Як маріонетка Банкової допомагає депутатам проросійських партій. Казка про ''Попелюшку''
Уже кілька місяців у парламентському Комітеті з питань держбудівництва відбуваються дивні, навіть магічні речі. Людині не посвяченій у ці перипетії розібратися в них було б непросто, тому давайте спробуємо розповісти про це у вигляді своєрідної казки.
Загалом це виявиться нова і дуже коротка версія казки про Попелюшку. Звісно, персонажі цієї історії вигадані, будь-який збіг із людиною чи особами, що живуть нині, – суто випадковість.
Отже, жила-була на вулиці Грушки бідна дівчина – Андріяна Клочківна. Як це ведеться у класичній казці, була в неї багата мачуха. І яка злюща!!!! Рідна дочка її купалася в багатстві, сама мачуха їздила на Теслі, а бідненька "попелюшка" Андріяна Клочківна жила за те, що люди подадуть з бюджету, і так винаймала житло. Ця "Попелюшка" була настільки бідною, їй не було навіть чим платити гроші комунальному підприємству.
Але насправді головна героїня – ніяка не Попелюшка, а банальний упир, який її викрав і десь заховав, посівши чуже місце. У давнину таких упирів називали "кровосісі бюджетних коштів".
Щоправда, сам по собі упир не зміг би втриматися на плаву, тож йому допомагає в цьому фея Дава. Вона свою похресницю бачила лише маленькою, і тому ніяк не може розпізнати, що Андріяна Клочківна – це ще та "кровосіся".
Принаймні люди з вулиці Банки, яких влаштовував цей упир, так наганяють туману в голову феї Дави, що вона знатно перешкоджає команді борців з упирями знешкодити цю нечисть.
Про співпрацю двоголового привида з вулиці Банки і Андріяни Клочківни, до речі, вже розповідали у попередньому літературному творі. Андріяна Клочківна там на побігеньках, як справна виконавиця потрібних команд.
І тут варто сказати, що феї Даві час згадати, що вона з іншої казки. Де, якщо і є вулиця Банки, то вона точно не є головною в цьому королівстві. А здавати позиції і забувати, що головна – саме вулиця Грушки, аж ніяк не варто, це бо ж це може мати критично погані наслідки для всього королівства. І якщо зважити, які там мешкають другорядні герої, – то й поготів.
Якщо ж серйозно, то поки нашій країні йде війна, робота Комітету з питань держбудівництва заблокована ще з літа. І причина – у його голові Андрієві Клочку ("Слуга народу").
Це дуже важливий комітет, бо саме він мав би напрацювати зокрема єдину державну політику щодо депутатів проросійських партій. Зараз у парламенті є щонайменше 5 законопроєктів щодо долі депутатів проросійських партій. Один з них стосується навіть народних депутатів з ОПЗЖ. Проте до них ніяк не можуть дійти руки.
Річ у тім, що у комітеті більшість не підтримує голову Андрія Клочка і публічно висловила йому недовіру. Відставки Клочка з посади голови комітету вимагав і громадський сектор. Це сталося після того, як він протягнув через свій комітет не профільну для нього антикорупційну законодавчу ініціативу, яка шокувала навіть G-7. Клочко захотів, негативно вплинути на систему антикорупційних і правоохоронних органів.
Відтоді третій місяць питання зняття Клочка з посади не виноситься в порядок денний парламенту. І чому так відбувається, можна здогадатися із нашої казки.
Поки ж ця історія, де в головній ролі майже вигаданий упир Андріяна Клочківна, не має свого щасливого фіналу. І через це на вулиці Грушки досі є всілякі там Шуфричі, Бойки та інші представники проросійських партій. Причому Шуфрич ще й лишається головою комітету з питань свободи слова.
Тут можна згадати хіба класичні слова Діда Панаса: "Отака х-ня, малята!"
