приємно спостерігати, як квітне природа. Цвіт, яскраві зелені та салатові кольори – все цвіте й пахне, надаючи додатковий заряд мотивації та енергії...

Героі наших днів. Ольга Голубовська

Є в суспільстві люди-шкідники, є люди-обертні, є паразити, є крикуни – а є ті, на яких суспільство тримається. Люди-Майстри. Люди – тихі герої...