Як росіяни бачать нас, українців, і як їх і себе бачимо ми і світ
Про "Криївку" у Львові знають навіть ті, хто там ніколи не був. Сюжет російських журналістів про "Криївку" чимало людей вже встигли побачити.
Не секрет, що телекамери російських каналів бачать світ трохи по-иншому. Тому по-иншому бачать світ і глядачі РФ.
І якими після таких маніпулятивних сюжетів виглядаємо ми в очах росіян?
Дискурс щодо статуту російської мови в Україні далеко не байдужий Російській Федерації та відданим їй та її імперським ідеям людям.
У Латвії дискурс щодо двомовності вже доходить до свого логічного завершення. Україні тут радять йти саме латвійським шляхом.
Як вони до цього прийшли?
Якщо у нас у телестудіях чиновники дозволяють собі говорити російською, порушуючи закон, і обговорювати це – це все одно, що горохом товкти об стіну, то у Латвії доходило до того, що за використання державної мови чиновники можуть потрапити в наперед підлаштовану халепу.
У мене на столі стоїть привезена у подарунок пляшка медовухи з тієї ж "Криївки" і на ній написаний тост, який чомусь не ввійшов у сюжет російських колег:
"За що боролись німці у другій світовій війні? За третій рейх. Він є? Його нема. За що боролась червона армія? За СССР. Він є? Його нема. За що боролись українці у другій світовій війні? За незалежну Україну. Вона є! Так вип'ємо ж, браття, за справжніх переможців другої світової!"
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.