29 серпня 2024, 13:30

Скандальний проєкт рішення Київрада переносить. Що хочуть змінити у регламенті?

Сьогодні на засіданні Київради у порядку денному є проєкт рішення, яке викликало резонанс. Авторами цієї ініціативи є секретар Київради Володимир Бондаренко та голова регламентної комісії Леонід Ємець ("Європейська солідарність") . Бондаренко поінформував громадську ініціативу "Голка", що цей проєкт сьогодні не будуть розглядати.

Представник громадської організації "Сильні громади" Павло Островський вбачає ризики у запропонованих змінах до регламенту і наголошує, що воно потрібне забудовникам:

"Ця ініціатива націлена на те, щоб поховати демократію в Києві. Забудовників не влаштовує, що депутати можуть збити чи суттєво загальмувати їхні проєкти. Ці зміни до Регламенту Київради фактично заборонять депутатам вносити поправки з голосу на засіданні. Як зараз вдається зупиняти свавілля забудовників? Чудовий приклад – Екопарк "Осокорки". КМДА вносить на розгляд Київради величезний документ, міську транспортну програму, де передбачає продовження проспекту Петра Григоренка через Екопарк. Така дорога необхідна, щоб забудувати цінні землі природно-заповідного фонду. Мешканці Дарниці виступають проти. Депутати тоді згуртувалися і подали з десяток правок про виключення такої дороги з проєкту. Жодна правка не пройшла, але і транспортна програма не набрала голосів і "зависла". Якщо проєкт рішення #835 приймуть, то Бондаренко зможе легально відхилити будь-яку поправку депутата."

Бондаренко це заперечує:

"Цей проєкт вже встиг обрости різними фейками. Спочатку писали, що не можна буде вносити правки з голосу. Навіть публікували якісь скріншоти. Втім, такої норми в проєкті рішення немає, про що може пересвідчитись будь-хто, відкривши офіційне посилання на проєкт рішення. Далі наразі пишуть, що правки можна буде відхилити, якщо немає електронної версії. Це також не відповідає дійсності, оскільки у проєкті рішення таких норм не міститься. Для чого цей проєкт? Наразі депутат Київради може внести з голосу будь-яку правку до проєкту рішення. Разом з тим, така правка не обов'язково є коректною: тобто точною, відповідною змісту проєкту рішення. У зв'язку з цим ми почали стикатися з неможливістю випустити проголосоване рішення Київради після внесення до нього низки правок, які або не містять конкретику, або суперечать одна одній за змістом. "

З такими аргументами Островський не погоджується і наводить як доказ уривок документу.



Частина проєкту рішення #835

Але у роботі Київради є кілька нюансів, на яких тут варто наголосити. Буває так, що коли готують невідкладні проєкти – комісія може засідати просто перед початком засідання й вони одразу йдуть на розгляд. І тоді в депутатів не може бути фізично можливості подати якісь свої правки в електронному вигляді й заздалегідь. І це треба враховувати.

Разом з тим, коли мова йде про проєкти рішень, які були оприлюднені завчасно, як того вимагає закон, то депутати Київради мали б йти до того рівня культури, щоб вивчати їх та намагатися свої правки подавати завчасно, щоб з ними могла ознайомитися громадськість, бо правки можуть бути абсолютно різними, у тому числі в інтересах забудовників та корупціонерів. Це ми дуже добре бачимо на прикладі Верховної Ради.

І тут треба механізм, щоб громадськість могла ознайомитися з правками завчасно.

Зараз такої практики Київрада немає. У Верховній Раді є хоча б порівняльна таблиця з усіма правками нардепів. Щоправда ці порівняльні таблиці з'являються в останній момент. Буває навіть так, що після прийняття закону. І от цю культуру теж треба змінювати, зокрема й на рівні Верховної Ради.

💳Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉Twiter

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Верховний Суд. Чому у голови Кравченка відсутня медіагігієна і чому він демонструє неповагу до суду?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией"...

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

У середу парламент мав розглянути законопроєкт спікера Руслана Стефанчука (6013) . За інформацією, яку вдалося отримати від нардепів, розгляд поки вдається перенести...

ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива...

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...

Забудовники тиснуть. Але мовчати ніхто не буде. Що ж вивідує ексмер Ірпеня Карплюк у ''Главкома''?

Редакція "Главкома" отримала від ексмера Ірпеня і забудовника Володимира Карплюка листа. Фігурант антикорупційних журналістських розслідувань цікавиться, чи платить мені "Главком" кошти за публікації і чи видання мені будь-коли платило кошти як фізособі чи підприємцю, чи є у мене журналістське посвідчення і т...

''Вікна можливостей'' для забудовників. Хто пропонує ринкову компенсацію за повернення роздерибанених ділянок?

Якщо місцева рада протиправно роздала ділянки лісу під забудову і прокуратура їх повертає громаді, то тим, хто отримав землю, мають сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна...