Євген Бистрицький Доктор філософських наук, професор, Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

Звернення Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики

26 листопада 2019, 08:05

Прем'єр-міністрові України ГОНЧАРУКУ О.В.

Міністрові культури, молоді та спорту України БОРОДЯНСЬКОМУ В.В.

ЗВЕРНЕННЯ

Експертної ради Міністерства культури України

з питань етнополітики

Експертна рада у складі знаних фахівців з питань етнополітики та міжнаціональних відносин, співробітників провідних науково-дослідницьких установ, представників інститутів громадянського суспільства, а також органів центральної влади, до компетенції яких належать зазначені питання, була створена у березні 2017 року і до листопада 2019 року провела 10 засідань, з яких 4 виїзні у містах: Ужгород, Львів, Запоріжжя та Глухів. Активну участь у роботі Експертної ради брали перший заступник міністра С.В. Фоменко та директор департаменту у справах релігій і національностей А.В. Юраш. Члени ради здійснюють постійний моніторинг, аналіз та оцінку процесів, що відбуваються у сфері етнополітики як в Україні, так і за її межами, проводять фахові консультації з питань, пов'язаних з реалізацією державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин.

Серед основних завдань Експертної ради з питань етнополітики є підготовка пропозицій щодо формування і реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, які виникають у сфері етнополітики. За час роботи Експертної ради було розроблено, обговорено з громадськістю Проект Закону України "Про Концепцію державної етнонаціональної політики України", а також обґрунтовано та підтримано створення Державної служби з етнополітики та свободи совісті.

Ми, члени Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики, висловлюємо стурбованість ситуацією навколо конкурсу на посаду голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Невизначеність з головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті негативно позначається на можливостях державного впливу на етнонаціональні процеси в країні, гальмує впровадження в етнополітичний менеджмент європейських норм і стандартів, "підвішує" багато питань етнонаціонального та духовно-релігійного розвитку України. Виникають обґрунтовані запитання щодо рішення конкурсної комісії, яка не змогла належним чином оцінити потенціал та управлінські якості кандидата на посаду голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті А. В. Юраша. Понад два роки А.В. Юраш співпрацював з нами і виявив себе як якісний менеджер, глибокий дослідник і фахівець. Він позитивно відомий в Україні та за кордоном, зробив великий внесок у захист інтересів України та утвердження її позитивного іміджу на міжнародній арені, зокрема у сфері етнонаціонального розвитку.

За період його діяльності на посаді директора Департаменту у справах релігій та національностей налагоджено інтенсивну співпрацю із структурами Комітету Міністрів Ради Європи з питань протидії дискримінації, забезпечення мовних, освітніх, культурних та релігійних прав представників національних меншин, прав ромів, із офісом Верховного Комісара ОБСЄ з питань національних меншин, структурами ООН та іншими міжнародними інституціями у сфері прав людини. Значну увагу було приділено створенню комунікативних майданчиків – консультативно-дорадчих органів, де організації, що представляють національні меншини чи діють у сфері захисту їхніх прав, науковці та працівники органів державної влади, що реалізують політику у сфері міжнаціональних відносин, могли б висловлювати свої позиції та спільно напрацьовувати пропозиції щодо ефективного втілення політики держави, спрямованої на захист представників національних меншин України.

За останні роки Департаментом було розпочато низку проектів, спрямованих на гармонізацію міжетнічних відносин в Україні, які вимагають логічного завершення.

Ми вважаємо, що Андрій Юраш – це саме та кандидатура на посаду Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, яка відповідає всім вимогам і критеріям та володіє необхідними компетентностями та навичками.

Пропонуємо Кабінету Міністрів України, Національному агентству України з питань державної служби переглянути результати конкурсу та призначити А.В. Юраша головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

25 листопада 2019 року

Підписали:

1) Бистрицький Євген Костянтинович – доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України, Президент Українського філософського фонду;

2) Борисенко Валентина Кирилівна – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу архівних наукових фондів, рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, заслужений діяч науки і техніки України;

3) Войналович Віктор Анатолійович – доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонанаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України;

4) Євтух Володимир Борисович – доктор історичних наук, професор, член- кореспондент НАН України, голова Експертної ради;

5) Жмурко Ольга Петрівна – соціолог, фахівець з проведення соціологічних досліджень, виконавчий директор дослідницької компанії "Vox Populi Agency";

6) Калакура Олег Ярославович – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, заступник голови Експертної ради;

7) Корнат Леся Ярославівна – кандидат наук з державного управління, начальник управління у справах національностей, релігій та фінансово-планової роботи Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації;

8) Лібанова Елла Марленівна – академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України;

9) Нахманович Віталій Рафаїлович – етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, член Наукової ради з проблем національних відносин НАН України;

10) Тищенко Юлія Анатоліївна – політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень;

11) Трощинський Володимир Павлович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України, голова робочої групи;

12) Яблонський Василь Миколайович – кандидат історичних наук, доцент, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;

13) Якименко Юрій Віленович – кандидат політичних наук, заступник генерального директора з аналітичної роботи – директор політико-правових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова;

powered by lun.ua
Коментарі — 7
Віра Бурик _ 26.11.2019 23:01
IP: 35.235.226.---
Anatol Zubenko:
Рабіновича поставте...
Він не встоїть...
Anatol Zubenko _ 26.11.2019 22:24
IP: 35.235.226.---
Рабіновича поставте...
Віра Бурик _ 26.11.2019 16:06
IP: 35.235.226.---
На мій погляд, Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті має бути хтось зі знаних українських етнографів – Іллєнко, Левченко, Мірошниченко, хоча роботи не бракне і на усіх ТРЬОХ разом.
_ABM_ _ 26.11.2019 11:35
IP: 35.235.227.---
Щодо етнополітики та міжнаціональних відносин:
"А кaцaпы что тебе дали? Что кaцaпы тебе дали? Водку кaцaпы тебе дали, матерщины полный рот, бешеный рот, как у собаки" И. Бабель "Закат"
Yuri Dubov _ 26.11.2019 11:24
IP: 35.235.226.---
B]Grenader45:
Згоден, по-перше "володар компетентностей" просто смішно: і множина, а головне – "володар!"
А по-друге – мене завжди дивувало, як можна називати наукою політологію, що це за науковий ступінь "політичних наук"? Для мене наука ("science"), наукові знання, теорія чи практика – це результати або твердження, які грубо кажучи незалежні від країни, лабораторії, і прийнятні міжнародною спільнотою (а нові теорії, чи зміни повинні бути доведені і прийняті). А що таке політологи? Принаймні в нашій країні це часто пропагандисти різних партій і відповідно поглядів, маніпулятори свідомістю, а найбільш "живучі" – це ті, хто вміє догоджати будь-якій владі. До речі так само і філософія – мені завжди були цікавими філософські погляди видатних вчених, але визнання вони отримували за свої наукові досягнення, хоча філософські погляди могли бути різними. Наші ж "філософи" – це просто спадкоємці викладачів марксистьско-ленінських псевдонаук, від яких нудило ще в часи навчання.
Viacheslav Hryhoriev _ 26.11.2019 11:01
IP: 35.235.226.---
Якась помилка... Замість уряду й міністерства звернення чомусь опинилося у блоґах інтернет-видання
Grenader45 _ 26.11.2019 10:10
IP: 35.235.226.---
"Ми вважаємо, що Андрій Юраш – це саме та кандидатура на посаду Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, яка відповідає всім вимогам і критеріям та володіє необхідними компетентностями та навичками."
...це все, Євгене, що ти мав би "тиснути" у своєму, зробленому на замовлення блозі.
Простеньке таке собі, скромне лобіювання. Але ж це не для "доктора Жені"? Правда?
Як же без використанням "величного, виняткового, абсолютно кришталево чесного і незаангажованого органу"- Експертної ради Міністерства культури України з питань етнополітики. Та без кількох прізвищ людей (можливо навіть звичайних та нормальних), які видно мають додати тремтіння в колінах "простим смертним". Дивись, "сплошь" академіки, доктори та кандидати, навіть один, не при дітях буде сказано, етнополітолог. Силища!
Тепер всі зрозуміли? Ось він – безальтернативний, єдиноможливий, унікальний володар необхідних компетентностей (ненавиджу це слово))) – ніхто крім нього.
...печалька.
Зеленський20 Україна та Європа1086 Корупція1336 Порошенко2 Свобода слова568
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter