Тетяна Чорновол Народний депутат України VІІІ скликання

Про пологи на люстрі та рух по квадрату

29 січня 2019, 11:18

Я не жартую, коли кажу, що якась потвора може отримати в Україні патент на корисну модель – "спосіб народження дітей" і всі пологові будинки будуть змушені платити і брати за це з породіль, або пропонувати народжувати якимось іншим незапатентованим способом... на люстрі, наприклад.

І це не жарт. Інститут авторського права в державі не відрегульований настільки, що навіть не пізно патентувати...колесо. Зрештою археологи знаходять перші зразки колеса, яке виготовило людство, по-суті у нас, в Північному Причорномор'ї. Правда датуються ці перші колеса 3400 років до нашої ери. Але патентному бюро така прірва віків виявилась не проблемою для засвідчення авторського права – КП "Київпастранс" вже другий рік платить по 251 тисяч гривен за патент аналога колеса – кільцевий рух електрички. Саме так: рух "по колу" електрички запатентований, як корисна модель і ніяк не можливо обійти патент рухом... "по квадрату".

Патентне бюро у нас може видати державний патент на будь-що, не мудрствуя, бо відповідальності за це не несе. І майже відсутні державні механізми стримування зловживань та органи, куди можна на них поскаржитися.

Одним з них до Нового року був Антимонопольний комітет України. Про "був" трохи пізніше, а спочатку поясню, що це правильно. Адже авторське право, патент – це шлях до легальної монополії і хто, як не Антимонопольний комітет повинен з'ясовувати чи не було на цьому шляху зловживань та мати право припиняти дію патентів, які є наслідком недобросовісної конкуренції та способом створення штучної монополії з метою грабувати державу та драти кошти з громадян.

Так було. Тепер все інакше, з 1 січня 2019 року діє законодавча норма, що закон про "Про Антимонопольний комітет України" і "Про захист економічної конкуренції" не застосовуються до об'єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов'язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об'єктів права інтелектуальної власності.

При чому з точки зору правотворчості, ця "реформа" була здійснена у спосіб "руху по квадрату", який точно можна запатентувати, бо аналогів в світі не існує.

Обмеження засобів захисту економічної конкуренції було проведено через зміни до... Податкового кодексу України.

Це "інновація", "тупість" чи "злочин"? Я схиляюся до останнього, бо Податковий кодекс регулює сплату та збір податків в Україні і зовсім не повинен легалізувати монополії, на кшталт сумнозвісної "тендерної палаті" Антона Яценка, що багато років паразитувала на системі тендерів України.

Норми проведені в Податковому кодексі також "дітище" нардепа Антона Яценка, він на патентах собаку з'їв.

Нагадаю на яких "собаках" їздила його "тендерна палата".

Справа в тому, що виникнення права інтелектуальної власності в Україні має різну природу, не завжди мова йде про "винахід/інновацію", часті випадки патентування "процесів", "засобів", "способів", що не несуть нічого нового, давно практикується в Україні (світі), "запатентовані" лише з метою штучного обмеження конкуренції.

Як приклад, в 2004 році "Громадською організацією "Центр тендерних процедур та бізнес-планування" та ТОВ "Центр тендерних процедур" (бенефеціар Антон Яценко) було отримано 5 патентів на "Спосіб автоматизованого здійснення державних закупівель, товарів, робіт та послуг", патент N61042 від 16 лютого 2004 року, "Спосіб обробки інформації при проведенні торгів", патент N61043 від 16 лютого 2004 року, "Спосіб здійснення електронних закупівель за державні кошти", патент N62907 від 15 березня 2004 року, "Процес перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні, періодичному оновленні документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг", патент N7097 від 15 жовтня 2004 року, "Процес перетворення даних при відображенні електронного документообігу щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг", патент N70908 від 15 жовтня 2004 року.

І хоча дані "процеси" та "способи" доволі сумнівні з точки зору "новизни", кілька років приватні структури Яценка в рамках антиконкурентної процедури легально з точки зору законодавчих норм встановлювали розмір платні за участь в тендерах, подачу тендерної документів тощо, та вилучали її з усіх учасників державних тендерів.

А позаяк наразі Яценко урізав повноваження Антимонопольного комітету, значить готує він якусь грандіозну аферу. Тому я подала законопроект, щоб повернути норми законодавства в правове русло (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України про захист економічної конкуренції в діяльності, що пов'язана з використанням об'єктів права інтелектуальної власності N9502 від 23.01.2019).

Не маю права не сказати про історію цього прикладу правового нігілізму.

Вище наведена норма була проведена в бюджетну ніч, як поправка авторства технічного депутата, якого не має необхідності навіть згадувати, бо думаю навіть не відав, що творив і в антимонопольному праві не розбирається. І хоча Антон Яценко не став її подавати від себе, зрозуміло, що вона була ніщо інше, як плата за голоси групи "Відродження" під час голосування за бюджет. Ця поправка йшла разом з іншими підозрілими поправками, які з'явилися перед самим голосуванням за Податковий кодекс.

