Доцент Інституту журналістики Шальман пропонує пристрелити журналістів?

Скандальне рішення Гостомельської ради, яким запроваджувалась цензура, – скасоване.

Нагадаю, що депутати гостомельської ради прийняли рішення, яке, згідно з експертним висновком Інституту медіа права, є запровадженням цензури.

Найбільш обурив журналістську спільноту той факт, що ініціаторкою такого безпрецедентного рішення стала доцентка Інституту журналістики Тетяна Шальман.

Під тиском ЗМІ й Прокуратури Ірпеня, яка оперативно відреагувала на заяву про злочин місцевої журналістки Олени Жежери, налякані своєю нікчемністю гостомельські депутати і селищний голова заходились скликати обранців громади, аби скасувати незаконне рішення.

Процес скасування рішення тривав у два заходи. В один день частину депутатів просто зібрали, вони проголосували, хоча засідання не було скликане належним чином, як для сесії ради, й розійшлись. Третина взагалі не знала, що були якісь збори.

Винуватиця дійства Тетяна Шальман тоді була ввімкнена телефоном й, зі слів самовидців, депутати викрикували з місця їй слова підтримки.

Юридичний відділ Гостомельської ради либонь зрозумів, що таке рішення не буде мати законної сили й що треба скликати позачергову сесію. Депутатів знову згуртували на наступний день. Тепер вже на позачергову сесію.

Цирк тривав.

Депутатка і журналістка з 22-річним стажем Тетяна Шальман виступила перед депутатами вже наживо з новою ініціативою як і належить Журналісту України – зробити сесію місцевої ради закритою, аби ніхто не смів фотографувати, знімати, записувати.



На жаль, закон дійсно дозволяє місцевій владі без конкретних причин проводити сесії в закритому режимі й депутати Приірпіння, як правило, користуються тим, щоб усунути з зали небажаних людей.

(Так, коли приїхав на сесію селищної ради Коцюбинського працівник Генеральної прокуратури України аби на власні очі переконатись, що протести прокурора щодо дерибану Біличанського лісу вважають барахлом й прокуратуру в регіоні ніхто не сприймає серйозно, то після 10-хвилинного цькування всім депутатським корпусом йому пояснили, що сесія буде в закритому режимі. Словом зустріли представників прокуратури мало не з плакатом: "Ты кто такой? Давай да свиданья!" Звісно, обранці коцюбинської громади за закритий режим радо проголосували. Але в цей час на сесію преспокійно заходили й навіть сиділи всі, хто хотів.)

Гостомельські ж депутати, здається, знають виключно ті статті закону, які вигідні їм. Трактують ці статті так, як заманеться, виконуючи роль Конституціного суду Гостомельської Республіки, який тлумачить все так, як треба депутатам.

Залу залишили не лише журналісти й охочі подивитись на Гостомельський Цирк. Випроводили навіть депутата Ірпінської ради й помічника народного депутата Вячеслава Кутового.

"Звісно ми розуміємо, що закриті засідання передбачені законодавством, але разом з тим не важливо, яка сесія закрита чи відкрита на ній мають право бути присутні депутати вищих за статусом рад, якими для Гостомельської ради є депутати Ірпінської ради, що і прописано в регламенті Гостомельської ради. Артем Калічка це депутат Ірпінської ради і помічник народного дупутата," – не розуміє, як депутата Ірпінської ради могли вигнати з засідання Гостомельської ради помічник народного депутата Олексій Туровський.

"Особисто мене Гостомельська селищна рада вкотре дивує своєю некомпетентністю та залежністю від людей, які використовують депутатів, лобіюючи свої бізнес-інтереси. Якби були щорічні номінації з-поміж місцевих рад – Гостомельська, однозначно, мала б всі шанси бути номінованою на звання антинародної," – додає Туровський.

Шальман, можливо, ініціювала закрите засідання сесії, бо не змогла придумати відповідь на одне питання: чому вона, ініціатор рішення про запровадження цензури, буде голосувати за його скасування.

В інтерв'ю "Телекритиці" Тетяна Шальман прокоментувала, що "селищна рада мала всі законні підстави ухвалювати дане рішення (про запровадження цензури – прим. авт.), тому що депутати вже неодноразово розглядали ситуації, коли хтось із депутатськогокорпусу отримував публічні образи".

Депутат і викладач Інституту журналістики на той момент також не вбачала у рішенні селищної ради Гостомеля проявів цензури і вважала за потрібне домагатись його виконання.

На диво тепер після звернення прокуратури й заяви про злочин журналістки Олени Жежери, Тетяна Шальман голосує проти того, що вважає законним й необхідним до виконання.

Здавалося б, людина усвідомила всю нікчемність, як зазначав Інститут медіа права, цього рішення.

Аж ніяк.

Доцентка інституту журналістики і депутатка Шальман була впевнена в тому, що на засіданні нейтралізовані всі непрошені гості тому розкрила свою філософію й погляд на роботу журналістів й їхню природу.

На щастя, депутат Юрій Марчук, який був обраний до складу секретаріату цього засідання, справно записав закриту сесію на диктофон, попередньо повідомивши присутніх в залі депутатів та голову.

Протоколювати навіть закрите засідання не заборонено.

На засіданні Шальман вкотре, як і в попередніх своїх дописах, порівняла журналістів з собаками й дала чіткі інструкції, що треба робити з тими журналістами, які "кусають":



"Собака которая кусает, с ней шо делают? Ее пристреливают! Когда она нападает... согласно суда."



Після порівняння журналістів з собаками й інтрукцією від пані Шальман, що з нами робити, коли ми "кусаєм", на захист журналістів від такого свавілля місцевої влади Гостомельської Республіки стали навіть зоозахисники.

"Я вважаю, що такі висловлювання неможливо собі уявити в цивілізованому світі. Якщо собаку пристрелити, то за це злочинець буде відповідати. Це порушення кримінального кодексу. За це настає кримінальна відповідальність. Це просто свавілля, коли людина, що викладає в Інституті, дозволяє публічно собі такі висловлювання в сесійній залі органу місцевого самоврядування," – обурюється Олександра Мезінова, президент БФ "Сіріус".

"Ця панянка має ввести самоцензуру на те, що вона говорить, а говорить вона відверті нісенітниці. Якщо навіть безпритульна собака покусає людину, то її відправляють на 10 днів на перетримку й дивляться за поведінкою, якщо не підтверджується діагноз сказу, то її вакцинують й відпускають. Якщо ж діагноз сказу підтверджується, то собаку не стріляють, а ін'єкційно присипляють. Стріляти заборонено законом," – пояснює Мезінова.

Олександра Мєзінова попри те, що є фактитчно зоозахисником, сама захотіла підписатись під зверненням журналістів до директора Інституту журналістики Володимира Різуна щодо скандального рішення, ініційованого доценткою інституту.

Нагадаю, після незаконного рішення Гостомельської ради, яке ініціювала депутатка ради й доцент Інституту журналістики, журналісти, в тому числі й випускники ІЖ ініціювали збір підписів під зверненням до директора Інституту журналістики з проханням подбати, аби в Інституті журналіситки викладали люди з відповідним рівнем знань українського законодавства.

Таким чином на засіданнях ради Гостомельської Республіки громадянка України, доцент Інституту жураналістики та депутат місцевої ради Тетяна Шальман, яка ініціювала порушення Закону України "Про інформацію", готова порушити і кримінальний кодекс.

Ця людина досі виховує за наші податки майбутніх журналістів, наших дітей, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

ЗАВІСА.

Епілог:

Незаконне рішення селищної ради Гостомеля щодо запровадження цензури ми подали на аналіз не лише Інституту медіа права, але й до Інстиуту виборчого права, який очолює екс-депутат ВРУ Юрій Ключковський.

"Боротьба не закінчувається, коли скасвують незаконне рішення. Потрібно далі довотити до покарання винних – всі такі дії завжди умисні, вони не можуть бути необрежними, там завжди є умисел," – вважає Ключковський.

Ключковський переконаний, депутати Гостомельської селищної ради перевищили свої повноваження і за це, згідно з 78 статтею Закону України "Про місцеве самоворядування", Гостомельську селищну раду треба розпустити.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.