Відсутність комунікаційної стратегії у Верховному Суді та ''зачистка'' коментарів. Що ж шкодить довірі до правосуддя?

Наприкінці минулого тижня відбувся Пленум Верховного Суду. Для третьої гілки влади це масштабна подія, до якої мають ретельно готуватися. І підготовка дійсно велася.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко перед цим заходом вперше опублікував колонку на "Українській правді" про важливість довіри до системи правосуддя (про те, чому для нього це фасадна цінність вже писала раніше).

У своїй колонці Кравченко згадав результати соціологічного опитування, оприлюднені на сайті НАЗК. Приємного мало. На думку опитаних українців, найкорумпованіша сфера – судова система. І це дуже прикро, бо від довіри до судової системи залежить, зокрема розмір допомоги партнерів, і інвестиції, які може отримати держава. А це суттєво впливає на нашу економічну незалежність.



І тут треба сказати, що довіру до судової системи і доброчесних суддів підриває в Telegram ціла кремлівська мережа. Чому? Бо задача ворога, який не може здобути перемогу на полі бою, знищити довіру до державних інституцій. Важливість впливу війни в інформаційному полі важко недооцінювати. Перед реальними бойовими діями завжди спершу розпочинається війна в інформаційному полі і далі інформаційний фронт є дуже впливовим. Тому ворог і витрачає на комунікації серйозні ресурси. І питання до нас: що ми самі робимо і як цьому протидіємо.

Голова Верховного Суду бачить дві проблеми у таких сумних результатах соцопитувань:

• не така методологія соцопитування (треба, мовляв, питати не всіх громадян, а лише тих, хто стикався сам з системою правосуддя);

• негатив, який є у ЗМІ, переважає позитив і впливає на сприйняття тих, хто не стикався з системою правосуддя.

Дійсно, негатив про роботу гілок влади або правоохоронної системи держави не просто більший за кількісними показниками, він переглядається значно більшими аудиторіями, ніж позитив. Це природно для інформаційного поля.

І тут постає ключове питання: хто має писати про позитивну судову практику і формувати позитивний імідж судової гілки влади? Сам суд, який має доносити інформацію до громадян.

І тут Кравченко знову нібито працює. Принаймні на Пленумі він озвучив, що будуть заходи зі ЗМІ.

З огляду на те, що на "Українській правді" голова Верховного Суду Кравченко назвав свою колонку так: "Довіра до суду: важливі міркування, які ґрунтуються на фактах", то треба глибше звернути увагу на факти, які важливі для підвищення відсотку довіри до судової гілки влади.

Але, тут спершу слід зазначити, що довіра будується зокрема і на чесному діалозі з медіа, громадським сектором та суспільством.

Тепер про факти. Проти нового року під одним з постів на Facebook-сторінці Верховного Суду видалили коментарі представників громадського сектору. З цього приводу громадська ініціатива "Голка" направила запит, аби зрозуміти: а які коментарі взагалі видаляють, хто приймає такі рішення і хто це виконує?

Відповідь на запит громадської ініціативи "Голка" тримали майже місяць і вичекали поки пройшов Пленум – направили 7 числа. Якщо коротко то суть відповіді така:

"Ми Вам не скажемо, хто і чому видаляє коментарі. І не скажемо, коли засідає робоча група, яка працює над комунікаційною стратегією".



І епізод з витертими коментарями, про який, до речі, вже знають у комітеті з питань свободи слова Верховної Ради, – лише маленька частина великого пазлу. Про вибіркове спростування дезінформації про суддів, яке поширюють в інформаційному полі, "Голка" писала раніше.

Ще один факт. Прес-службу не питали у запиті, але вона сама у іншому листі повідомила, що судді, які входять до робочої групи, яка працює над комунікаційною стратегією, не звітують. Це при тому, що про звіт прес-службу ніхто не питав. Це про що говорить? Про компетенції і розуміння своєї відповідальності за бренд Верховного Суду...

І з огляду на те, що чесного і відвертого діалогу нема, ніхто не пояснює за якими правилами гри будуються комунікації Верховного Суду, то постає питання: а яка мета зустрічі зі ЗМІ, про яку згадав голова на Пленумі? І хто ж там буде? "Судово-юридична газетьонка"?

Після таких заходів цілком очікувано на сайті Верховного Суду може з'явитися ще одна новина про те, що обговорили "актуальні питання" і "делегати та спікери обмінялися думками".



знімок екрану з новинної стрічки сайту Верховного Суду

Іноді однакових новин може бути й кілька поспіль. У них просто переставляють слова. Не виняток новини про Пленум.



знімок екрану з новинної стрічки сайту Верховного Суду за 7 лютого

Ще після заходу буде обов'язково пару фото зі столами. Вони від заходу до заходу однакові. Але чи допоможе це у побудові діалогу з медіа та громадським сектором?

Ставити під питання соціологічну вибірку, де опитували тих, хто є ключовим бенефіціаром судової реформи, – суспільство – дуже дивно.

Що мав би зробити голова суду, якщо цікавить питання побудови довіри до суду? Не розписувати уявні недоліки методології чи виправдовувати їх тим, що поширюють ЗМІ. А відповідати за налагодження якісних комунікацій з боку Верховного Суду.

Довіра будується на взаємоповазі і розумінні того, що відбувається і чому відбувається.

Тому перед тим, як робити заяви про хиби методології у соціологів, які міряли довіру до суду, чи давати оцінку тому, як формується інформаційне поле ЗМІ, голова Верховного Суду мав би попрацювати спершу з фаховими підходами до комунікацій у самому Верховному Суді. Це питання до ефективного менеджменту.

Прес-служба Верховного Суду налічує 21 працівника. Треба вдуматися в цифру, яка свідчить про кількість людського ресурсу. Двадцять один. І над цим управлінням є той, хто цим всім керує.

Тому значною мірою відповідь на питання: "Хто ж винен, що довіра до судової системи така низька", – відповідь голова Верховного Суду може знайти у дзеркалі.

Донат 👉Telegram👉Instagram👉Facebook 🎥YouTube 👉 Twitter

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.