Мої колеги з "Народного фронту", що знаходяться в залі біля мене звернули на них увагу, було відчуття, що це якась "зрада", хоча треба сказати оцю страшну норму стосовно обмеження АМКУ ми тоді навіть не побачили.

Але наше ліве крило "Народного Фронту" за пару секунд мобілізувалося (один одному встигли сказати "не голосувати, бо щось не те") і не пропустили ці поправки.

Зрештою, домоглися, щоб Парубій поставив "Податковий кодекс", що потрібен був для прийняття бюджету без тих злощасних поправок. В результаті двісті голосів.

Бігали просили фракції та групи, що позиціонують себе, як антикорупціонери підтримати. Глухо. Бюджет без "хабаря" не проходив. Ніякі вмовляння зайняти державницьку позицію не проходили, мовля ми "опозиція" нам "чим буде гірше, тим краще". З точки зору піару це зрозуміло – передвиборчий рік, ті хто зараховують себе до опозиції легше піаритися якщо негаразди. Але як же державницькі інтереси? Виявилося по-боку: кілька разів ставили "Податковий кодекс" без поправок Яценка і він не проходив. Тоді в державницьких інтересах заради прийняття бюджету, довелося принизливо повертати хабарні "поправки" і голосувати. Ось такий рух по квадрату.

Але це не означає, що треба здаватися.

Я зареєструвала законопроект про "Про внесення змін до Податкового кодексу України про захист економічної конкуренції в діяльності, що пов'язана з використанням об'єктів права інтелектуальної власності". Вірю, що коли депутати побачать про що йде мова, то підтримають.

В даному законопроекті я повертаю Антимонопольному комітету його законне право – захищати економічну конкуренцію, якого його позбавили.

АМКУ мусить розглядати зловживання правами інтелектуальної власності, які призводять до нав'язування державним та комунальним структурам власних умов використання такого права. Такі дії згідно законодавства про захист економічної конкуренції можуть кваліфікуватися, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Не рідко права інтелектуальної власності використовуються також як засіб для недобросовісної конкуренції з метою отримання переваг на ринку порівняно з іншими учасниками. Саме такі дії власників прав інтелектуальної власності вже не раз були предметом розслідувань та досліджень Комітету.

Наприклад, в 2018 році АМКУ у справі N126-26.13/113-13 було прийняте рішення про порушення ПрАТ "Електромотор" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Комітетом встановлено, що ПрАТ "Електромотор" згідно з вимогами Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" зареєструвало під свою відповідальність деклараційний патент на корисну модель "Подрібнювач" N8732 від 15.08.2005, яка була непатентоздатною, оскільки вироблялася відповідно до наявного рівня техніки (тобто не відповідала такій умові патентоздатності, як новизна).

Тобто саме Антимонопольний комітет України є органом, на який покладено обов'язок забезпечення контролю за дотриманням конкурентного законодавства навіть монопольними структурами.

P.S. Я добре знаю схеми Антона Яценка, з ними важко боротися, бо вони легалізовані через норми законів, які він умудряється провести в той момент, коли випадає можливість шантажу (навіть не Парламенту, а Держави). В 2014 році на посаді урядового уповноваженого, мені вдалося зламати його "оціночну палату", при чому довелося задіяти всі можливі ресурси. В новинах писали, що я навіть билася в Кабміні. Це правда, я збиралася звільнятися і спеціально зробила скандал, бо це мені здалося тоді єдиним шансом, щоб моя постанова, що руйнувала "оціночну палату" побачила світ до того, як я піду. Я виявилася права, так і вийшло.

В тій боротьбі з "Оціночною палатою Яценка" мені допомагала покійна Ірина Ноздровська. В неї було дуже загострене почуття справедливості... В її пам'ять прошу підтримати законопроект.

І ще – не має нічого гіршого для політика дотримуватися тієї ідеології, що чим гірше в країни, тим краще для піару політсили.

powered by lun.ua
Коментарі — 3
Валентина Тищенко _ 31.01.2019 16:35
IP: 93.72.68.---
А ви забули,що самі порядні і чесні в ВР- Пашинський і Чорновол?
Давид Альперович _ 30.01.2019 13:43
IP: 93.72.202.---
Тетяна Чорновол тут як експерт, чи борець з корупцією чи як моральний авторитет?
Александр 1 _ 29.01.2019 13:19
IP: 188.163.12.---
Побільше б нам таких депутатів, як Тетяна Чорновол. Героїчна жінка.
Україна та Європа1004 Річниця Майдану76 Майдан 2013524 Уряд реформ366 Aтака Путіна1153
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter