Сергій Дацюк Філософ

Об'єднання в процесі перезаснування

17 липня 2018, 08:33

Українці можуть домовитись з ким завгодно, навіть з ворогом, окрім між собою. "Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них" (Мтф. 18:20) І ця заповідь найпослідовніше не дотримується нами у суспільній справі, бо де два українця, там три гетьмани.

Основа Суспільного Договору

Суспільний Договір це найважча справа для українців. Тим більше, якщо домовлятися не про минуле чи теперішнє, а про майбутнє. Тим більше, якщо домовлятися про якісь нові підходи до співжиття.

Не проходить і дня, щоб мені аргументовано не доводили, що в Україні неможливо розробити та укласти Суспільний Договір. Але є великий смисл робити неможливі і перспективні речі.

Ми витратили чотири роки, аби зрозуміти, що традиційними засобами чи навіть реформами за чужими зразками гідності для всіх досягти не вдається. Тепер ми спробували розробити та прописати Основу Суспільного Договору, яка була затверджена на експертній Платформі 16-го липня 2018 року.

Ця Основа була написана інноваційним чином, бо там є Мета (суспільна чи національна), аргументація "навіщо потрібен Суспільний Договір", структура Суспільного Договору. Там є також інструменти зв'язності та устремлінь, що ніколи не використовувалися в інших традиціях – стратегічні орієнтири, установки, принципи співучасті в Договорі, опорні стратегічні ресурси (ставки), принципи перезаснування держави через Конституцію. Там є навіть проекти зачину – варіативний від концептуальної групи та в редакції Нікітіна та Жмеренецького.

Ми домовилися про те, що в основі Суспільного Договору будуть лежати принципи, а не цінності. Бо навіть одна взята до уваги цінність – Творець – не дозволила нам досягти домовленості. Адже справа тут не в тому, чи існує Творець (Бог, боги, Природа). Справа в трьох різних проблемах, які кожен для себе вирішує ціннісним чином. 1) Чи є остання інстанція; 2) Чи ця остання інстанція є трансцендентною; 2) Чи ця остання інстанція є над нами чи вона є просто поряд з нами.

Водночас є всього лиш дві цінності, які виявилися незаперечними для Суспільного Договору – гідність, бо за неї українці стояли і вмирали на двох Майданах і за неї ми ведемо війну нині, та інновації, бо чотири роки реформ за чужими зразками та ходіння по колу переконали нас у тому, що потрібні інновації.

Наш підхід – гідність через інновації – є майже неможливим для реалізації, тому цікавим і перспективним. Суспільний Договір це об'єднання України в процесі її перезаснування як республіки, причому в стані війни. Тобто лише надмірна складність ситуації дає нам маленький шанс перейти до інновацій та об'єднатися в нову Республіку.

Водночас Суспільний Договір укладається не одразу з усіма громадянами, а з тими, хто готовий домовлятися на рівні принципів. З тими, хто тримається за архаїчні цінності, договір заключити одразу важко. Потрібен буде процес договірного просвітництва та безлічі позитивних прикладів тих, хто доєднається одразу. Тобто шанс доєднатися пізніше матимуть усі.

Отже, людей об'єднують не цінності і не прагнення. Власе цінності та прагнення лише роз'єднують людей. Людей об'єднують принципи, які є спробою узагальнення нових уявлень про співжиття. А принципи це коротке вираження концепцій, які зв'язно описують модель чи навіть послідовний перехід від моделі до моделі. І чим більше складніша ситуація роз'єднання, тим більше складніші принципи можуть об'єднати людей.

Перегляди понять для Суспільного Договору

Багато понять з минулого, які ми вчили в школі чи ще недавно проголошували як базові, і які були основою наших знань про найкращі приклади соціальних інновацій, втратили своє притягальне значення: свобода, рівність, демократія, конкуренція.

Це не означає, що потрібно відкинути ці уявлення – це означає, що потрібно перейти на новий рівень розуміння цих уявлень.

Перший перегляд – не свобода, а самореалізація. Виявилося, що свобода, яка є практично в усіх конституціях країн світу, доволі норовлива для того, щоб її мати. Свобода може бути чисто формальною ("свобода від", "свобода для"). Свобода може бути пасивною, тобто наявною, але не використовуваною. Свобода може бути наданою, а не завойованою. Свобода може бути обмеженою, тобто існувати лише як свобода заданого ззовні вибору. Також свобода може бути зовнішньою можливістю, а не внутрішньою необхідністю.

Тому самореалізація є вищий рівень свободи. Самореалізація це активна зсередини себе можливість здійснення свободи, яка ззовні не задана. Самореалізація це не вибір з наявних альтернатив, а творення нової альтернативи. Самореалізація це завоювання права на свободу в реальності реалізовуваного.

Другий перегляд – не рівність, а недомінація. Рівності не буває ніколи. А от умова для її досягнення здобувається через відмову від домінування однієї волі над іншою волею в спільній договорній колективності. Але недомінування лише для тих, хто домовився про це недомінування та самореалізацію. Для інших – можлива рівність, якщо є хоч якийсь консенсус, або навіть домінування аж до прямої експансії, якщо ніякого консенсусу нема. Хочеш досягнути своїх цілей у громаді, не домінуй вольовим чином, а домовся. Хочеш досягти своїх корпоративних цілей, домовся з громадою.

Третій перегляд – не демократія, а співуправління та співволодіння. Представницька демократія скомпрометувала себе за останній час. Демократією доволі вправно навчилися користуватися олігархи, корупціонери та інші соціальні паразити. Відчуження влади у її представництві веде до корупції та державного монополізму. Нам потрібна не демократія, а реальне співволодіння суспільною власністю (не плутати з приватною) та реальне співуправління спільним надбанням, включаючи демонополізовані інфраструктурні послуги, які досі надає здебільшого держава.

Найвища наша мотивація – не життя і не щастя, а гідність. Це те, за що ми боролись на Майдані, і це те, що дасть нам можливість захистити нашу самореалізацію та недомінацію в стані війни. Навіть установки на щастя немає, тому що установка на самореалізацію означає, що кожен сам реалізує своє щастя. Не ставиться мета спільного щастя. Але смисл жити разом є.

Цей смисл жити разом полягає не лише у тому, аби боронити свою самореалізацію. Трохи підправляючи коментар у Фейсбук Михайла Каленчука, можна сказати: "Хто ми є (хто така громада)? – українці. Хто такий українець? – той, для кого самореалізація понад усе. Для чого нам бути разом? – щоб захищати свою самореалізацію."

Але цього не досить. Наш спільний смисл – колективний суверенітет над спільним майбутнім. Тобто здобувати суверенітет над майбутнім краще спільно.

Взагалі перенесення суверенітету з його територіального розуміння на часове є найбільшою революцію в розумінні стратегії – суверенітет над майбутнім є найпотужнішим суверінітетом, який лише може мати суспільство. Більше того, навіть територіальний суверенітет в Суспільному Договорі переглядається на користь цивілізаційної експансії, тобто на користь розширюваного суверенітету.

Саме тому Суспільний Договір є договір про динамічний процес з фіксаціями статичних етапів у вигляді окремих конституцій.

Отже ми вперше в історії намагаємося укласти Стратегічний Суспільний Договір, який опише на принциповому рівні процес зміни концептуально сконструюваних моделей. Ці моделі будуть задані не системно (детальний ідеологічний опис жорстко зв'язної системи), а на основі нових інструментів – стратегічні орієнтири, установки, принципи співучасті в Договорі, опорні стратегічні ресурси (ставки), принципи перезаснування держави через Конституцію. Вони забезпечать більшу гнучкість руху та фіксації його етапів.

Україна це не благо для громадян, не віра, не мета, а форма співжиття разом. Бо співбуття можливе і як життя, і як животіння. А ми вибираємо саме гідне співжиття.

Україна досі не вільна і не суверенна, бо таке завдання в стратегічному плані ніколи не ставилося. Україна перебуває в стані зовнішнього управління і часткової окупації ззовні. Стратегічна орієнтація на самовизначення в масштабі людства та експансія у світ дозволить подолати таку ситуацію.

Українці співпрацюють не з іншими націями, а з іншими громадами. Українці будують не глобальний світ чи економіку, а творять людство.

Українці творять не людську сім'ю, не людську націю, не людську цивілізацію, а саме людство, щодо якого ще немає узагальнюючого уявлення – що це таке і як це може називатися.

Ніхто не має громадянам забезпечувати їх добробут, окрім них самих – ні Уряд, ні Парламент, ні Президент. Але самореалізація на умовах співуправління, співволодіння, інклюзії, недомінації, масової співпраці та множинності дозволять самостійно здобувати добробут.

