Як громади селищ можуть ефективно використати передвиборчі перегони: досвід округу N95
Ще в березні освітня комісія нашого селища Коцюбинське зібрала директорів дитсадків та шкіл, щоб отримати від них список того, що вони потребують в першу чергу.
Таким чином ще з березня, не знаючи того, який буде список кандидатів округу 95, було прийнято рішення просити кандидатів в депутати вирішувати не ті проблеми, які спадуть на думку їхнім "піарникам" чи "кріейтерам", які уявлення не мають про потреби місцевої громади, а ті, які дійсно є в селищі.
Після того, як дирекції шкіл сформували списки своїх потреб, стало зрозуміло, що навіть ситуація з книжками в школі вкрай критична. Не було в достатній кількості ані Ліни Костенко, ані Івана Франка. Школа досі потребує "Кобзаря" Шевченка.
Бібліотекарка поскаржилась, що навчальному закладу селища цього року виповнилося чверть віку, а стільці в читальному залі – його ровесники й вже геть розхитані.
Обдзвонюючи провідних кандидатів округу, які потенційно могли б вирішити цю проблему у відповідь чули різне. Хтось казав, що він не мільйонер, хтось казав що не має грошей, але при цьому у поштові скриньки нам від цих кандидатів лягала недешева поліграфія, а обличчя прекрасно посміхалися з недешевих білбордів.
Нашому округу пощастило. У нас аж 48 кандидатів. Рекордна кількість. Якщо відкинути пару десятків технічних, які використовують для того, щоб розставити своїх людей у комісії, все одно залишається чимало тих, кого від імені громади чи комісії селищної ради можна про щось попросити.
Таким чином ми поповнили запаси книжок і школи і ліцею. В школі навіть передплатили необхідні для педагогів газети на 2013 рік.
Більше того, громада стала настільки винахідливою, що ініціювала збір підписів до кандидата в народні депутати, щоб поставити спортивний майданчик.
"Ми зібрали близько двох сотень підписів молодих мам і мешканців селища, щоб нам кандидат в депутати поставив дитячий спортивний майданчик. Я знайшла свою мрію в "Мастерской волшебного мира". Ми самі не змогли б це собі дозволити, тому звертались до кандидатів в народні депутати. Фактично всі, до кого ми звернулись, нам відмовили, а громадський рух "Ми разом", який очолює Олександр Юраков, на щастя, відгукнувся.
У нас в селищі всі дитячі майданчики переважно для дітей до 6 – 8 років. Підліткам гратись нема де, тому виходить, що зайву енергію їм немає де діти і вони ламають нехотячи елементи на майданчиках для менших дітей.
Хтось нам відмовляв, але ми свого досягли. У нас тепер стоїть спортивний майданчик для старших дітей. Замість стосів макулатури, які залишають вибори у поштових скриньках й під сміттєбаками, додаючи роботи нашим двірникам, – у нас щось залишиться нашим дітям," – сказала молода мама Наталя, яка вже три місяці мріяла про те, щоб діти її двору могли гратись саме на такому майданчику.
"Взагалі кандидати в депутати не повинні встановлювати дитячі майданчики. Це має робити держава з державного бюджету. І його б на це вистачало, якби бюджетними коштами розпоряджались відповідним чином. Кандидат в депутати має розробляти свою програму з законодавчими ініціативами.
Але коли ти отримуєш підписи від мало не двохсот батьків, які просять в лісі встановити їм майданчик, то як батько ти розумієш, що ми не в Європі, де кожна дитина має можливість прекрасно провести час й усі майданчики оснащені інтерактивними й рольовими елементами," – пояснює чому погодився встановити майданчик Олександр Юраков.
Таким чином після звернення дирекцій шкіл Юраков допоміг школі книжками, а після звернення громади – встановив в лісі спортивний майданчик.
В нас дуже багато кандидатів в окрузі N95, а в селищній раді 30 депутатів. Виходить, якщо кожен депутат підключиться до цього процесу, то в селище можна було б вирішити багато важливих проблем, на які постійно не вистачає бюджетних коштів.
PS (На вихідних знайшлося чимало охочих взятися до благоустрою нового майданчика. Дорослі і діти долучались і до вкопування й розфарбування коліс,
і до чергового прибирання лісу.
До речі, Микита і Ілля – гідний приклад для наслідування. Вони почали виходити на суботники ще кілька років тому і беруть зазвичай з собою найменшого брата.
Коли місцева громада вміє самоорганізуватись – це хороший показник).
