Сергій Дацюк Філософ

ПРОКЛЯТІ УКРАЇНСЬКІ ПИТАННЯ

04 березня 2015, 10:34

Подібно до того, як проклятими російськими запитаннями є – "хто винуватий?" та "що робити?", проклятими українськими запитаннями є – "навіщо нам бути разом" та "навіщо нам бути незалежними?"

Навіщо нам бути разом?

Поки ми разом, питання, навіщо нам бути разом, не виникає. Питання виникає, коли раптом виясняється, що колишні "ми" більше не разом, тобто є "ми", а є "вони" – ті, хто не хоче бути разом.

Тобто кримчани і сепаратисти-східняки не хочуть більше жити в Україні. Та й ми, за великим рахунком, теж не хочемо жити разом з ними.

І все були би ясно, навіть не дивлячись на тисячі вбитих людей і з того, і з іншого боку, якби ситуація на тому зуфіксувалася. Була би нова Україна в нових межах, були би нові "ми" і нові "вони". Була би Росія недружньою країною, і між Україною та Росією була би війна і торгівля водночас.

Але ситуація не зафіксувалася і не може в найближчий час зафіксуватися. І не тому, що нинішній російський владний режим своїх цілей не досягнув, тобто не тому, що війна продовжується. А тому, що мешканці України так і не зрозуміли, навіщо їм бути разом.

Якщо розуміння – навіщо нам, мешканцям України, бути разом, – немає, то і Україна не може бути зафіксована в своїх межах, якщо навіть війна раптом закінчиться.

Тобто мова йде про те, що якщо навіть ті частини України, які ще не охоплені сепаратизмом, не розуміють, навіщо їм бути разом з Україною, то рано чи пізно при сприянні Росії вони неодмінно будуть теж охоплені сепаратизмом.

Принципи бутності разом під час війни доволі прості. Ми є ті, хто має спільні цінності, які мають бути покладені в основу ідентичності "ми". Всі, хто не має спільних цінностей, або повинні їх визнати, або мають бути від'єднані від "ми". Ми є ті, хто має спільні підходи до самоорганізації. Всі, хто дезорганізує нас, мають бути від'єднані від нас або ізольовані до неможливості дезорганізувати нас. Ми є ті, хто здатен до самозахисту. Всі, хто саботує самозахист чи стає на бік тих, хто воює з нами, мають бути або ізольовані, або знищені. Інакше "ми" буде або повільно розмиватися, або швидко знищуватися.

Ідентичність нової України не створена, тому що за її творення державницька еліта ще навіть не бралася. Державницька еліти може воювати, коли вже є протистояння, але завадити протистоянню упереджуючим мисленням вона поки що не здатна.

В Росії ми маємо ситуацію, коли на творення нової російської ідентичності витрачається час, фінанси, організаційні та інтелектуальні зусилля значної частини російської еліти. Але найголовніше – в творенні російської ідентичності безпосередню участь бере держава. Тобто держава в це вкладає свій час, свої фінансові, організаційні та залучені інтелектуальні ресурси.

В Україні в творенні української ідентичності беруть участь окремі інтелектуали, окремі журналісти. Все це неорганізовано, без будь-якої підтримки держави. Причому, зверніть будь-ласка увагу на те, що мова йде не про фінансові ресурси держави Україна. Фінансові ресурси України та Росії неспівмірні. Але організаційні ресурси та залучені інтелектуальні ресурси України та Росії, які вкладаються в творення ідентичності, можуть і повинні бути співмірними.

Суть війни України з Росією – не територія, а ідентичність. І Україна, і Росія, і Європа, і решта світу будуть неодмінно фрагментуватися. Держави руйнуватимуться самі, їх будуть знищувати у війнах зовнішніх чи внутрішніх. Території ідентифікованих громад будуть динамічно змінюватись впродовж тривалого часу майбутнього.

Єдине, що лишатиметься більш-менш фіксованим, це нові ідентичності, що пристосовані до світу без держав, без націй, без стійких територій. Отже лише ті громади, які встигнуть випрацювати нові ідентичності і обрати їх як нове "ми", мають шанс пережити ці смутні часи.

Якою має бути така нова ідентичність?

Сьогодні прості ідентичності перестали працювати, бо вони більше не породжують світову рівновагу між націями-державами. В нинішній російсько-українській війні з одного боку ми маємо імперську ідентичність Росії, втілення якої призводить до її територіальної експансії. Ця ідентичність є квазінаднаціональна, а по суті це ідентичність "нації над націями", ідентичність "старшого брата".

З іншого боку, ми маємо національну ідентичність України, що прив'язана до держави та території. Ця ідентичність опирається фрагментації зв'язки нація-держава-територія, тому що вона ініційована Росією. Хоча в європейській інтеграції Україна зазнала би тих самих наслідків більш повільно і менш жорстоко. Тобто фрагментація є надглобальним перспективним процесом, який знищує зв'язок нації, держави та території. Відтак по злій іронії Росія своєю примітивною ідентичністю ініціювала процес, який нищить і українську, і російську прості ідентичності.

Допоки протистоять одна одній прості ідентичності, між ними можлива лише війна. Навіть тимчасова збройна, політична чи економічна перевага якої-небудь з простих ідентичностей не призведе до закінчення війни. Породить мир та новий світовий порядок лише складна ідентичність. Але її ще потрібно буде випрацювати.

Випрацюванням складної ідентичності могли би займатися партії в свої партійних клубах, але українські партії не звикли працювати теоретично. Цим би могли займатися державні інститути, але завдання створення нової ідентичності українців у нових реаліях їм державою не поставлене, відтак робиться це ними мляво, стихійно і несистемно. Цим би могли займатися великі корпорації, принаймні фабрики мислі на замовлення цих корпорації, але навіть війна не змусила наших бізнесменів думати про світ майбутнього і його нові ідентичності.

Київський Дискусійний Клуб Дилетантів з 24-го лютого 2015 року почав цикл засідань під загальною темою "Складна ідентичність". Метою цих засідань є осмислити складну ідентичність складного світу. Прикладним завданням цих засідань є відповісти на питання – "навіщо нам бути разом?"

Навіщо нам бути незалежними?

Умовний шлях України за роки після Київської Русі – від поляків до росіян і від росіян знову до поляків.

Чому Україна іде то туди, то туди? Чому Україною так хитає як гойдалкою в історії?

Україна потерпає від історичних та геополітичних негараздів через відмову еліти від мислення, тобто через те, що найбільш пасіонарні представники української еліти змушені були віддавати життя на війнах за виживання, а не класти життя на обмислення питань – хто ми є і чого ми прагнемо самі по собі.

Еліта України не має спрямованої на інтелект пасіонарності і не бажає мислити впродовж принаймні останніх років 500. Еліта України традиційно відмовляється брати на себе відповідальність за свій народ і за свою країну, постійно перекладаючи цю відповідальність на когось ззовні.

Отже питання "навіщо нам бути разом?" пов'язане з питанням "навіщо нам бути незалежними?" (навіщо нам бути самими собою, самостійними, без кого б то не було зверху?)

На перше питання в української еліти була примітивна відповідь – любов до мовно-культурного комфорту. На друге питання українська еліта теж давала примітивну кон'юнктурну відповідь – "незалежність від поляків, бо вони жорстокі та нестерпні", "незалежність від росіян, бо вони жорстокі та нестерпні".

Українська еліта ніколи не хотіла бути в своїй країні повністю незалежною. Ідея незалежності від поляків це була ідея залежності від Росії. Точнісінько так само, як ідея незалежності від Росії є ідеєю залежності від Європи сьогодні.

Отже мова ніколи не йшла про те, щоб Україна була повністю незалежною. А що означає бути повністю незалежним? Це мати свободу А навіщо нам свобода?

