Не зовсім святкові нотатки в День Знань
Перше вересня – особливий день для кожного з нас.
Колись я сама ходила до школи з портфелем і бантами. Потім вже водила туди дітей – з наплічниками й без бантів. А тепер щиро тішуся, що нікому з них не треба перевіряти домашку, натомість сама можу продовжувати вчитися щодня.
На жаль, система освіти в Україні гнилувата. І плодами цієї системи є наші корупціонери та зрадники, брехуни, плагіатчики і невігласи, які лізуть на різні посади і прагнуть керувати державою.
Система освіти не освітлює майбутній шлях майбутнього громадянина, бо не виховує цінностей у наших майбутніх поколінь. В найкращому випадку, вона дає ремесло, яким людина в перспективі зможе заробляти кошти на життя.
Але, як і десятиліття тому, у школах і вишах навчають молодь не мислити і робити висновки, а зубрити, заучувати правила. Не бути відповідальними громадянами, а не висовуватись, бути чемними і покірними.
Молодь виходять з системи освіти розумінням: про все можна "домовитися", все "порєшать".
Левову частину вільного від школи часу дитина змушена проводити сидячи, скрутивши хребет за книгами й зошитами, а не за живим спілкуванням зі світом та людьми. А батьки, як і десятиліття тому, змушені підганяти та контролювати дитину, давати їй замість радості і любові втому й комплекси.
Нині є нормою, що без репетитора дитина не отримає гарну оцінку, не зможе здати ЗНО та поступити у престижний виш. Тобто, держава завідомо дає неякісну, неповноцінну освіту.
А ми мовчимо лише тому, що надворі війна?
То ж, якою вона повинна бути, правильна школа?
Поділюся своїми думками.
З такої школи дитина майбутнього має вийти:
1. Здоровою. Знати, як потрібно берегти своє здоровʼя, що його скорочує, а що продовжує. А для цього, для початку, дитина має більшість годин на день проводити не сидячи за партою, а в русі. Сидячі заняття мають чергуватись з такими, на яких можна ходити, стрибати, бігати, малювати, фотографувати, ліпити, готувати, саджати.
2. Щасливою. Для цього дитину потрібно навчити, що таке щастя. Як самому бути щасливим, але при тому не робити інших нещасними; як висловлювати свою думку, як ділитися радістю чи горем, як вирішувати непорозуміння, як будувати відносини з іншими людьми.
3. Патріотичною і чесною. А для цього потрібно виховувати цінності через ігри, моделювання складних ситуацій і пошук колективних рішень. Навчати переосмисленню історії своєї країни й аналізу історії власної родини. Формувати знання про те, як потрібно захищати себе, своїх близьких і свою Батьківщину.
4. Успішною. Для цього знати, що саме ти хочеш і можеш робити в житті, що виходить у тебе найкраще, як заробляти на життя і як планувати бюджет, як досягати цілей і як берегти планету для майбутніх поколінь.
Війна не є підставою, щоб не будувати нову парадигму освіти, не будувати цінності. Адже саме від того, якими будуть наші діти, залежатиме, якою буде наша старість.
З Днем Знань, дорогі мої друзі
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
