Нахіба Разумков став фотозоною для Карплюка і відкривав добудову до школи в Ірпені?

Політики в школі – це крінж. У Русі ЧЕСНО ми не втомлюємося це повторювати. Нахіба батькам дивитися на політиків у перший день школи. Ми, батьки, хочемо провести дітей до школи і піти на роботу. Політикам в школах не місце. Ні під яким соусом. Хіба в цій школі навчається дитина політика і тоді політик – один з сотень батьків, які не мають слова на лінійці, а стоять і фоткають своїх дітей.

1 вересня цього року є візит, який заслуговує окремої уваги. Бо він потрапляє в рубрику "3,14зда глазам". В Ірпені спікер парламенту став фотозоною для команди ексмера Ірпеня, фігуранта антикорупційних розслідувань Володимира Карплюка, який тікав від правоохоронних органів.

На 1 вересня голова Верховної Ради моєї країни поїхав відкривати добудову до школи... (вдумайтеся, навіть не нову школу, а новий корпус... Р – рівень.) і не де-небудь, а саме в столиці українських дерибанників – Ірпені.



Карплюк так старався, що навіть потрапив лівим боком на сайт Верховної Ради України (на фото свідомо обрізала зображення дітей, бо вони не винні, що стали фотозоною для недоброчесних політиків, які їх просто використали).



Те, що біля Карплюка голова парламентського комітету з питань місцевого самоврядування Андрій Клочко – це нікого не дивує. Він давно став інструментом в руках дерибанників, тим більше, що місцеві ЗМІ неодноразово писали про те, що мер Ірпеня Маркушин і Клочко покумилися. І саме Клочку понад 20 тисяч громадян, які мешкають в селищі Коцюбинське "завдячують" тим, що селище-анклав не приєднали до Києва і швидка продовжує возити тих, у кого інсульт, з Коцюбинського через Київ та Ірпінь до Бучі. Інтереси дерибанників Біличанського лісу виявилися дорожчими за життя громадян України.

А от з Разумковим інша історія. Я не пригадую раніше випадків, коли б він так наблизився до когорти Ірпінських забудовників. Інститут репутації – це дуже серйозно. Це коли можна будувати роками, а знищити за кілька днів або в один момент.

Одна з сильних сторін Карплюка – це наявність великих ресурсів і грошей, які дозволяють щоразу домовитися з центральною владою. Він порозумівся з БПП, а далі з "Слугами народу". І за домовленостями, які взяв на себе Карплюк, він не йшов на посаду мера Ірпеня у 2020 році. Але досі курує місто і продовжує забудовувати рекреаційний регіон. Активістів, які захищають тут зелені зони від забудови, б'ють і їм палять машини. Поліція бездіє і це дає поштовхи до нових дій проти активістів.

Варто нагадати, що Карплюк був на короткій нозі з колишнім прем'єром Олексієм Гончаруком, після відставки якого вони "суто випадково" разом пройшли митний контроль і щебетали разом в літаку.



І поки Гончарук був прем'єром, у нас дивним чином взагалі не рухався процес з винесення межі Біличаньського лісу в натуру.

Кожна центральна влада стає фотозоною для Карплюка, так само, як і для мера Бучі – махрового регіонала Анатолія Федорука, який витупав проти майдану, і від Зеленського до 30-ї річниці незалежності отримав держнагороду "За заслуги".

І доки центральна влада не зрозуміє, що не може ставати фотозоною для токсичних політиків, доки в країні не запрацюють судова реформа і реформа поліції, доти роль представників центральної влади буде доволі мізерна. Вони будуть ставати на 5 років фотозоною для місцевих феодалів. А за 5 років феодали, як показує історія, залишають, змінюється лише фотозона, бо ці політики або вибувають з політичної системи або з центральної влади переходять в опозицію, а потім вибувають з політичної системи.