Гостомельська рада проголосувала за цензуру: YAHOO-є ю

Після скандального підпалу машини одного з гостомельських депутатів місцева журналістка Олена Жежера написала про це матеріал на Сайт громади селища Коцюбинське.

Помічник народного депутата Верховної Ради України Вячеслава Кутового – Михайло Лезнік – теж написав про підпал матеріал і розмістив його на сайті нардепа.

Виявляється, їхні публікації стали предметом розгляду сесійного засідання Гостомельської селищної ради.

На відміну від депутатів Коцюбнської селищної ради, які якось додумались розглядати на засіданні регламентної комісії мою журналістську діяльність, в Гостомелі депутатський корпус таки прийняв рішення щодо Жежери та Лезніка.

Текст рішення в стилі "заборона писати і малювати".

Селищна рада, замість того, щоб складати план розвитку селища й його неухильно виконувати, цей план, здається, регулярно курить. У необмеженій кількості. Попри те, що в громадських місцях курити заборонено законом.

Але в Приірпінні свої закони в місцевих радах, бо тут є свої республіки, на які закони України вкотре, на жаль, не поширюються.

Звернулись ми за експертним висновком до Ігоря Розкладая з Інституту медіа права, аби він розтлумачив нам, в якому правовому полі лежить рішення, яким регламентує селищна рада Гостомельської Республіки діяльність журналіста й помічника народного депутата, які живуть за законом іншої республіки – Україна.

"Ухвалене рішення депутатів Гостомельської селищної ради показує що рівень правової обізнаності депутатів є вкрай незадовільним. Суто з формальної точки зору рішення складене досить безграмотно – не зазначено про яку публікацію йде мова, на яких конкретних сайтах розміщена стаття, яка стаття закону дозволяє ухвалювати подібні рішення," – пояснює Ігор Розкладай.

"Рішення апріорі визначає, що журналісти поширили неточну, незбалансовану, недостовірну, неперевірену та непідтверджену інформацію. Очевидно, що рада не має компетенції та і фізичної можливості встановити, що інформація є незбалансованою і неперевіреною. Перша категорія є достатньо суб'єктивною, а чи перевірялася інформація може довести лише сам автор. Так, рада могла б ухвалити рішення, що у зв'язку з тим, що рада вважає, що в таких то статтях поширена дифамація, доручити своєму представникові звернутися до відповідних інформаційних ресурсів з вимогою спростування. А якщо б ресурси відмовилися, подати до суду, де доводити, що ЗМІ поширили недостовірну інформацію," – пояснює, як треба було діяти, згідно з законом, експерт.

Ігор Розкладай додає, що оскільки Жежера і Лєзнік є незалежними авторами, які жодним чином не пов'язаними з Гостомельської селищною радою, а саме не є журналістами комунальних ЗМІ чи депутатами цієї ради і не перебувають з нею в інших правовідносинах, таке рішення в цій частині є нікчемним.

Особливу цікавість експерта Інституту медіа права викликав пункт ІІІ рішення, де авторів зобов'язують "попередньо перед розміщенням даної публікації у ЗМІ ознайомити депутатів, з якими будуть спілкуватися автори депутатів".

У такому формулюванні мова йде про узгодження змісту тексту, а це в свою чергу є цензурою, адже відповідно до ст. 31 Закону України "Про інформацію":

Забороняється цензура – будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.



"На місці зазначених осіб, я би звернувся до органів прокуратури з проханням надати правову оцінку таких дій депутатів," – радить Ігор Розкладай.

Ми також вирішили поцікавитись у народного депутата Кутового, що думає він про таке рішення селищної ради, згідно з яким журналісти і його помічники мають узгоджувати текст публікацій з депутатами Гостомельської селищної ради.

"Мене відверто обурює рішення депутатів селищної ради Гостомеля. Ми готуємо відповідне звернення до органів прокуратури, аби місцева влада раз і назавжди затямила, що цензурувати роботу журналістів – це кричуще порушення закону, за яке вони відповідатимуть перед державою і перед журналістською спільнотою," – обіцяє народний депутат Кутовий, який обраний в парламент від 95 округу, до якого входить і Гостомель.

"Рада Гостомеля після цього ганебного голосування черговий раз довела, що вона геть не займається питаннями громади, а лише виконує накази окремих людей," – додає народний депутат Кутовий.

Коли вже селищна рада журналістам і помічникам народних депутатів дає вказівки, то наступним кроком стане якесь доручення або й імпічмент Президенту України Віктору Януковичу від Селищної ради Гостомельської Республіки.

Це в Приірпінні вже не здивує нікого, бо управу на удільних князьків в Київській області не може знайти ніхто.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.