Знову про годинник
Минулої неділі українцям знову трохи скоротили життя.
І справа навіть не в тому, що ми в ту ніч на годину менше спали. Наше життя й без того стає менш тривалим та щасливим через постійну фізичну й нервову напругу: війна, втрати, тривоги даються взнаки. А тут ще двічі на рік переживаємо порушення біоритмів, додатковий стрес, дезадаптацію – все це точно не йде нам на користь.
І ніби минулої осені нам обіцяли, що у жовтні переведемо стрілки останній раз, а після того більше їх не чіпатимемо. Навіть Верховна Рада прийняла відповідний закон. Але його не підписав Президент. Чому не підписав, чи збирається підписати в майбутньому – не пояснив. То ж, цього року все пішло свою чергою.
Навіть якщо людина вважає, що не помічає сезонного переведення годинників, будьте впевнені: її організм все відчуває. Бо всяка жива істота існує не за поясним часом, і навіть не за декретним, а за біологічним. Біоритми, вони ж циркадні ритми, керують майже всіма фізіологічними процесами: гормонами, терморегуляцією, імунітетом...
Як ви гадаєте, чому ми вдень активні, а вночі спимо? Не тому, що нас так привчили. А тому, що так наказує спеціальна ділянка нашого мозку: супрахіазматичне ядро гіпоталамуса, наш головний "таймер". Примусити себе спати вдень і працювати вночі, звісно, можна. Але супрахіазматичне ядро ви не переконаєте: воно так само виділятиме мелатонін у нічний час і активізуватиме нейрони у денний.
Різниця між режимом дня та раз і назавжди закладеною програмою супрахіазматичного ядра називається "соціальний джетлаг" – і річ це доволі шкідлива. Бо призводить до "недобору" чи "перебору" потрібних гормонів, що виділяються уві сні. В результаті – стрес, який веде в майбутньому до ожиріння, депресії, діабету ІІ типу, гіпертензії, а також до підсвідомого прагнення компенсувати гормональний брак – алкоголем, курінням та іншими стимуляторами.
А зміна щоденного режиму на годину вперед, а потім назад – це і є той самий соціальний джетлаг, суттєвий стрес для організму. Ніби нам всім і без того мало хвилювань, так іще порушення циркадного ритму додатково активує синтез кортизолу – "гормону стресу". Організм вмикає режим "авралу", набагато швидше зношується, а про психологічні проблеми взагалі мовчу.
За даними різних досліджень, у перші дні після переведення годинника, поки організм ще не встиг адаптуватися, на 5-10% зростає ризик серцевих нападів, росте число нервових зривів і навіть самогубств, погіршується стан діабетиків. А ще значно збільшується кількість автомобільних аварій і виробничих травм – бо люди не встигають звикнути до нового режиму, і, як то кажуть, "сплять на ходу".
Але навіщось придумали ж переводити годинники двічі на рік. Може, є в тому щось хороше?
Кажуть, що головна користь від зміни часу – економія енергії. Вперше до цього додумався аж Бенджамін Франклін, наприкінці XVIII століття, і економити пропонував, звісно, свічки. Потім на півтора століття про таку сміливу ідею забули, а згадали лише у першу світову війну. Електроенергія тоді використовувалася здебільшого для освітлення, тому справді, прокидаючись на світанку і засинаючи на заході Сонця, можна було її дещо заощадити.
Але ж на дворі вже ХХІ століття! І за сотню років світ дещо змінився. Лампи нині енергозберігаючі, і витрати електрики на них мізерні порівняно з опаленням, кондиціонерами, електроплитами, комп'ютерами, холодильниками та, звісно, промисловістю – а це все однаково працюватиме хоч у зимовий час, хоч у літній.
У 2018 році група науковців провела метааналіз 44 досліджень в різних країнах, та констатувала: перехід на літній час економить в середньому лише 0,34% енергії протягом всього періоду літнього часу. А експерти Кембриджського університету у 2007-му взагалі встановили, що "економія" від переведення годинників не зменшує, а навіть стимулює витрати електроенергії!
Отакий от корисний ефект – на третину відсотку...
Дивлячись на світовий досвід, доходиш висновку, що відмова світу від сезонних змін часу нині виглядає лише питанням часу.
Число країн, що переходять з зимового часу на літній і назад, зменшується рік від року. Якщо вірити Вікіпедії, у 2024-му їх лишилося 66 (при тому, що усього в світі понад 250 країн і територій).
Та й тут є нюанс: приміром, у Мексиці переводять годинник лише один штат та декілька муніципалітетів. Чи варто лишатися їй у тому списку? У США наразі обговорюють скасування часових змін – а, приміром, Аризона та Гавайї вже це зробили.
Між іншим, у колишньому СРСР від сезонного часу відмовилися усі, за виключенням країн Балтії, Молдови та України. І тут настає черга ще одного аргументу на користь переведення годинників – політичного. Мовляв, ми хочемо жити в одному часі з Європою, а не з ворогами, а Європа ж годинники все ще переводить.
Не впевнена, чи треба постійно оглядатись на наших ворогів. Я б радше взагалі не згадувала про їхнє існування – і, коли їхні війська нарешті підуть з України, так і збираюся робити. Тут наш поет колись добре висловився на цю тему:
Та нехай собі як знають
Божеволіють, конають, -
Нам своє робить.
А от з Євросоюзом цікавіше. Бо ще у 2019-му Європарламент, скасував обов'язкове переведення годинників. Передбачалося, що кожна країна сама повинна буде вирішити: чи на зимовому часі їй лишитись, чи на літньому.
Завершити процес планували до 2021-го. Та в 2020-му у світі дещо сталося: маленький коронавірус застопорив велику європейську реформу часу.
До речі, якщо хтось не в курсі: Україна настільки велика, що живе одразу у трьох часових поясах. Саме тому, наприклад, у Харкові Сонце сходить і сідає на годину раніше, аніж в Ужгороді. Втім, закон встановив єдиний час в усій нашій країні.
І це, звісно, правильно. Тепер би ще цей час туди-сюди не міняти...
Комусь більше до вподоби зимовий час – він ближчий до притаманного нашій довготі астрономічного. Хтось виступає за літній – бо захід Сонця у чотири години вечора взимку дратує так само, як і потенційний світанок у три ночі влітку.
А от з моєї точки зору, як медика, несуттєво, який час обрати. Головне – зупинитись на якомусь одному, і лишити годинники, нарешті, у спокої.
Так чи інакше, до хорошого людина звикає швидко. І до сталого часу без сезонної чехарди з переведенням годинників, і до здорового сну без додаткових приводів для стресу ми з вам теж звикнемо без проблем.
Власне, все це зараз від нас на відстані одного підпису. І, сподіваюсь, той, від кого це залежить, цей підпис поставить. Бо здорова та щаслива нація повинна бути пріоритетом для будь-якої влади.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