В той же час опора на ініціативу, інновації, інтелект, транстериторіальну мобільність, нові відносини власності, нові фінансові відносини дозволять здійснювати експансію у світ і захищати нашу модель співжиття.

Між недомінацією та експансією в моделі передбачено позицію еліти (можливо ордену), яка має регулювати їх співвідношення (міру).

Бачення Суспільного Договору як процесного

Мені сподобалося, як спробувала зрозуміти нашу концепцію Суспільного Договору Наталя Глоба, яка на Фейсбук опублікувала свою статтю, цитати з якої я наведу нижче. Єдине, що хочу виправити, так це те, що це не мої персональні наробки, а результат роботи концептуальної та редакційної груп укупі з багаторазовою критикою та прямою участю в розробці експертної Платформи.

"З усіх термінів, що визначають сферу застосування Договору (суспільство, народ, нація, громада) найбільш коректним виглядає Громада, яка дає узагальнене розуміння, з присутністю в ньому відносин зв'язності. З цієї позиції визначення Сергія Дацюка Громади як спільноти індивідуумів, об'єднаних символічною єдністю – представляється найбільш адекватним, оскільки воно включає факт наявності символічних відносин між людьми, які змушують їх триматися разом. Громади можуть бути різноманітними. Їх множинність визначається множинністю можливих символічних зв'язків між індивідами...

Суспільний договір існує завжди, коли є Громада. Він і є та символічна єдність, що трансформує просту множину індивідуумів у зв'язну – в Громаду. Суспільний договір об'єктивний рівно в тій мірі, в якій об'єктивна Громада, існує разом з Громадою, і може зникнути тільки разом з Громадою...

...Отже, якщо Суспільний договір є фіксація символічної єдності, то написати його означає зафіксувати, формалізувати як константу певний стан Громади на момент написання тексту. Питання: навіщо? Якщо він існує сам по собі разом з громадою? Яка від нього може бути користь, якщо він апріорі є статичним? Єдина гіпотетична корисність – отримати відповідь на питання: хто ми є, і що для нас в цьому договорі погано.

Другий підхід – не менше природний – написати Новий Суспільний договір. Тоді в цій семантиці він теж повинен бути статичним, фіксувати певний стан, якого ми хочемо досягти. Питання про коректність його написання залишимо за дужками. І тут виникає фундаментальна проблема його легітимності. В силу ряду причин українській Громаді неймовірно складно його прийняти, якщо оферта договору йде ззовні, а не народжується всередині Громади як її власне дитя...

Ці два підходи – різні, але ідентичні у своїй статичності. Обидва підходи пропонують фіксацію деяких точок А і В у деяких умовних координатах: виходимо з точки А і йдемо в точку В. Слабкість обох підходів в практичній неможливості в короткий термін адекватно описати координати обох точок.

Сергій Дацюк пропонує третій варіант, абсолютно не традиційний для професійних творців концепцій і проектів. Він пропонує написати не старий або новий Суспільний договір, а описати спосіб переходу від старого до нового, формалізуючи при цьому не всю сукупність відносин в Громаді, а фіксуючи увагу лише на аспектах, які ідентифікують цю трансформацію...

В цьому випадку, немає необхідності формалізовувати в повному обсязі як модель сучасного, так і модель майбутнього. Досить прийняти допущення багатоваріантності майбутнього і зафіксувати лише ті критерії (принципи), відповідність яким не дозволить відхилитися від обраного курсу. Це своєрідне русло річки, що обмежує розтікання води і задає динаміку її руху...

Як приклад, наведемо принцип недомінації. Чому він такий важливий? Тому що домінування призводить до монополії, а вона здійснює насильство. Кожен день ми відчуваємо насильство олігархів у вигляді тарифів, волюнтаризм і жадібність чиновників призводять до грабунку країни і несправедливості на всіх рівнях суспільства, монополізація управління країною приводить до її деградації і так далі.

Тепер уявімо собі послідовне перетворення Громади, в тому числі і влади як її елементу, за якого кожен крок вивіряється через зниження домінування...

Домінування держави над Громадою, отримане нами у спадок від колишніх часів, призвело до того, що держава, щойно створена в 1991 році, негайно узурпувала владу, закривши соціальні ліфти і усунувши доступ своїх громадян до всіх суспільних ресурсів. Слідом за встановленням монополії, держава перетворилася на корпорацію, єдиною метою якої є нажива.

