COVID-19 vs COVID-21
Пандемії коронавірусу вже понад рік. Але і досі спекуляцій та чуток навколо цієї болючої теми, мабуть, більше, аніж достовірної інформації.
Цим матеріалом я відкриваю серію щовівторкових бесід у прямому ефірі о 19 годині на моєму YouTube-каналі та профілі у Facebook із визнаними експертами з епідеміології та вірусології, які привнесуть у розмаїття пліток дещицю істини й здорового глузду.
Нам, лікарям, звісно, трохи простіше "відділити кукіль від пшениці". Але навіть обізнаним людям з профільною освітою треба бути уважними.
Навесні минулого року, коли в світі лише починалась коронавірусна пандемія, дехто похмуро жартував – мовляв, "COVID-19 застарів, рекомендуємо завантажити оновлення до версії COVID-20". На жаль, це не виявилося жодним жартом.
Сьогодні нові штами найвідомішого в світі вірусу настільки відрізняються від класичної, "уханьської" версії, що впору вже направду говорити про COVID-21.
От ми й поговорили. Моїм співбесідником був справді видатна та дуже цікава людина. Це мікробіолог, вірусолог, професор, академік НАНУ та Національної Медичної Академії Наук України, вчений і наставник – Володимир Павлович Широбоков.
Володимир Широбоков – фахівець із 60-річним досвідом, автор багатьох підручників з імунології та вірусології. Він присвятив все життя і обидві свої дисертації (кандидатську і докторську) вивченню наших маленьких невидимих сусідів-ворогів – вірусів. Тому його думка про те, що зараз відбувається з пандемією COVID, має особливу цінність.
"Почнемо з того, – стверджує мій поважний гість, – що ситуація, яка склалася з пандемією COVID, назрівала доволі давно. Віруси – це дивні організми, життєвий цикл яких в мільйони разів коротший за людський. Відомий експеримент, коли з вірусу поліомієліту за 5 годин утворилося понад 500 вірусних частинок. Додайте сюди геометричну прогресію – і зрозумієте, якими темпами віруси еволюціонують і змінюються.
Перший коронавірус людини – один з семи відомих – був відкритий ще в 1965 році. В 2002 саме коронавірус спричинив в Південно-Східній Азії епідемію важкого гострого респіраторного синдрому SARS, який тоді ще назвали "Атиповою пневмонією". В 2012 році був спалах близькосхідного респіраторного синдрому MERS, який тоді майже віднесли до пандемічних.
Це були небезпечні захворювання, з дуже великою летальністю. Наприклад, з 9 тисяч хворих на SARS померло більше 800 людей. MERS взагалі мав майже 30 відсотків летальності. Все це повинно було слугувати нам попередженням.
І ось, нарешті, з'явився SARS-CoV-2 – той самий коронавірус. Це нова емерджентна (тобто, така, що виникає раптово. – О. Б.) інфекція.
Ця інфекція проходить свій цикл розвитку. Початок дуже гострий, з високою летальністю, вірус звикає до нового для себе середовища – людської популяції. Він починає передаватись дедалі інтенсивніше, він протистоїть імунній системі й потребує великих людських мас.
В Індії, де зараз катастрофічний сплеск захворюваності, де щодня виявляють по 300-350 тисяч нових хворих, а щохвилини вмирає двоє людей, якраз дуже сприятливі умови для цього – там великі скупчення населення.
Зараз кажуть про індійський штам коронавірусу. Він відрізняється за структурою спайкового S-білку (це ті самі грушеподібні "шипи" на поверхні вірусу) від інших відомих – "класичного" уханьського, британського, бразильського, південноафриканського тощо. Ті штами, що сьогодні з'являються, в першу чергу спрямовані на інтенсифікацію поширення із певним, на жаль, збільшенням патогенності.
Коронавірус сьогодні – вже не той, що був у 2019-му. Він викликає більш тяжкі форми хвороби, вражає не лише людей літнього віку, але також середнього, навіть дітей.
У коронавірусів є особливий механізм мінливості, коли знімається матрична РНК, постійно змінюючись. Колись вважалося, що найбільш мінливим є вірус грипу. Потім таким став ВІЛ – вірус СНІДу, а тепер ми бачимо інтенсивну мінливість збудника COVID-19.
Я від самого початку стверджую: це цілком і повністю природне явище. За останні 20 років ми зареєстрували 20-30 нових хвороб. Тому мені імпонує заява президента США Джо Байдена, що ми вже зараз повинні готуватись до нової пандемії".
Втім, академік недарма згадав про сезонний грип. На його думку, згодом і COVID так само співіснуватиме з людиною – а вакцинація від нього стане цілком звичною справою. Він вважає – і тут його думки повністю збігаються з моїми – що людство врешті-решт повинно навчитись співіснувати з коронавірусом.
"Вірус інтенсивно змінюється, – резюмує пан Широбоков. – Коли закінчиться цей процес – сказати сьогодні не може ніхто. Ми можемо лише згадувати інші віруси – наприклад, "іспанку", і, спираючись вже на це знання, прогнозувати 2-3 роки.
Зараз іде пристосування людини і нового вірусу один до одного. Через певний час цей вірус перейде до категорії ендемічних – від пандемії до спалахів в певних країнах, а потім стане таким, як і інші коронавіруси, що викликають гострі респіраторні захворювання.
Колись і "іспанка" вбивала мільйони людей, а тепер ми спокійно співіснуємо з нею. І не в останню чергу тому, що вакцинація проти грипу перетворилась на звичну рутину. Наприклад, вже 25 років поспіль я і члени моєї родини вакцинуємось від грипу. І жодного разу ніхто не захворів. Вакцинація – це величезна зброя, яку неможливо переоцінити".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
