Іспанський сором. Як у справі Шарія ми не встигли подати документи?
Зранку всі прокинулися і побажали один одному доброго ранку. Звісно, всі щиро радіють тому, що наші спецслужби разом з спецслужбами дружньої нам Іспанії затримали держZрадника Анатолія Шарія. Всі пишуть пости у соцмережах, стрічки майорять мемами...
Далі ми дізнаємося, що іспанський суд не отримав документів про екстрадицію Шарія і... відпускає його під підпсику про невиїзд.
З часів екс регіонала Петра Мельника у нас є стара добра традиція. Ми тим, хто має сидіти за свої злочини у в'язниці, даємо самі ж своїми руками піти, до прикладу, під домашній арешт і потім вони тікають. Це вже баян. Далі інтерпол героїчно шукає Петра Мельника.
Медведчука ми так само відправили під домашній арешт, а потім героїчно ловили. Добре, що впіймали. Бонусом отримали другу хвилю радості і купу мемів з Оксаною Марченко.
Але, можливо, нам як державі треба налагодити максимально взаємодію правоохоронних органів... Дуже хочеться, щоб Шарій не втік від української судової системи.
Суд Іспанії, якщо нема всіх необхідних документів, не буде нам робити подарунки. Шарій – громадянин України, який фігурує в Реєстрі держZрадинків за свої злодіяння. Судити його має наш суд, бо саме Шарій завдавав шкоди суверенітету держави, зокрема, ширив неправдиві повідомлення рашистської пропаганди про те, що у нас триває громадянська війна тоді, коли російські війська вбивали наших і нищили наші міста.
І робив він це явно не безкоштовно, якщо зараз має маєток в ЄС. І зважте, в немитую расєю, з якої зараз їхні олігархи тікають і вивозять сім'ї, він не поїхав. Європа і країна-член НАТО Шарію миліші, за рашку. Але його робота й посилення пропаганди країни-агресора призвели до того, що ми маємо в Бучі, Ірпені, Маріуполі та в багатьох інших містах. Тому ми не можемо дозволяти йому тікати від правосуддя. І маємо готувати документи до того, як засідає суд Іспанії. Якщо ми готували спецоперацію разом з спецслужбами Іспанії, то є той, хто мав всі документи вчасно оформити і надіслати.