Розрубати цей вузол одномоментно неможливо. Можна лише поетапно одночасно знижувати персоналізацію і посилювати роль Громади на всіх рівнях...

Отже, нам пропонується не конкретний проект майбутнього, а спосіб його побудови. Це принципово інша оферта, ніж все, що пропонувалося в минулому. Мор, Маркс, Кропоткін, Норт пропонували конкретні проекти, які не вказували спосіб їх досягнення (виняток – Маркс з його туманною концепцією світової революції). Слабкість і утопічність такої оферти – в неможливості точного передбачення параметрів майбутнього, в його сингулярності. Майбутнє приходить, і сильно відрізняється від передбаченого, причому, в гіршу сторону.

Суть нової оферти – пропозиція взяти компас у вигляді Нового Суспільного Договору, стати на дорогу і почати йти, весь час звіряючись з компасом. Ми не знаємо, як буде виглядати наш новий світ, але у нас є шанс, що він буде точно кращим.

Нам пропонується почати рух настільки, наскільки ми здатні. Нехай пішки, нехай на допотопному возі – але вперед. Підхід хороший і тим, що передбачає пересадки. Точки, коли ми, в черговий раз змінивши Конституцію, пересядемо з воза на автомобіль, а потім побудуємо літак.

Виходячи з суті оферти, я б перестала називати її Договором. Договір завжди означає закриття оферти. Значно краще підходить Декларація як відкрита в тривалому проміжку часу оферта...

Мало того, принцип множинності передбачає композицію різних моделей на будь-якому з рівнів еволюції. Це означає, що перевірка на сумісність, критеріальна оцінка роботи системи повинні проводитися на кожній ітерації...

Перед нами відкривається можливість зробити свою країну, а може, і весь світ, краще. Без крові і потрясінь. Просто повернути собі Україну. І зробити її територією гармонії і щастя простих людей. І останнє. Хочу закінчити свою тривалу репліку добре відомою фразою: Дорогу здолає той, хто йде."

powered by lun.ua
Коментарі — 76
Kirov Igor _ 18.07.2018 15:09
IP: 46.33.33.---
І навіщо виривати з контексту
А ось це – маячня сивої кобили: "...держава, щойно створена в 1991 році, негайно узурпувала владу..." – читаємо в тексті – держава, щойно створена в 1991 році, негайно узурпувала владу, закривши соціальні ліфти і усунувши доступ своїх громадян до всіх суспільних ресурсів. Слідом за встановленням монополії, держава перетворилася на корпорацію, єдиною метою якої є нажива. – написано коротко і ємко.
Kirov Igor _ 18.07.2018 15:07
IP: 46.33.33.---
Мене бентежить нерозуміння значної кількості дописувачів щодо важливості роботи, яку проводить С. Дацюк. Щоб спробувати піднятися до рівня автора рекомендую для початку хоч би освоїти його роботу "Теории перспективы". Якщо Ви не займаєтеся відвертим тролінгом, бажано зрозуміти "не моделі виходять з понять, а поняття виходять з моделей і ще...більш високий теоретичний пріоритет має не конвенциональність теорії, а її адекватність і універсальність" (С. Дацюк).
Елена Величко _ 18.07.2018 14:22
IP: 178.95.130.---
Oleg Chemerchenko:
Я з багатьма працювала з Європи, ще коли вони фірми відкривали та хотіли працювати.
ВОНИ РОБ,ЛЯТЬ як потрібно, розумієте? РАХУЮТЬ та дають кошти, щоб робили професійно.
Мені не треба вештатись Європою, я хочу, щоб в Україні рівень життя повернуся та працювати можна було не як в концтаборі або рабом, під контролем дебіла, щоб знання поважали та інше.
Елена Величко _ 18.07.2018 14:18
IP: 178.95.130.---
Oleg Chemerchenko:
Ця країна маленька та там завжди був інший рівень життя.
Я кажу про нас, в нас нема насправді кому робити – тому не робиться.
Якщо бізнесмен – то зрозуміло, що там в основному темні схеми, на державних – ще гірше, бо там приватники паразитують – собі дохід, ще якого нема, державі – борги...Про банки взагалі мовчу, бо там анклави. То хто робе?Он Лямець пише, що діється у МЕРТ (абравіатура!), тому про це міністерство – тихо, бо там вариться щось, але не для нас – от і все. ХТО РОБЕ?
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 14:14
IP: 35.235.224.---
Елена Величко:
Що ж робити персонально Вам, пані Елено?
Маю пораду. Візміть відпустку місяці на 2, краще – 3. І геть з України. Почніть з тієї ж Польщі, обов'язково подивіться пост-СССР, обов'язково – інших православних, ту ж Грецію, обов'язково Фінляндію (також пост-СССР). Спостерігайте. І кожного разу, коли вступаєте у будь які стосунки з людьми – навіть коли розраховуєтесь у магазині, коли стоїти у церкві – спостерігайте уважно. І думайте – чим ці люди відрізняються від українців, та чому. Головне – чому.
Впевнений, після відпустки ви будете знати що робити.
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 14:05
IP: 35.235.225.---
Елена Величко:
Багато народів, у яких побутова приказка "та я краще удавлюсь"? Або "щоб мені (тобі, їй, йому) повилазило", "та нехай він здохне"?
Ото ж і удавлюються, і – вилазить. А вільнюській гід – "кров ми приберемо, але треба працювати, дбати о майбутнім".

І ось тут, пані Елено... Ніякі перезаснування не допоможуть, поки будуть удавлюватись. Бо буде вилазити.
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 13:57
IP: 35.235.224.---
Я наведу цікавий на мій погляд приклад.
Десь 1990 рік, тільки-но закінчились події у Вільнюсі – ще не усі барикади розібрали. Мені закортіло прогулятись містом, але міста я зовсім не знав. На щастя – на вокзалі російськомовний гід. Домовились, персональна екскурсія на 3 години. Під кінець розплатився без жалю -було дуже цікаво. Але запитав: "Як же так – у вас тут кров лилась ще тиждень тому, а ви совєтського вигулюєте?" Гід відповів: "Ви для нас були ворогами до Незалежності. А тепер ми не вороги, тепер ви – клієнт для мене, та ще й такий, що щедро платить. Welcom to Vilnius! "

Ось чому так, і що зробив би у тій ситуації гід-украінець, білорус, поляк, росіянин?
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 13:46
IP: 35.235.225.---
Елена Величко:
Пані Елено. Усі ваші питання не просто мають право на існування, вони кричущі і справді болячі. Але навіть якщо боляче, потрібно залишатись реалістами. Так, пан К.С. Граф має рацію, – ментальність та "характер работника" необхідно враховувати навіть коли якийсь бізнес плануєш.
Нажаль, щоб західні моделі працювали в Україні, потрібно вивезти 100% українців за Урал, а Україну заселити німцями або французами або щу кимось звідтіля ж. Навіть заміна населення на російське, тобто переселення 40 мільйонів росіян на территорію Украіни не зробить Украіну успішною.
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 13:38
IP: 35.235.224.---
Елена Величко:
К.С. Граф:
Відомо, що на Заході Маркса розглядають саме як економіста
На щастя, на заході Маркса знають як одного з перших соціологів і не знають / не визнають економістом.
Елена Величко _ 18.07.2018 12:16
IP: 178.95.130.---
Й ще мені хотілось написати про людей, що як пише коментатор К.С.Граф, – має велике значенння.
Має велике значення ментальність та світогляд людей, яким суспільство дасть гроші та доручить робити ЯКІСНІ перетворення. Такі люди повинні мати ХИСТ ДО ДОБРА, тобто не покруч робити, під прилавком крутити, неякісне, недоробленне або красти ліки та життя людей та все на ЗЛО, а саме ХИСТ ДО ДОБРА.
Творити якісну продукцію, для людей, перевіряти, отримувати задоволення, що люди отримують дійсну ЗП, що можуть купити якісний продукт, відпочити якісно, лікуватись якісно, берегти природу... та багато іншого, що вже в більшості країн є, бо саме курс на добро для громадян був узятий та якісний ПЕРЕРОЗПОДІЛ, а не постійне грабування життя громадян та закопування грошей. Отак, КУРС НА ДОБРО.
Елена Величко _ 18.07.2018 12:03
IP: 178.95.130.---
Тепер хочу підкреслити ТЕЗУ, що є основною як на мене у системі, що потрібно народити.
Це теза така: "Суспільство для УСІХ". З цієї конструкції випливає усе, й мораль, й добробут.
Тепер реальні кроки – то ДИСТАНЦІЯ у доходах, що своєю мірою не дасть грабувати суспільство.
Наприклад: хоче К. мати премію 40 мільйонів у місяць? хоче...а з чого? з людей, що мають 1500 грн. у місяць або нічого...- А НЕ ВИЙДЕ, бо тоді треба, щоб усі мали мінімум 8 мільйонів премії у системі 5-7 разів дистанції. Так само у ЗП та доходах, у тому числі й ПРИВАТНИХ, бо якщо ти робиш продукцію до продажу, то не треба записувати свої надприбутки як ярмо на інших. Тобто система повинна бути написана таким чином, щоб УСІ люди були захищені та створювався загальний стиль життя, що є добробут та захищенність людини.
Елена Величко _ 18.07.2018 11:55
IP: 178.95.130.---
К.С. Граф:
Так Ви праві у тому, що Енгельс не тільки підтримував Маркса, він хотів РОБИТИ більш якісніше суспільство. Відомо, що на Заході Маркса розглядають саме як економіста, що робив проривні дослідження в системі: капітал-виробництво – додаткова вартість-прибуток-гроші-...