Очевидно, незалежний тільки той, хто займає наймасштабнішу позицію свободи – позицію свободи та самостійності цілого людства. Тільки ця масштабна незалежність створює умови політичної та економічної свободи.

Життями зокрема українців розплатилася Росія за Першу світову війну (1914-1918), життями в більшості своїй українців СРСР розплатився за дезорганізацію більшовиками економіки та класову боротьбу шляхом голодомору (1921-1923, 1936-1937, 1946-1947), життями зокрема українців СРСР розплатився за Другу світову війну (1941-1945, причому сьогодні російська влада заявляє, що Росія виграла би цю війну і без України), життями українців США та Росія платять зараз за своє протистояння, а Європа – за свої страхи щодо Росії та своє небажання змінюватися.

Тільки свобода як вільне мислення та вільна стратегічна політика перетворює Україну на країну, життями якої, як мінімум, ніхто ззовні не платить за свої цивілізаційні експерименти та зміни світового порядку.

Наявність власної держави не є гарантією свободи. Наявність масової національної свідомості не є гарантією свободи. Гарантією свободи є лише наявність самостійного масштабного мислення, яке породжує світового рівня політику, економіку та культуру, включно з наукою.

Свобода країни це наявність мислення хоча б у дуже невеликої частини еліти цієї країни, яке має масштабний характер, відповідає на перші і останні запитання, будує не націю, а цивілізацію людства, яке є надглобальне (космічне) і апелює до вічності.

Еліта має постійно триматися процесу розвитку мислення, випрацьовувати нові ідеї та інновації. Причому еліта сама не має попадати в залежність від своїх нових ідей. Чудовий приклад – марксизм. Це вчення дозволило Росії та Китаю посилитися в цивілізаційному плані. Але російська еліта, не маючи тисячолітнього цивілізаційного досвіду, сама попала під домінуючий вплив марксистських ідей, втратила мислення, змушена була архаїзуватися до примітивної ідеї імперської територіальної експансії і зараз продовжує втрачати мислення разом з перспективами. В той же час китайська еліта, маючи декількатисячолітній цивілізаційний досвід, зуміла зберегти мислення, обмежити вплив марксистських ідей, уникнути мислительної архаїзації і стати світовим лідером.

Сьогодні лише три країни в світі намагаються втримати процес розвитку мислення – США, меншою мірою Китай, ще менше – Польща. Причому Польща змушена стрімко втрачати мислення під тиском Європи та Росії. Ще недавно сильні в плані мислення Франція, Німеччина та Росія відмовилися від мислення в 90-ті роки ХХ століття. В Україні мислення ледь животіє – зусиль окремих інтелектуалів не вистачає, бо решта української еліти жорстко опирається мисленню. Якщо українська еліта не зробить зусилля і не почне мислити, Україна буде зруйнована.

Справжня війна розгортається не на полях збройних битв, а на полях суперництва мислення. Якщо мислення не встигає відповідати на важливі запитання, то тоді воно збройною загрозою і пролитою кров'ю примушується до відповіді у ситуації кризи, війни та цейтноту. А якщо навіть це не допомагає, тоді смерть – бо така країна і така еліта не мають права на існування.

Свобода це не відповідальність за самих себе як націю, державу, територію чи навіть локальну цивілізацію. Справжня свобода це відповідальність за ціле людство. Справжня свобода це наявність власної сучасної і орієнтованої на тривалу перспективу філософії та наявність інноваційних гуманітарних теорій, які дозволяють подолати нинішню загальнолюдську кризу та повернутися на шлях проривного розвитку всього людства. Саме таке масштабне мислення вперше створює свободу якоїсь групи людей.

На представленій 26-го лютого 2015-го року лютого ініціативі "21-ше листопада" мною було презентовано проект "Інакше", тобто проект створення нового мислення, нової філософії в Україні та нових теорій у сфері гуманітаристики. В прикладному аспекті це буде зокрема відповідь на питання "навіщо нам бути незалежними".

powered by lun.ua
Коментарі — 115
Oleg Frolov _ 04.03.2018 12:48
IP: 37.55.74.---
Хватит гавкать о сепаратизме. Вот я не хочу жить под эгидой западенцев, но это совсем не значит, что хочу отделиться-ведь сепаратизм именно это и подразумевает. И не вам меня заставлять на каком языке мне разговаривать, учиться и т д. Ведь не возникало у меня вопросов почему еще лет 15 назад вы ставили у себя памятники Бандере. Да молитесь вы хоть черту, меня на надо заставлять делать это
Сергей Вирченко _ 11.03.2015 14:01
IP: 74.125.18.---
Одна з головних вад наших дискурсів полягає в тому, що ми зазвичай користуємось соціальною логікою та соціальними поняттями щодо сутностей за походженням – не соціальних. Наприклад, коли йдеться про владу, ми розуміємо і користуємось поняттям "влади" – як певної соціальної групи. А наприклад, коли йдеться про ідентичність, то знову мається на увазі (судячи з контексту) певний соціальний шар, який чи то має якусь там ідентичність, чи то її не має.
Сергей Вирченко _ 11.03.2015 13:59
IP: 74.125.18.---
Як наслідок такого типу міркування, ми опиняємось принципово не здатними що-небудь змінювати як щодо влади, так і щодо ідентичності, та й всього іншого, що розуміється таким чином. Єдине, що можливо в такій ситуації – це зміни соціальні. Тобто – одних людей треба замінити фізично на інших людей. За принципом: нема людини – нема проблеми. А в ситуації, коли замінити ніким, – здатних, підготовлених заздалегідь – немає, ми вимушені залучати когось стороннього. Наслідком такої "політики" стає те, що в дитячій казці описано – як лис ділив сир між ведмедиками, які самі його поділити були не здатні.
Сергей Вирченко _ 11.03.2015 13:58
IP: 74.125.18.---
Таким чином ми залишаємось назавжди не здатними вирішувати свої нагальні проблеми та завдання. Все це відбувається лише тому, що ми не звертаємо уваги на діяльність, як таку – на методи, техніки, технології, які, по суті, і потребують змін, або заміни; не звертаємо уваги на мислення, як таке – на поняття і логіки, які так само потребують змін, або заміни. І, як наслідок, замість власного розвитку, отримуємо нескінчену соціально-комунальну боротьбу і руїни за результатами цієї боротьби – розосередженість, розбрат т. ін. Звичайно, бо нічого іншого ми робити не здатні, окрім як боротися. І єдине, що може нас об'єднувати в подібних ситуаціях – це супротивник.
Сергей Вирченко _ 11.03.2015 13:56
IP: 74.125.18.---
Одна з головних вад наших дискурсів полягає в тому, що ми зазвичай користуємось соціальною логікою та соціальними поняттями щодо сутностей за походженням – не соціальних. Наприклад, коли йдеться про владу, ми розуміємо і користуємось поняттям "влади" – як певної соціальної групи. А наприклад, коли йдеться про ідентичність, то знову мається на увазі (судячи з контексту) певний соціальний шар, який чи то має якусь там ідентичність, чи то її не має.
Надія Захарчук _ 06.03.2015 20:02
IP: 91.206.4.---
Кирилл Корженко, Ви кулінар – "...картофель фрив оливковоммасле, свежая баранина гриль на костре", чи посередник з торгівлі цукром-сирцем, а може просуваєте системи крапельного зрошування? Що ви курите, де ви бачили бабусю з "капельним орошением", читайте і вивчайте Закон, щоб не "казалось".
Ще раз наголошую, про жахливу дискримінаційну норму Проекту Закона N1599 від 23.12.2014, що прийнятий в першому читанні:
ІІ. Внести до Закону України "Про особисте селянське господарство"
1. У статті 7:

2) частину 17 (Члени особистого селянського господарства зобов'язані:)
доповнити словами:
"набути статус суб'єкта підприємницької діяльності – виробника сільськогосподарської продукції в разі необхідності реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках";

ще раз підкреслюю, для "членів особистого сел... госп-ва", це якраз і є непрацездатні бабусі, що з корзинки торгують на ринку вишнею та віниками для засолки.
19Yurkiv21 _ 06.03.2015 18:08
IP: 91.200.224.---
Takozh:
Коли двоє думають однаково, то один з них зайвий:)
=
А що робити з тими 30-ма мільйонами українських виборців, які теж думають однаково?
І тут вина не стільки їх, скільки Української Інтелігенції, яка вперто не хоче йти в політику, і ставати СПРАВЖНЬОЮ ДЕРЖАВНОЮ ПОЛІТИЧНОЮ ЕЛІТОЮ, а не "так званою".
Представники інтелігенції вважають, що політика – надто брудна справа, не гідна їх уваги та участі, але при цьому забувають, що брудною політика стає тоді, коли "робиться" брудними руками.
Адже в чому феномен успішності реформ в Чехії або Польщі?
А в тому, що на заміну компартійній номенклатурі, в політику прийшли нові люди, з новим, проевропейським світоглядом, що і стало запорукою успіху.
В Україні, навпаки, Верховна Рада стала притулком для негідників, заповнений бувшою і сучасною номенклатурою, новітніми бандити, бізнесменами...
Погляньмо на оновлену Верховну Раду, на кого можна "око положити"?
Хіба що на Оксану Сироїд, а більшість – просто "ляшки":)
Кирилл Корженко _ 06.03.2015 15:47
IP: 178.92.17.---
kren:
Детский сад какой-то:)
Takozh _ 06.03.2015 02:15
IP: 176.8.134.---
Mike_Kharkov:

Індус має рівні шанси з алкоголіком, аби спілкування було змістовним:)
Коли двоє думають однаково, то один з них зайвий.
Mike_Kharkov _ 06.03.2015 00:02
IP: 74.125.181.---
Takozh:
Етнос є більш якісним носієм моралі ніж індивідум.
Ну, я розумію, що вам дуже подобається саме етнос:)
Однак, що у первісних суспільствах, що у етносах та і. суспільствах мораль є захистом від зовнішнього руйнівного впливу, це інтегральний (накопичений) досвід виживання. Індивідум, звісно, коливається більше, але ж від добуває тим нові знання, що можна а що ні.
У якому сенсі "більш якісним"? більш усталеним, я б сказав. Але коли змінюються зовнішні умови швидко, суспільна мораль може бути реакційною та руйнівною, бо не встига. І тоді індивід хоч і боїться, але пливе вже сам та шукає нову мораль, нову опору в нових умовах.
Зараз саме такий час. Більшість застрягла по старих усталених таборах, це не дивно. А хтось бачить інакше, бо вже не може знайти себе у старому. Нема там перспективи.
kren _ 05.03.2015 23:00
IP: 188.0.104.---
Да,тов.Корженко.інтєрєсний ви хлищь.Думаєте шо коли чули про крапельний полив,то й знаєте,шо це таке.Навіть з ваших -мартовских тезисов- видно.що про українське селян ське господарство на 2 га. ви знаєте значно менше ніж про середземні суспільні дисти лятори,що до речі свідчить про різницю в законодавствах і взаємодіях народ-влада.Про % різницю в кредитуванні ви не згадуєте,бо у нас на той мільйонний чорний нал,селянин не взмозі придбати сучасний реманет для оборобки і переробки...гм 10 т.продукції котру по місцю виробництва збути ніде,коли не за безцінь,а повезти десь в мегаполіс...знову грошей нема,ментам на дорозі,зграям фахівців на базарах,та ще,коли б ви хоч трохи шось тямили,то знали б.шо базари в Україні вжедавно розділені між уважаємімі людьмі і пере купщики вас там не ждуть зі своїм товаром,коли ви їм не продасте,знову ж за безцінь.Ви краще повертайтесь на седзем*я і хлебчіть там їхній шмурдяк з донами і доньями.
Кирилл Корженко _ 05.03.2015 22:27
IP: 178.94.254.---
об этом можно рассказывать часами, я там долго жил и работал, просто путешествуяпоостровам средиземки.
И никуда не денутся бабушки с закатками. Успокойтесь. Сегодня на участкахдо двух га "подсобное крестянское хозяйство" – так кажется проходит по документам, при современных технологиях капельного орошения, элитных семян и удобрений, "зубожили селяне" снимают десятки тонн сельхозпродукции, которая идет на черные оптовые рынки.Так вот, пани разумница, это миллионый ежегодный оборот черного нала по стране. если вас интересует сколько может "зубожилый селянин" заработать с полутора гектар на капельном орошении, то вы спрашивайте конкретно, я конкретно вам отвечу, и тогда станет понятно кто тут выделывается.
Кирилл Корженко _ 05.03.2015 22:21
IP: 178.94.254.---
Надія Захарчук:
той маладой чілавєк не придурюється, а випендрюється. Таки залишимось ми без тої домашньої продукції.
какую-то чушь вы тут друг дружке строчите, и свято веруете:)) В тойже Испании, Греции – за счастье иметь родственника в сельской местности, ибо в магазинах дороговизна. Я бы мог вам тут выложить рецепты приготовления домашних маринованых оливок, кот в сравнение с магазинными не идут. Оливковое масло, для домашнего пользования, качества подобного вы в жизни не пробовали.Ничего вкуснее в жизни не ел,как картофель фрив оливковоммасле, свежая баранина гриль на костре (без справки), всё это запивается невероятно вкусным домашним вином из дубовых русских бочек, которые стоят практически в каждом сельском доме. Онибалдеют от этих бочек. В деревнях есть общественные самогонные аппараты – да, да, панове, – после сбора винограда и отжима на вино, жмых, в порядке очередности устанавливаемойстаростой, перегоняется в "цигудья" по гречески,это наша чача.
kren _ 05.03.2015 22:12
IP: 188.0.104.---
Takozh:...Здається мені, що оті "скрєпи"...
...Одному я вірю непевне;Людина істота соціальна,поза сус-вом людини не буває, сус-во
дає людині ім*я,статус і ставить перед нею задачі. Структура особистості визначається середовищем її соціалізації,що існує незалежно від індивідуальної свідомості та волі. Система цінностей визначається ментальним змістом мас вцілому і якостями культурного капіталу яким наділена правляча група,зокрема.Найбіль успішними є сус-ва де громадя нин\ни має\ють змогу впливати на відношення держ.інститутів до правових основ їх діяльності.Норми і правила встановлює той,хто має владу,щоб закріпити їх в сус-ві... Поведінка людини-детермінанта не біологічна,а соціальна.А нонконформіська поведінка не можлива бо сус-во не знає альтернатив. Коли стисло,то,приблизно-точно.
kren _ 05.03.2015 22:10
IP: 188.0.104.---
Takozh:...Здається мені, що оті "скрєпи"...
Важко сповідувати мораль у світі,що в складних питаннях схиляється до принципів етичного реля
тивізму.Якось я описував,що демократія це паритет між деклараціями і повсякденною правовою практикою,особливо коли є монополія на застосування повноважень при вирішенні внутрішніх питань або в рази переважаючий ресурс в зовнішніх стосунках.Думаю,що і в питаннях моралідесь так.Про складну ідентичність і мережові сус-ва/соціуми вже давно говорять.Як на мене,це та ж 1000 літня модифікована мрія, (спрощено), царства добра і справедливості.І зараз більш актуальна ч-з загальноцівілізаційну суспільну кризу,що як і секуляризм є кризоюрелігійною.А що це таке і з чим
його їдять,ніхто не знає,бо суспільство ще не має такогоісторичног досвіду.
Takozh _ 05.03.2015 21:37
IP: 176.8.134.---
Mike_Kharkov:

Етнос є більш якісним носієм моралі ніж індивідум.
Takozh _ 05.03.2015 21:16
IP: 176.8.134.---
kren:

Здається мені, що оті "скрєпи", як і "нинішня загальнолюдська криза", то від бажання оминути мораль. У нас вона християнська, як не крути.
Не зовсім розумію складну ідентичність. Нагадує ревізію, під час якої виявили щось.Тепер треба "щось" або залишити та пристосувати, або відмовитись та здихатись, як від непотрібного. Кількість цьго добра загрожує перетворитись у нову якість. Сусіди вже цю біду мають і це стало для них нормою: в одних однополі шлюби в інших руССкіє буряти. Нікого не здивують мережеві українці. Не зовсім вони будуть українці, так і тато не дуже мама, і лама ні ієрей – іновація.
19Yurkiv21 _ 05.03.2015 20:56
IP: 91.200.224.---
Mike_Kharkov:
Якщо трактувати розвиток як пізнання Бога, то етнічність звужує, а не розширює. Бог єдин.
Я все більше впевнююся. що все велике та красиве, що людям приходить до голови, поетам, вченим, все це є спалахом підключення до Бази Знань, до Бога. Тобто, прогрес і є процесом пізнання Бога.
+++++++++++++++++++
Прогрес нівелює Бога, бо людина, пізнаючи Світ, себе мислить Богом.
Спалахи поетичні та художні ще можна вважати "підключенням" до Бога, а от наукові – до Диявола:)
Фактично, що робить вчений?
Він розщеплює матерію та гармонію, створену Господом, до найдрібніших частинок, які врешті-решт несуть загрозу і його власному існуванню, і Світові, який "пізнав".:)
Mike_Kharkov _ 05.03.2015 20:47
IP: 74.125.181.---
Takozh:
Між етносом та моралью я на боці етносу, нації (в першу чергу своєї, бо людожери теж частина людства
:)
Переборщили. Мораль – це закони, що дозволяють суспільству не вмерти, зберегтися у конкретних умовах.
Обираючи етнос між етносом та мораллю ви обираєте смерть, у т.ч. і самому етносу.
Загальнолюдські цінності мені важливо поділяти зі своїм народом. Я поважаю всі інші народи, та свого вони не замінять. Ідентичність, мабуть.
Тут я наводжу такий приклад – мені особисто приємніше вести бесіду з інтелігентом індусом, ніж алкашем однієї зі мної крові.
Ідентичність це матриця, що описується набором параметрів, якісь головні, інші другорядні.
Головні завжди ті, які резонують на час, які тісно пов'язані з головними чинниками часу. І якщо це не так, то таку ідентичніть час стирає, і вона стає неактуальною, стає історією.
kren _ 05.03.2015 20:08
IP: 188.0.104.---
Takozh:
kren:
Я ж не про інституцію ординської церкви. Мова йшла про філософію, що викладена у заповідях. Це завжди актуально, хоч і на них паратизували від царизму до комунізму ділки.
Між етносом та моралью я на боці етносу, нації (в першу чергу своєї, бо людожери теж частина людства). Загальнолюдські цінності мені важливо поділяти зі своїм народом. Я поважаю всі інші народи, та свого вони не замінять. Ідентичність, мабуть.
Мабуть,бо,коли мораль є прерогативою інституційною,та ще й такого всеохоплюючого,як церква зїї
...гм послужним списком,або "наша" держава,з православними більшовиками і зеками на чолі-я
теж обираю етнос,нехай хоч це і функціональна альтернатива.
Takozh _ 05.03.2015 19:35
IP: 176.8.134.---
kren:
Я ж не про інституцію ординської церкви. Мова йшла про філософію, що викладена у заповідях. Це завжди актуально, хоч і на них паратизували від царизму до комунізму ділки.
Між етносом та моралью я на боці етносу, нації (в першу чергу своєї, бо людожери теж частина людства). Загальнолюдські цінності мені важливо поділяти зі своїм народом. Я поважаю всі інші народи, та свого вони не замінять. Ідентичність, мабуть.
kren _ 05.03.2015 18:48
IP: 188.0.104.---
Takozh:
Угу,церква=релігія,як і кріпосництво,зараз згадуються на рівні;звичаєвому,легендарному,
билинному,ну було колись,але ж врем*я таке було...ну торгували царством небесним,а чим ще можна у невиробничій сфері,тим паче коли монопольне право розпоряджатися розпоряджатися вічним покоєм належиь тільки церкві.Ну,так,торгували людьми, -не неграми,а такими-хрещеними.православ
ними... (с) -могли продати окремо дітей від батьків,закатувати за неполслух,але жна те воля божа.
-При всех издержках крепостничества именно оно было главной скрепой, удерживающей внутреннее единство нации.пред.КС.РФ.Зорькін.Забуваючи,що кріпоництво ніяк не засуджувалося православ
ною церквою,а напаки було продовженням її ординського догматизму.Пам*ять людська коротка,коли б етноси частіше зверталися до своєї історії-небуло б зараз оцього православно нациського шабашу на царстві котре володіє зброєю масового знищення.І церква займала,принаймі зараз,належне їй місце
в суспільстві.
Takozh _ 05.03.2015 18:14
IP: 176.8.134.---
Mike_Kharkov:
Може я і помиляюся, НЕ кожен шлях веде до Бога, але бачу зараз в етнічності лише прокрустове, вона вже заважає єднанню духовного життя і тому самому духовному життю.
У безмежності треба визнати нашу обмеженість, вцілому людства і кожної особистості. Духовне життя людини – тільки наступний щабель непорозуміння, але Церква всіх підносить, єднає, надихає.Філософія – оце прокрустове, бо життя не завжди побудовано мудро, апеляція до загальнолюдських цінностей через розум вбиває в тих цінностях життя. Ідентичність в першу чергу емоційний відгук, (наврядчи на ринкові відносини).
" Обращаясь к конкретной ситуации войны на Донбассе, С.Дацюк отметил, что противостоящая сторона в принципе отказывают украинцам в человеческом отношении – дегуманизирует их, называют "нелюдями": так что идентификация через понятие "человек" не обеспечивает прорыва ни в самосознании, ни во взаимопонимании." Справжня свобода, таки, ближче до етносу ніж до людства.
kren _ 05.03.2015 17:25
IP: 188.0.104.---
Mike_Kharkov:
...Згадайте німців Поволжжя, кілька поколінь. Як гадаєте, то їх вже земля, чи "російської нації"?
Я вже давно це питання для себе вирішив – земля того, хто краще про неї дбає. Інакше все виродиться,
то закон природи...
Загалом здраве міркування,але як бути з...-істарічєской ісконнастю-,що -іскона-належить вилючно
-расєянцам-?
19Yurkiv21 _ 05.03.2015 17:24
IP: 91.200.224.---
Takozh:
Дуже мудрі СЛОВА!
В них є притулок, навіть, для атеїста: не віриш в Бога, то повір в Україну, свою Батьківщину.
Без ВІРИ людина є тим, що так і не злізло з дерева!

"Дорога до Бога веде через Батьківщину. Однак лучба з Богом можлива тільки безпосередньо між Ним і душею людини. Поминути Батьківщину, найвищу дійсність реального світу, значить боротися з нею, як зо злом, відрікатись її в ім'я ложно зрозумілого Бога. Бог не жадає від людини самогубства, а таким є заперечування своєї найширшої, національної індивідуальности".
Юліян Вассиян.
ONLINE
Україна та Європа1085 Aтака Путіна1223 Корупція1335 Зеленський19 Донбас14
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter