2 жовтня 2020, 15:18

Суддя Головенко став на бік Карплюка: для нього не принципові строки Виборчого кодексу

Сьогодні слухалася справа у Київському окружному адмінсуді. Суддя Головенко розглядав справу за позовом суб'єктів виборчого процесу УДАРу і Голосу, які оскаржували рішення Коцюбинської СТВК про реєстрацію кандидатів у депутати від ПП "Нові обличчя".

Як відомо, 23 числа партії "Нові обличчя" ТВК відмовило в реєстрації, бо у списках було порушення принципів формування гендерної квоти. Для того, щоб сформувати нові списки – треба провести конференцію з новим (повторним) висуванням кандидатів. А це значить, що партія мала повідомити ТВК не пізніше, як за 1 день до дня такого нового висування. Тобто, якщо висувають 24 вересня, то повідомити не пізніше 22 вересня. Закон говорить про те, що про час, місце і дату зборів, на яких будуть висуватися кандидати, має бути повідомлено ТВК не пізніше, як за 1 день до дня зборів. Нові кандидадти були висунуті рішенням конференції ПП "Нові обличчя" від 24 вересня. Для судді Головенко виявилося не принциповим 22 чи 23 чи 24 числа повідомили ТВК, оскільки, на думку судді, про нове повторне висування партія не зобов'язана повідомляти ТВК.

Є приклад з календарного плану, як обчислюється срок, який визначений з формулюванням "за один день до" події. Цей календарний план затверджений ЦВК і він обов'язковий до виконання.

Прикладом розрахунку такого типу строків слугує п. 149 календарного плану, який затвердив ЦВК. Тут зазначено, що якщо строк визначений "за один день до дня голосування" яке має відбутися 25 жовтня, то останнім днем цього строку є 23 жовтня. Відтак якщо подія (конференція) має відбутися 24 вересня, то останнім днем повідомлення ТВК є 22 вересня.

Суддя Головенко виявився не принциповим в застосуванні данної матеріальної норми, хоча йому було принципово встигнути розглянути позов у строки, визначені КАСУ – 2 дні. І він не бачить проблем у тому, що ТВК було не проінформоване у встановлений законом строк про те, що 24 числа партія "Нові обличчя" висувала кандидатів.

Дивує таке вибіркове застосування норм в суді і не принципове відноешння до норм матеріального права. Зауважу, що це різні умови для учасників виборчого процесу. І надання привілею одному суб'єкту виборчого права перед іншим в залежності від суб'єкта висування.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Санкції РНБО. Коли адвокат не України Кравець стане підсанкційним і підсудним?

Ворожа агентура працює постійно в інформаційному полі. Рівно рік тому "Голка" виявила кремлівську мережу в Telegram, яка дискредитує судову гілку влади, доброчесних суддів, а такі дійсно є, і тих представників громадського сектору, хто вболіває за судову реформу...

Відсутність комунікаційної стратегії у Верховному Суді та ''зачистка'' коментарів. Що ж шкодить довірі до правосуддя?

Наприкінці минулого тижня відбувся Пленум Верховного Суду. Для третьої гілки влади це масштабна подія, до якої мають ретельно готуватися...

''МазепаГейт'': як відбілювали Мазепу і до чого тут Татаров та лобісти забудовників у парламенті?

Рівно рік тому Державне бюро розслідувань затримало Ігоря Мазепу. Справа стосувалася будівництва котеджів на землі Київської гідроелектростанції, а це – критична інфраструктура...

У Комітеті зі свободи слова вбачають проблеми у комунікаціях Верховного Суду і готові допомогти

Фундація DEJURE наприкінці року заявила, що на сторінці у Facebook Верховного Суду витирають критичні коментарі. Тут треба зауважити, що над комунікаційною стратегією Верховного Суду майже півтора роки безуспішно працює ціла робоча група суддів...

Інтерв'ю Шуляк для ''Поваги''. Що з цим не так і чому з Шуляк ліплять лідеркиню?

Для України зараз критично важливо розвивати жіноче лідерство. Значна кількість чоловіків пішла на фронт, є, безумовно, й жінки і вони воюють на рівних...

Що активісти захищали у Києві та областях України і що захищатимуть 2025 року?

У війну культурну спадщину, археологію та зелені зони треба боронити не лише від окупантів, а часом і від місцевої влади та забудовників...