12 вересня 2023, 17:49

Дерибан 3 000 га Біличанського лісу. Судові дебати відбудуться 19 вересня

12 вересня у Шостому апеляційному суді міста Києва слухалась справа щодо долі Біличанського лісу. Понад 3 000 га лісу столиці намагається забрати смт Коцюбинське – це анклав у середині столиці, долю якого ніяк не може вирішити Верховна Рада України.

Поки триває війна, хтось допомагає фронту, а хтось намагається по-тихому розбагатіти.

Влада селища Коцюбинське з 2008 року намагається забудувати ліс, який наразі є національним парком і який обслуговує НПП "Голосіївський". Селищний голова Коцюбинського Сергій Даніш представляє партію "Слуга народу" і він був одним з тих, хто під час дерибану отримав ділянку у Біличанському лісі. Тоді Даніш був помічником нардепа-ексрегіонала Петра Мельника.

У 2020 році завдяки тому, що Олександр Дубінський віддав франшизу партії влади місцевим забудовникам, таким як ексмер Ірпеня Володимир Карплюк, селищний голова Даніш тепер представляє СН і намагається завершити те, що почали його попередники колеги-регіонали – додерибанити ліс, який є лінією оборони міста Києва...

Активістам вдалося домогтися підписання президентського указу, ліс отримав найвищий природоохоронний статус нацпарку, і у 2021 році межу нацпарку винесли в натурі на кадастровій карті.



Але того ж року облрада і Бучанська райрада схвалили нові схеми Київщини і Бучанського району і на цих картах чітко видно, що Коцюбинське вирішили захопити землю столиці. Нардеп Андрій Мотовиловець, який очолює осередок "Слуг народу" на Київщині, обіцяв, що його партійці в облраді скасують це "ганебне рішення". За 2 роки цього так і не сталося, обіцянка не виконана. Скасовувати рішення доводиться у судовому порядку.

Позов Київради наразі підтримує прокуратура, Міністерство екології, Нацпарк "Голосіївский", Святошинське ЛПГ. Третьою стороною у справі виступив і киянин Олександр Дядюк. Його під час засідання 12 вересня цікавило питання, яке він задавав і представникам Коцюбинської, і представникам Бучанської райради: "З якими громадами межує смт Коцюбинське і з ким мали б бути погоджені межі населеного пункту, що передбачено правилами добросусідства".

Справу розглядає трійка суддів: Олена Карпушова (головуюча), Олена Кузьмішина та Оксана Епель.



Юрист Київради показував мапу і юристу Бучанської райради, і юристу Коцюбинської селищної ради, але жоден з них не зміг назвати громади, з якими межує Коцюбинське. Урядові документи для представників цих місцевих рад не важать геть нічого. Насправді що на гугл карті, що на урядових документах чітко видно: Коцюбинське – селище-анклав, яке з усіх боків оточене містом Києвом.



На засіданні були присутні народні депутати від "Слуги народу", які були обрані у місті Києві – Ганна Бондар та Роман Грищук, а також депутатка Київради Ксенія Семенова (СН). Вони разом з киянами були вільними слухачами.



"Усі присутні впевнилися в неправомірності дій Коцюбинської селищної ради стосовно "розширення" селища за рахунок 3000 га лісів, які входять є територією нацпарку "Голосіївський" і перебувають на балансі київського комунального підприємства. Жодних законних підстав для цього немає. Тим більше, що реальні наміри чітко проявлені на генплані селища – ліс під забудову. Сподіваюся, суд прийме справедливе рішення, яке убезпечить обʼєкт природно-заповідного фонду від забудови і стане преюдицією для майбутніх межових спорів, утверджуючи принцип добросусідства громад", – наголошує Анна Бондар.



Такої ж думки дотримується і нардеп Грищук:

"Питання очевидне: є ліс, національний парк, депутати Київської обласної ради своїм рішенням забрали ці землі у громади Києва. Без погодження. З метою забудови. Столиця, профільне міністерство, громадськість, НПП "Голосіївський" за скасування цього ганебного рішення".

Дебати призначені на 19 вересня (м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8).

Тим часом у Верховній Раді на базі Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування працює робоча група, яка розглядає можливість включення селища Коцюбинське до меж міста Києва.



Місцеві мешканці просять зробити це задля вирішення проблем ургентної медицини, зниження цін на проїзд, покращення рівня освіти тощо. Таку ідею коцюбинчани підтримали на громадських слуханнях. Але громада і далі залишається в заручниках у дерибанників лісу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Санкції РНБО. Коли адвокат не України Кравець стане підсанкційним і підсудним?

Ворожа агентура працює постійно в інформаційному полі. Рівно рік тому "Голка" виявила кремлівську мережу в Telegram, яка дискредитує судову гілку влади, доброчесних суддів, а такі дійсно є, і тих представників громадського сектору, хто вболіває за судову реформу...

Відсутність комунікаційної стратегії у Верховному Суді та ''зачистка'' коментарів. Що ж шкодить довірі до правосуддя?

Наприкінці минулого тижня відбувся Пленум Верховного Суду. Для третьої гілки влади це масштабна подія, до якої мають ретельно готуватися...

''МазепаГейт'': як відбілювали Мазепу і до чого тут Татаров та лобісти забудовників у парламенті?

Рівно рік тому Державне бюро розслідувань затримало Ігоря Мазепу. Справа стосувалася будівництва котеджів на землі Київської гідроелектростанції, а це – критична інфраструктура...

У Комітеті зі свободи слова вбачають проблеми у комунікаціях Верховного Суду і готові допомогти

Фундація DEJURE наприкінці року заявила, що на сторінці у Facebook Верховного Суду витирають критичні коментарі. Тут треба зауважити, що над комунікаційною стратегією Верховного Суду майже півтора роки безуспішно працює ціла робоча група суддів...

Інтерв'ю Шуляк для ''Поваги''. Що з цим не так і чому з Шуляк ліплять лідеркиню?

Для України зараз критично важливо розвивати жіноче лідерство. Значна кількість чоловіків пішла на фронт, є, безумовно, й жінки і вони воюють на рівних...

Що активісти захищали у Києві та областях України і що захищатимуть 2025 року?

У війну культурну спадщину, археологію та зелені зони треба боронити не лише від окупантів, а часом і від місцевої влади та забудовників...