25 вересня 2024, 08:14

Історія на дотик

Того самого дня, 20 вересня, коли нашому Музею української домашньої ікони "Душа України" вручали сертифікат Національного реєстру рекордів, ми проводили також презентацію унікального інклюзивного продукту – мандрівної карти знаменитого туристичного маршруту Via Regia для людей із порушеннями зору.

Презентація відбувалася в рамкаж Культурного проекту Ради Європи Via Regia, учасником якого є Історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль".

В чому ж особливість цієї карти? А в тому, що її можна "прочитати" руками. Але також і почути, оскільки її розробники подбали про аудіосупровід.



З самого початку ми думали, як зробити так, щоб наш Музей став доступним для людей, які з різних причин позбавлені можливості бачити. Під час екскурсій ми давали людям (не лише з порушеннями зору) експонати в руки, прямо наполягали: візьміть амфору, ікону, свічник, спробуйте, як це працює!

Пройшов якийсь час – і до нас звернулися з Українського товариства сліпих. Запитали, чи правда, що в нашому музеї можна щось чіпати руками. Так, відповіли ми, правда. І вони висловили бажання приїхати до нас.

І от тоді ми зробили першу екскурсію для членів товариства. Це було більш ніж десять років тому. Ми тоді лише починали свою роботу, і про подібні практики ніхто в Україні ще навіть не говорив.



Поза тим, ви ж знаєте, що в музеях не дозволяється чіпати експонати руками. Але ми зламали цю практику. І навіть наші гіди тоді були зворушені до сліз, бо люди, які сприймають світ на дотик, були щасливі. Уявіть собі: вони обличчями торкалися до рушників, ікон, глечиків...

Ми проводили екскурсію і для дітей із порушенням зору. І це теж було дуже емоційно.

Так що для мене ця історія давня. Тому я дякую Українському культурному фонду і проекту "Via Regia на дотик", бо тепер ми зможемо ще трішки більше.

А тепер – про саму карту. Вона створена в межах окремої програми "Via Regia на дотик". Цю програму реалізує Рівненський регіональний центр розвитку "Тріада" у партнерстві з ВП ВГО "Генерація успішної дії" у Рівненській області.

Підтримку в цій справі надав, як я вже згадала, Український культурний фонд у межах грантової програми "Культура без бар'єрів".



Карта складається з двох частин. Одна з них зображає шлях Via Regia ("Королівська дорога") на території Європи, показує країни, які він перетинає. Друга деталізує його в Україні. В цій частині вміщено 12 об'єктів, що знаходяться на території Рівненщини, Волині, Житомирщини, Тернопільщини, Хмельниччини.

Кожен із них чимось унікальний. Тут є фортеця, яку ніхто й ніколи не зміг взяти приступом. Є також замок, де понад чотири століття тому монахи виготовляли папір, щоб друкувати релігійні книги (зрозуміло, йдеться про наш Замок). А ще – палац, який називали "малим Версалем".

Звичайно, це не повний перелік пам'яток архітектури, які збереглися на українській частині "Королівського шляху". Однак, пояснюють фахівці-психологи, це оптимальна кількість об'єктів, які зможуть "прочитати" на карті люди з порушеннями зору.

Весь шлях Via Regia, кордони країн, через які він проходить, їхні столиці та міста, розташовані на ньому, позначені тактильно і кольором. Розробники карти навмисне підбирали неяскраві кольори – їх добре сприймають люди з порушеннями зору. Підписи на ній продубльовані шрифтом Брайля. Крім того, тактильними є і звичайні літери.

Такий універсальний дизайн карти цілком виправданий. Наприклад, багато військових, які втратили зір унаслідок бойових дій, шрифтом Брайля не володіють, але розрізняють на дотик звичайні літери.

Карта супроводжується тифлокоментарями, тобто детальним словесним описом об'єктів. Їх можна почути, зчитавши QR-код, нанесений на карту. Це дозволяє уявити ту чи іншу споруду та її особливості.

На презентації було чимало цікавих гостей. Серед них – представники Коростенського відділення УТОС. Вони опробували карту в дії – почули на дотик тактильну екскурсію по Замку, а також пройшли майстер-клас із користування картою. Її провів експерт проекту "Via Regia на дотик" Петро Поліщук.



Мушу зазначити, що подібна продукція сьогодні широко використовується в Європі. В Україні вона наразі є рідкістю. І не всі, хто цього потребує, вміють користуватися тактильними картами. Тому такі майстер-класи вкрай необхідні.

Серед гостей приємно було бачити співаків Тетяну Шпакович та Івана Ганзеру. Іван – унікальна постать, володар чудового голосу, переможець конкурсу "Голос країни". Свого часу він узяв участь у музичному проекті Віктора Павліка – записі пісні "Дай нам, Боже!" та зйомках відео до неї. В ньому брали участь також Віталій Козловський, Мирослав Кувалдін (обидва зараз в ЗСУ) Світлана Тарабарова, Сергій Чантурія, Юрій Журавель та інші українські музичні зірки.



"Замок-музей Радомисль" – не єдиний об'єкт, котрий матиме таку мандрівну тактильну карту. Незабаром її передадуть також до музейних закладів Волинської, Рівненської та Житомирської областей: Володимирському історичному музею імені Омеляна Дверницького, Рівненському обласному краєзнавчому музею, Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно, Державному історико-культурному заповіднику міста Острог.



І це дасть можливість ширшому колу українців познайомитися з нашою історією та культурою – ніхто не повинен залишатися обділеним!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Національний реєстр рекордів України відзначив ''Замок-музей Радомисль''!

Історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" внесено в національний реєстр рекордів України, а наш музей "Душа України" визнано першим в Україні Музеєм української домашньої ікони...

Не зовсім святкові нотатки в День Знань

Перше вересня – особливий день для кожного з нас. Колись я сама ходила до школи з портфелем і бантами. Потім вже водила туди дітей – з наплічниками й без бантів...

Смертельний політ над Дніпром

21 липня в центрі Києва сталася трагедія. Над Дніпром обірвався трос екстрім-атракціону. Один з двох братів – двадцятирічний хлопець, який в цей час був на цьому атракціоні, упав у воду...

Чи могло таке варварство статися у будь-якій з європейських столиць?! Ніколи!

Ми так прагнемо в Євросоюз – але поки що не здатні побороти корупцію та байдужість навколо себе... Іще одна цінна історична пам'ятка архітектури знищена – старовинна садиба Зеленських у давньому центрі Києва...

Недитячі думки в ''дитячий'' день

Раніше в День захисту дітей хотілося писати саме про дітей. А тепер хочеться писати про зброю. Адже без неї захистити наших дітей виявилося неможливим...

Олександр Богомолець. Пам'ять роду

Пам'ять роду – це те, що тримає нас на нашій землі. Ми з'явилися на цьому світі не вчора. В нас кров і гени тих, хто був тут за багато століть до нас...