Священик УПЦ КП – блудить, має квартиру на Печерську і приватизує дитсадок
Про те, що у громади селища Коцюбинське депутат у рясі Микола Ільницький забирає дитсадок – ми не просто писали на "УП". Ми це довели до Епіфанія на особистому прийомі. Про цю справу знає навіть Філарет, з яким на наше прохання спілкувалися наближені до нього люди.
Знають представники УПЦ КП також і про те, що депутат в рясі торгує секонд-хендом, і про те, що бере участь у сектанських семінарах з холотропного дихання і т.п. Але чомусь за стільки часу не прислали в громаду нового отця.
У четвер на сесії ради депутат Микола Ільницький в черговий раз спробував приватизувати ще одну частину дитсадка (1250 м2 вже приватизовано). Громада прийшла та й частина депутатів уже блокує подібні рішення для святоші, що прикривається переселенцями з АТО й багатіє на очах.
І від екс-міністра втікача Олександра Клименка мільйон отримав, що підтвердили нам навіть у СБУ.
Напередодні сесії адвокат Миколи Ільницького – Микола Аршинов – розшукав мене і повідомив, що, оскільки Ільницький йому винен гроші за роки роботи і так і не заплатив, то він розкаже правду, чим той займається насправді. Вся історія з документами – на "Громаді Приірпіння".
Ну про торгівлю секонд-хендом – ми знали. А ось про те, що в селищного отця квартира на Печерську з вікнами на бульвар Лесі Українки, довідалися від адвоката. Аршинов каже – це була квартирна афера, яку провів Ільницький разом із екс-депутаткою Голосіївської ради – Ларисою Чижик (вона ж фігурує в оголошеннях про продаж секонд-хендом як Леся Ярова).
Більше того, в отець, як свідчить адвокат, порушує не лише мирські закони, а й Божі. За інформацією, яку засвідчив Аршинов, Ільницький проживає із Лесею Яровою на Борщагівці у 4-кімнатній квартирі.
Я підозрюю, що це та сама Леся (Лариса Чижик), яка погрожувала мені вбивством, коли виплила історія з секонд-хендом і готелем, який функціонував до того, як отець в нашому дитсадку прикрився переселенцями і захотів доприватизувати все, що зможе.
І ці погрози писались з ІР-адреси, яку обслуговує провайдер з дуже лімітованим колом обслуговування, в який, за зібгом обставин, входить і Борщагівка. Деякі коментарі, а їх були десятки зі зміною ніків, між іншим, писалися вночі.
Але це не єдина амурна пригода в житті отця-депутата. За свідченнями адвоката Аршинова, ще у семінарії у нього була історія з старшою за нього жінкою. І вона має від нього сина, якого отець-депутат лише пост-фактум думав всиновити, аби той мав можливість оформити картку поляка.
Коцюбинське у 2010 році отець Ільницький, який став депутатом, вважав бідним і неприбутковим приходом. Тоді ще не було приватизації дитсадка. І тому він звернувся до Аршинова, щоб той підшукав нове місце в столиці.
І Аршинов знайшов йому землю у Дарницькому районі для побудови храму. З-поміж висоток. Прибуткове місце. Як кажуть, хлібне.
Документи, на щастя, він не передав Ільницькому і збирається з ними йти до Філарета. Подивимось, що з того вийде.
У мене троє похресників. Двоє з них хрещені в Київському патріархаті.
Третю похресницю хрестила десь місяць тому в греко-католиків. Її батько поранений в зоні АТО і він категорично з усією родиною проти московського патріархату. Я поважаю їхній вибір і розумію їх. Бо керманичі цього патріархату навіть не встали, аби вшанувати пам'ять загиблих.
Потім сказали, що виступають проти війни. Так вшановували ж не війну, а загиблих...
У нас з батьками похресниці була велика проблема. Ми не знали, що робити, бо дитині вже півтора роки і вона не хрещена. Батьки виступили категорично проти Київського патріархату саме через те, що у нас під вікнами піп робить бізнес на гуманітарці, проводить сектантські семінари, приватизує дитсадок, коли ми своїх дітей возимо до Києва й їх нудить, бо вестибулярка ще не зміцніла.
Отець-депутат в тяжкий час будує недешевий паркан, а переселенці шукають кошти, хто б їм міг допомогти. Тобто він просто все кидає на перспективу розвитку готельного бізнесу.
Якби Філарет чи Епіфаній відреагували належним чином на зустрічі і звернення громади, то ми би просто пішли до іншого храму. Взагалі церква існує на пожертви громадян. Таким чином не гріх віддати поремонтовану будівлю громаді, або ж влаштувати там самим дитсадок.
Я розумію, що доходи у церкви не малі. Є машини дорогі, є хрести золоті, годинники недешеві... Але майте совість, отці. Реагуйте на те, що говорить Вам громада.
Для мене показник один. Ось так виглядає церква у Коцюбинському вже з 10 років.
В Московського патріархату вже дві церкви і паства розростається. Це при тому, що у московського патріархату з політичної точки зору шанси на розростання під столицею мали б бути гірші.
А ось так виглядає недешевий паркан довгола садка, який приватизує Ільницький, і який здавали в оренду як готель, уникаючи з високою вірогідністю сплати податків.
Проти членів територіальної громади, які виступали проти свавільного загарбання землі дитсадка виводили псевдомайданівців в камуфляжі.
Який то священик, що церкву не добудовує, а мурує паркан для бізнесу й спричиняє бійку в громаді?
Який же той патріархат, що не реагує на скарги прихожан про торгівлю секонд-хендом, про семінари холотропного дихання?
І я хочу запитати ще одне... Ви нормально ставитесь до того, що в державі, де церква, згідно з Конституцією, відокремлена від держави, в сесійну залу заходить депутат в рясі і відпускає гріхи як депутат?
Номрально ставитесь до того, що він у порушення закону, маючи свій інтерес, а відтак і конфлікт інтересів, голосує сам за приватизацію, у той час, як інші депутати за свої питання не голосують?
Тоді чесно скажіть, що ви до віри не маєте відношення. Ви – бізнесмени в рясах і це дає змогу уникати оподаткування і робити те, що хочете. І що ви вірите в те, що суспільство ніколи не захоче викривати тих, хто чинить протиправні дії і порушує Закон Божий.
Або змініть зрештою нашій громаді священика, щоб ми могли хрестити дітей, а не ходити в інші церкви і просити, щоб допомогли нам, бо наш патріархат нас не почув, і поверніть територіальній громаді дитсадок. Займайтесь церквою, яка не добудована і тим, що належить Вам за покликанням. І перестаньте балотуватись в депутати. Це просто неприпустимо для отців.
А вимушені переселенці хай живуть собі скільки треба. Проти них ніхто нічого не має.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.