7 січня 2025, 12:32

Що активісти захищали у Києві та областях України і що захищатимуть 2025 року?



У війну культурну спадщину, археологію та зелені зони треба боронити не лише від окупантів, а часом і від місцевої влади та забудовників.

Упродовж року громадська ініціатива "Голка" підготувала разом з активістами десятки текстів та сюжетів і з'ясувала, що мають зробити і міністерства, і влада Києва, аби активні громадяни не жили під парканами, а працювали на розвиток країни. На захист Пейзажної алеї стала Ада Рогоцева, яка разом з Іваном Маковичем та Ліною Костенко також захищають з активістами Літературний сквер.



"Голка" підготувала підсумковий сюжет про десятки справ, якими займаються кияни та активні мешканці різних областей України, які об'єдналися в єдину Мережу актвних громадян.

У центрі Києва поблизу Музею видатних діячів української культури забудовник хоче звести житлово-готельний комплекс. Це будівництво може зруйнувати будівлю музею, де збережена спадщина Лисенків, Косачів, Франків. Сліди забудовника ведуть до... Медведчука.

Прокуратура виграла одну зі справ у першій інстанції. Інша – слухається у Верховному Суді і наступне засідання буде у середині січня. Але, що важливо. Депутати Київради не можуть вже кілька років розірвати договір оренди із забудовником – з товариством "Рестін". Ось що секретар ради нам казав ще навесні.

"На сьогодні є чітке розуміння, що ми на 11 квітня винесемо цей проєкт рішення...02.26 договору оренди", – запевнив нас секретар Київради Володимир Бондаренко.

Кілька разів питання дійсно виносили на голосування і "Європейська солідарність" та "Слуги народу" так і не підтримали розірвання договору оренди. Якби з'явилося таке рішення ради, – це суттєво допомогло б під час розгляду справи у судах.

Кияни намагаються захистити не лише культурну, але й археологічну спадщину. Забудувати можуть Китаїв. Це пам'ятка національного значення: тут виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Київської Русі з глиняними печами тощо. Ми єдина європейська столиця, яка зберегла у своїх межах комплекс археологічної культурної спадщини древнього міста. Боротьба за збереження цієї місцевості триває майже 20 років.



Під загрозою археологічна спадщина і поблизу Пейзажної алеї. Тут планують побудувати підземний паркінг. Це одна з найбільш ранніх частин Києва і тут слід проводити археологічні розкопки, бо тут є "Культурний шар міста Ярослава".

Кияни захищають не лише археологію, а й будівлі, зокрема "Квітів України" та "Голосіївську вежу". Верховний суд відправив ці дві справи на розгляд у першу інстанцію. Щодо Голосіївської вежі – це державне майно, яке віддала забудовнику свого часу Київрада. Розташована вона біля національного парку Голосіївський.

У справі щодо "Квітів України" за забудовником знову таки є російський слід. Зараз вкрай важливо, щоб суди напрацювали якісні рішення і захистили авторське право архітекторів. Це може бути прецедент. Загалом належний захист інтелектуальної власності дає можливість країні залучати інвестиції.

Мешканці столиці захищають і зелені зони. І тут є питання, як до УДАРу, так і до фракції "Батьківщина". Особливо коли мова заходить про збереження Екопарку Осокорки, коси на Дніпрі та Літературного скверу, який розташований у центрі столиці.



Партія "Батьківщина" пов'язана з низкою забудовників столиці. Унікальну природу Екопарку Осокорки може знищити питання продовження договорів оренди з товариством "Контактбудсервіс", що нині перебуває в орбіті іншої компанії – "Столиця Груп", за якою стоїть спонсорка "Батьківщини" Влада Молчанова. Рішення в інтересах забудовника щодо продовження договорів оренди намагалися винести на сесію Київради неодноразово. І не виключено, що після Нового року спробують це зробити знову.

Крім того, загрозу для екосистеми становить прокладання дороги через заплавні луки Екопарку, техніко-економічне обґрунтування якої вже завершено, попри відсутність затвердженої транспортної програми на 2024 рік.

Поки розгляд питання продовження оренди на засіданнях Київради вдається блокувати, але його намагаються тягнути мало не кожної сесії.

Екопарк Осокорки не єдина зелена зона, якій загрожує знищення. Забудувати можуть і косу на Дніпрі – Собаче гирло. Сюди, де немає жодної інфраструктури вже ведуть третій міст. Більше того – поряд має з'явитися паркінг. І ця зелена зона не має жодного природоохоронного статусу.

Посеред коси є приватна ділянка і належить вона бізнес-партнеру ексмера Ірпеня – Ігорю Мазепі. І вже поряд планують звести висотку. "Голка" стежить і за цим питанням.

У регіонах теж триває боротьба за збереження лісів. Так, у Карпатах ведуть боротьбу із групою Коломойського та пАлиці, які планують тут звести курорт-монстр і знищити Свидовець. Громаду у цій справі підтримувала організація "Екологія-Право-Людина". Верховний Суд поставив крапку в цій історії, яку висвітлювала перед судовим засіданням "Голка".

Закон – на стороні громади. Місцева влада не спитала думку людей про те, чи треба їм за рахунок довкілля розвивати бізнес-проєкт олігархів. Наразі мешканці цих населених пунктів вимагають захистити Сидовець і надати йому природоохоронний статус.

У Харкові землю треба боронити не лише від ворога, а й від місцевого бізнесу. Тут громада під обстрілами виходить на захист лісу, де вирішили видобувати пісок. Харків'яни разом з організацією "Екологія – Право – Людина" підготували скаргу до прокуратури, аби врятувати дерева.

А у Франківську захищають зелену зону у центрі міста поблизу озера. Її планують забудувати під виглядом центру реабілітації для ветеранів. Схоже, мер Руслан МарцІнків забув, що колись обіцяв цю зелену зону зберегти.

Загалом громадська ініціатива "Голка" за цей рік допомогла з адвокацією й підтримала десятки активістів по всій країні, але найбільш активно до нас звертаються саме кияни. У столиці вдалося підготувати інформаційні кампанії для десятків активістів, які захищають культурну спадщину, зелені зони, археологію.

Активні громадяни ведуть боротьбу роками не випадково. Справа в тому, що у парламенті є лобісти інтересів забудовників. Особливо гостро це питання стоїть у часи відбудови, коли країна отримує мільйони коштів від міжнародних партнерів).

Саме тому "Голка" аналізувала законопроєкти, виявляла корупційні ризики та зверталася до Національної агенції з питань запобігання корупції, аби блокувати шкідливі ініціативи парламентарів та вивчали кращу практику Великої Палати Верховного Суду під час аналізу законодавчих ініціатив.

Окрім того, "Голка" блокувала скандальну містобудівну "реформу" голови партії "Слуга народу" Олени Шуляк, яку лобіював також колишній віцепрем'єр Олександр Кубраков.

Якщо Ви захищаєте культурну спадщину, археологію чи зелені зони у своїй громаді – звертайтеся до "Голки" і заповнюйте заявку.

💳Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉 Twiter

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що активісти захищали у Києві та областях України і що захищатимуть 2025 року?

У війну культурну спадщину, археологію та зелені зони треба боронити не лише від окупантів, а часом і від місцевої влади та забудовників...

Верховний Суд. Чому у голови Кравченка відсутня медіагігієна і чому він демонструє неповагу до суду?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией"...

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

У середу парламент мав розглянути законопроєкт спікера Руслана Стефанчука (6013) . За інформацією, яку вдалося отримати від нардепів, розгляд поки вдається перенести...

ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива...

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...

Забудовники тиснуть. Але мовчати ніхто не буде. Що ж вивідує ексмер Ірпеня Карплюк у ''Главкома''?

Редакція "Главкома" отримала від ексмера Ірпеня і забудовника Володимира Карплюка листа. Фігурант антикорупційних журналістських розслідувань цікавиться, чи платить мені "Главком" кошти за публікації і чи видання мені будь-коли платило кошти як фізособі чи підприємцю, чи є у мене журналістське посвідчення і т...