6 грудня 2023, 15:16

Чому Київрада тягне дорогу через Екопарк за бюджетні кошти?

7 грудня відбудеться засідання Київради. Одним з питань є побудова дороги у Дарницькому районі. І це продовження проспекту Григоренка через зелену зону – Екопарк Осокорки, за збереження якої кияни ведуть боротьбу майже 10 років.

"Дехто думає, що це прихована підтримка будівництва "Столиця груп" на колишніх ділянках банку "Аркада". Але це не зовсім так, адже у міської влади може бути ще один тут інтерес. Трохи далі за вже розпочатим будівництвом є чимала ділянка площею 33 га. І вона у постійному користуванні під забудову у КП "Житлоінвестбуд-УКБ". При цьому, будівництво "Столиця Груп" найближчі роки може спокійно тривати і без дороги, а от забудову ділянки КП без цієї дороги не розпочати – нормальних під'їздів до неї немає", – розповідає експерт з питань містобудування Георгій Могильний.



Схематичний малюнок: дорога проходитиме через осокорівські луки

"На цій ділянці активісти Екопарку давно мріють створити заказник "Осокорківські луки – 2". Але ці 33 га у КП під житло – це десятки мільйонів доларів в кишеню тим, хто це комунальне підприємство контролює, тобто, міській владі. Саме доля цієї ділянки і є найкращим маркером для оцінки реальної позиції Віталія Кличка щодо Екопарку. КП – це не приватна компанія, у якої просто так землю не відбереш і потрібні роки судів. КП наказали повернути землю – воно слухняно звернеться до Київради з відмовою від користування. І навіть доля постраждалих інвесторів "Аркади" від забудови цієї ділянки ніяк не залежить. Але КП від ділянки, як бачимо не відмовилося".

Це питання намагалися зняти з порядку денного на транспортній комісії перед засіданням сесії, але забракло голосів. Про це написав депутат Кївради від ЄС Олександр Тимченко, який підняв цю тему.



Поіменку після сесії громадськість проконтролює і оприлюднить.

Нагадаю, раніше писала про те, що область рейдерить у Києва трасу P-30, яка йде вздовж Біличанського лісу столиці, оскільки місцева влада селища Коцюбинське намагається забудувати територію нацпарку з 2008 року.

Траси – це стратегічні об'єкти для забудовників, які дозволяють мати не лише під'їзд до зеленої зони, а й краще монетизувати квартири.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Інтерв'ю Шуляк для ''Поваги''. Що з цим не так і чому з Шуляк ліплять лідеркиню?

Для України зараз критично важливо розвивати жіноче лідерство. Значна кількість чоловіків пішла на фронт, є, безумовно, й жінки і вони воюють на рівних...

Що активісти захищали у Києві та областях України і що захищатимуть 2025 року?

У війну культурну спадщину, археологію та зелені зони треба боронити не лише від окупантів, а часом і від місцевої влади та забудовників...

Верховний Суд. Чому у голови Кравченка відсутня медіагігієна і чому він демонструє неповагу до суду?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией"...

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

У середу парламент мав розглянути законопроєкт спікера Руслана Стефанчука (6013) . За інформацією, яку вдалося отримати від нардепів, розгляд поки вдається перенести...

ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива...

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...