Тобто з усвідомлення Як – іде подальша перебудова. Вважаю, що саме Енгельса недооцінено, бо ніколи не було би Маркса без Енгельса. Тобто до проривних технологій потрібні й Енгельси, й Маски...останні, що записані та не останні у процесі розвитку – то є ТАЛАНОВИТІ та освічені технічно та технологічно люди та такі, що РОЗВИВАЮТЬ реальну економіку, без них ніколи не буде розвитку. А щоб вони були,треба РІВЕНЬ суспільства, у тому числі освіта, мораль та НАПРАВЛЕННІСТЬ – саме таку направленність повинен сконструювати Дацюк та ми усі з вами. Це означає й технології й те, що суспільство СТАНЕ для усіх, особливо шлях таким, що ведуть до добробуту та розвитку та мають ОСВІТУ й хист та ДОБРО.
Елена Величко _ 18.07.2018 11:45
IP: 178.95.130.---
3.Що пропонують деякі та не самі погані кандидати у Президенти та інші, що демонструє мені, що абсолютно не розуміють ані економіки, ані суспільного розвитку.
Перше – приберемо податки – заживемо...Абсурд. Справа саме у тому, що податки не може сплачувати суспільство ДЕ СПОТВОРЕНА ЕКОНОМІКА, тобто ми маємо 27 років антиекономічну діяльність, що призвела до хаотичного захопленя коштів та хаотичного доходу – ЩО САМЕ призвело до руйнації системи ПОСТІЙНОГО ДОХОДУ та сталого зростання, що й стало наслідком того, що неможливо нічого сплачувати, не тільки податки, а й необхідні речі не може купляти населення, САМЕ НАСЕЛЕННЯ _ є основним гравцем на ринку країни та повинно бути основним вигодоотримувачем, а не так званий бізнес. БІЗНЕС – то інструмент для створення якісного життя населення, А НЕ навпаки.
К.С. Граф _ 18.07.2018 11:43
IP: 95.132.134.---
Елена Величко:
Социализм советского типа, или вначале, всё же марксизм?:) А откуда взялся марксизм? Философско экономическое учение, сугубо европейского образца.
Читаю Дацюка только по абзацам – первый и последний. У него огромный пробел. Даже Маркс писал свою философию в содействии с потомственным промышленником Энгельсом.
Кажется Энгельс, один из немногих европейских философов призывал обращать внимание на славянскую общину, которая в сущности имеет совершенно разные корни с европейской ментальностью.
И беда сегодня в том, что Дацюку не отыскать украинского промышленника Энгельса. Нет таких Украине. Источники промышленных капиталов Украине это разграбленные остатки советской индустрии или чистые западные технологии.
Был такой мужик, из графов – Л Толстой. Вот он говорил, что характер работника надо учитывать как почву, климат, местность. Вот этого понимания у укр философов нет и в ближайшие десятилетия не будет.
Елена Величко _ 18.07.2018 11:38
IP: 178.95.130.---
2. Пан автор описує усі системи як такі, що ніби паличкою махнув – та на тобі- усе сталось. Велика проблема – економіка у дійсності та РЕАЛЬНЕ розуміння економіки. Для якісних змін треба мати людей, що самі якісні та ЗНАЮТЬ й МОЖУТЬ зробити. Подивіться у якому стані економіка УКраїни та ОСновної частини населення, та СКАЖІТЬ мені, що робити? От без лозунгів, без снів "Віри Павлівни"... Чи можемо ми знов чекати виборів, потім ще декілька місяців до виборів уряду, потім наберуть боргів, будуть ходити як у маслі, закуплять за БОРГОВІ гроші мільярди непотрібу за відкати...Й все...розумієте, каденція закінчилась, а НІЧОГО, ще гірше...ЩО робити ЗАРАЗ усім нам – до Польщі чи як? Нічого не роб.лять окрім підняття цін, не розуміють, не знають, спеціально роб.лять, а що нам робити усім? Чекати? Чого? Конституанти?
Елена Величко _ 18.07.2018 11:29
IP: 178.95.130.---
Автор хоче знайти вирішення пролем сучасного та майбутнього та привнести нові відносини у суспільство.
Я дещо дивилась записані дискусії, зокрема, що говорив Гайдай про безумовний дохід- й скажу, що не згодна. По-перше, Євросоюз прийняв до уваги усі системи, що стосуються виплат за роботу та соціалки у СРСР та зробив, а особливо у деяких країнах, ДІЙСНО якісну та продуктивну економічну систему, тобто не відомо, який з соціалізмів є першим – чи то Шведський, чи то пізнього СРСР, але саме у Євросоюзі ЗРОБИЛИ усю цю систему якісно та дійсно працюючу, Наразі, мова вже йде про БЕЗУМОВНИЙ дохід як НЕОБХІДНИЙ, й от у пана Гайдая, ніби поділ людей на категорії – ТО Є неприпустиме. Це з того, щоя чула, тобто яскраво описувалось, а вишло...
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 01:10
IP: 35.235.227.---
Janko Askatasuna:
Не можу не погодитись, Janko Askatasuna,
+1.

Надобраніч:-)
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 00:36
IP: 35.235.226.---
Позитив: знайдіть мене у мордокнизі. Давайте створимо якусь діскусійну групу, запросимо туди людей, яким справді не байдуже, тобто таких, які вважають себе більшими авторитетами у власних очах, ніж суспільство, і все ще спілкуються з іншими, і почнемо розмову.
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 00:31
IP: 35.235.226.---
Пане Сергію. Що до мене, майже 99 відсотків населення України – зомбовані (кидайте камні, панове!) радянськую ідеєю. До речи, моя думка – ви також підпадаєте під ці відсотки, але у вас є досить потужній інтеллект, прагнучий справжньої незалежності.
То може почнемо без метушні та кіпіжу справді розбиратись у тому що є?
Бо ось це – має право на існування: "суверенітет над майбутнім є найпотужнішим суверінітетом, який лише може мати суспільство."
А ось це – маячня сивої кобили: "...держава, щойно створена в 1991 році, негайно узурпувала владу..."
А ось це – відвертий ідиотизм: "людей об'єднують не цінності і не прагнення. Власе цінності та прагнення лише роз'єднують людей"
Oleg Chemerchenko _ 18.07.2018 00:07
IP: 35.187.160.---
Пане Сергію. Не зважаючи на наші принципово різні погляди, і на нашу критику вашої позиції, Ви не видаляєте коменти. За це – повага і вдячність.
Janko Askatasuna _ 17.07.2018 21:41
IP: 35.235.227.---
Шкода, що доводиться нагадувати п.Сергію і непоганій команді хлопців і дівчат старий анекдот: "Вилізьте з машини, бо її у вас немає і як її добути не знаєте!".
Отже. 1.Аксіоми є лише в математиці та філософії/логіці. В інших науках навіть докази умовні. До аксіом належить і усвідомлення останньої інстанції як трансцендентної. Після різних розглядів Геґеля і Канта науковець з тверезою головою вже не міг того відкинути. Хіба за великі гроші чи "з чужого розуму". 2. Недомінантність позначається зрозумілішим і давнішим словом: рівноправність (на відміну від рівності). 3. Відкиньте все,що було в шкільних та університетських програмах на теренах пострадянських та більшості країн Європи останні років 70, а деінде і 100. Навіть, коли те настійно радять західні європейці. Бо ті їх експерименти незабаром теж підуть на смітник. 4. Шкода вас,дітей нерозумних...Але нам,недобитим ветеранам, все одно своє робить.
Oleg Chemerchenko _ 17.07.2018 20:29
IP: 35.235.224.---
Muzikaa:
Взагалі, що до мене, оце усе що пропонується, воно занадто штучне, і не витримує критики навіть банальною ерудицією. Спроби відмовитись від аналізу сутності Права, підміна поняття конфлікту прав поняттям недомінації, маскування діючої волі замість аналізу справжніх акторів та стейкхолдерів в Україні, повна відмова від аналізу наявних цінностей населення...

Але у в усій цій движусі є приваблива сторона – шумлять. І може хтось і справді намагається щось винайти.

Але суть: "так, нічого зробити не можемо, але й сидіти на стільці рівно – не можему, тому..." А так хочеться розпочати процесс перезаснування вже зараз, бо – свербить...

А десь у Харкові дівчатко на вечірці гордо заявляє: "Я – сепаратистка. Не говори со мной по украински, мне неприятно слышать эту речь". І це – правда. От-так-от.
Oleg Chemerchenko _ 17.07.2018 20:14
IP: 35.235.225.---
Muzikaa:
Тобто, виводячи з фокусу зору Людину, підміняючи її Громадою, маємо халепу – "домовься з громадою". З ким конкретно? З ким сьогодні ота юрідичнна особа спить і що вона їла на сніданок?

Сподіваюсь, мені вдалось довести, що пан Дацюк маніпулятивно використовує термін "самореалізація", і за академічними словами стоїть гола пустота та лозунги "за щщастя".

Аналогічна ситуація с недомінуванням. Як тільки розглянемо ситуацію, в якій виникає конфлікт Громади та її Члена – усе недомінування виявиться лише красивою обгорткою до пустоти.
Oleg Chemerchenko _ 17.07.2018 20:08
IP: 35.235.224.---
Muzikaa:
Oleg Chemerchenko:
Muzikaa:
Доречи, а навіщо порівнювати себе з іншим? Це ж конкуренція.
Тому що "Ніхто ідеалу не знає – все пізнається у порівнянні."
Ой же ж, не хочу ще й недомінацію розбирати... Сказано ж у тексті: "Хочеш досягнути своїх цілей у громаді, не домінуй вольовим чином, а домовся. Хочеш досягти своїх корпоративних цілей, домовся з громадою."

Тому просто продовжу:
- Хочеш досягти своїх цілей як Громада N15 – домовся з іншими Громадами
- Хочеш, шоб тобі було сало як у громаді N77, а світло як у Громаді N14 – заснуй свою Громаду, та буде тобі щастя.

Але такий підхід передбачає конкуренцію громад за своіх членів, передбачає домінування волі члена Громади над його принадлежністю громаді, передбачає можливість придбання преференцій одних членів громади перед іншими у середині самої громди.

Найбільш важке запитання – хто і як вирішує що ось цей Хлопець А вже намагається домінувати чи ще ні?
Muzikaa _ 17.07.2018 19:53
IP: 35.235.227.---
Oleg Chemerchenko:
Muzikaa:
Доречи, а навіщо порівнювати себе з іншим? Це ж конкуренція.
Тому що "Ніхто ідеалу не знає – все пізнається у порівнянні."
Україна та Європа1065 Aтака Путіна1187 Корупція1288 Уряд реформ392 тітушки18
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Віктор Уколов

Стартувала PR-кампанія за зняття санкцій з Росії?

Олексій Гарань

Скільки посад голів комітетів віддала опозиції правляча компартія у 1990 р.?

14
Ірина Федорів

До уваги голови КОДА: Даніш в суді завалює експертизу по каналізації на Бакала

3
Айдер Муждабаєв

Россияне устали от Путина. Это правда. Им нужен Сталин

8
Дмитро Яблоновський

Державні монстри – вбити чи розчаклувати?

3
Сергій Лямець

Авакова и Супрун оставить в правительстве? Зеленский и команда – вы серьезно???

17
Ірина Федорів

Вода з фекаліями: що дала нарада в голови ОДА

12
Артем Петренко

Шанс вырваться из ловушки бедности. Или почему важно, чтобы у Зеленского получилось

24
Сергій Лямець

Коболев получает $1 млн в месяц. Укрзализныця закупает дизель у олигархов. Так зачем нам независимые набсоветы???

7
Сергій Лямець

Зачем Зеленскому стукачи. Что говорит здравый смысл об инициативе платить 10% за доносы

13
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter