Дві поради Віктору Медведчуку
Вчора ввечері наш співпрацівник надіслав мені інформацію, що Віктор Медведчук у своєму блозі на "Живому Журналі" в агресивній формі "наїхав" і на мене особисто і на наш Центр.
Він заявив, що політолог Володимир Фесенко, який виступив з критикою ідеї подвійного громадянства "висловлює не стільки свою власну експертну точку зору, скільки позицію деяких політичних сил, зовсім не замислюються про інтереси України та українського народу". При цьому він ще і звинуватив мене або в "упередженості" або в "кричущій некомпетентності".
Не збираюсь ні виправдовуватись, ні звітувати перед п. Медведчуком. Але у зв'язку із його звинуваченнями у мене виникло декілька думок, якими я хочу поділитися і з читачами "Української правди" і з самим Віктором Медведчуком.
По-перше, коли я критикував ідею подвійного громадянства я виходив як раз з інтересів Української держави і загальнонаціональних інтересів українського народу, а не інтересів окремих етнічних груп або окремих осіб.
Особисто для мене подвійне громадянство було б навіть вигідним, оскільки я маю прямих родичів у Росії (одночасно зауважу, що чудово знаю як непросто отримати російське громадянство пересічним вихідцям з пострадянських країн, на відміну від ексклюзивного випадку з Депардьє). Але як політичний експерт я критично оцінював ідею подвійного громадянства саме тому, що її реалізація за нинішніх зовнішніх і внутрішніх умов розвитку українського суспільства неминуче призведе до послаблення української державності, активізації відцентрових тенденцій у нашому суспільстві та суттєвого посилення впливу деяких сусідніх держав на внутрішні українські справи, окремі регіони нашої країни та окремі прошарки українського суспільства.
По-друге, якщо я такий "упереджений" та "некомпетентний", навіщо Віктор Володимирович Медведчук напрошувався до мене в друзі на Фейсбуці та активно запрошував мене на заходи своєї організації?
По-третє, незважаючи на критичне ставлення до мене п. Медведчука, як професійний політичний консультант хочу надати Віктору Володимировичу дві публічні поради:
1. Політику не варто воювати з журналістами, політологами, соціологами, оскільки це дискредитує і девальвує його статус політика і погано закінчується для його репутації, як свідчить міжнародний і особливо наш вітчизняний політичний досвід.
Політик мусить "воювати" (і бажано тільки ідеологічно) лише з іншими політиками. Якщо Вам не подобається точка зору журналіста чи політолога, то треба вести з ними змістовну дискусію, а не "наїзжати" на них у хамському тоні. Це азбучні істини, але, мабуть, вони не відомі Віктору Медведчуку та його піарникам.
2. Замість "наїздів" на політологів та журналістів, пане Медведчук, краще дайте чесну і пряму відповідь на критику, яка лунає зараз на Вашу адресу у зв'язку із зведенням паркану біля Вашої дачі в Алупці, який закриває доступ до моря дітям-інвалідам. А ще краще – припиніть ці ганебні дії!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.