І знову про Едем, суд та внутрішнього ворога, якого не бачить президент
І знову про Едем, суд та внутрішнього ворога, якого не бачить президент
Повертаючись до справи Едему, про яку я вже писав. У середу, 23 жовтня, є всі шанси поставити в цій справі справедливу крапку, бо цього дня відбудеться засідання Верховного Суду.
Хочеться поміркувати на цю тему. Адже Едем – це не якийсь виняток із правил. І через унікальність самого місця, зведеної там унікальної медичної інфраструктури (зокрема й для реабілітації наших воїнів), унікального культурного простору – ситуація з Едемом ще більше обурює.
А скільки таких справ, з яких годується наша правоохоронна система, практично знищуючи в нашій країні найцінніше, що у нас є – підприємництво та підприємців. Без сумніву, зараз найціннішими та важливішими є ті люди, які взяли до рук зброю, щоб захистити нашу землю від агресора. Але навіть серед них, за останніми даними, найвищий відсоток тих, хто до війни займався підприємництвом – 13%.
Підприємці – це активний, відповідальний прошарок людей, які створюють те, що і слід захищати. І в будь-якій нормальній державі вони дуже оберігаються самою державою, яка їм забезпечує свободу економічної діяльності, пільгове оподаткування, пільгове кредитування. І особливо – під час війни.
Війну на виснаження, в яку ми потрапили, виграють не лише героїзмом на фронті. Але й ефективнішим державним управлінням, міцнішою економікою та технологічним випередженням. А все це може забезпечити лише підприємництво.
Існує одна причина, чому українська держава для підприємця не мати, а мачуха. Вона полягає в тому, що серед величезної армії чиновників існує радянське розуміння підприємництва: всі, хто створює додаткову вартість, хто вміє заробляти гроші та отримувати прибуток – це потенційні злочинці. А якщо потенційні злочинці – то працює більшовицький принцип: "грабуй награбоване". У всьому цивілізованому світі це не так.
Той рекет, який був у 90-х, коли зникла стара радянська держава і кримінал зрозумів, що він тепер є силою, що можна оподаткувати всіх, хто заробляє гроші – нікуди не подівся. Сучасні рекетири одягли мундири прокурорів, усіляких інспекторів, податківців, митників та чиновників. І вони так само приходять за своєю корупційною рентою до наших підприємців, як тільки з'являються ознаки, що вони мають "зайві" гроші чи щось цінне, що вказує на місце, де можна "похарчуватися".
Таку систему складно навіть називати правоохоронною – це правопорушна система. І люди, які в ній працюють, не є державниками. Тому що їхня подібна діяльність – це не державницький підхід. Завдяки їм наша країна бідна, слабка, яку багато хто не хоче захищати або тікає з неї.
І хоча наш президент, презентуючи свій план перемоги, у своїх останніх фразах заявив, що в Україні немає внутрішніх ворогів – це глибока ідеологічна помилка. Не позбувшись ворога – корумпованого чиновника-паразита – ми не створимо країну, яку хочеться захищати і яка така міцна, що здатна себе відстояти навіть без західної допомоги.
Дуже хотілося б, щоб у справі Едему судді Верховного Суду відновили те, чого в нашій країні не вистачає – справедливість. Це зараз головне завдання судової влади.
Коли ні законодавча влада, ні виконавча – до якої належать усі ці силові органи – не працюють, дуже хотілося б, щоб судова влада ухвалила правильне рішення. І не лише у випадку Едему, а у тисячах справ, які прокурорські рекетири відкривають щодо підприємців, коли приходять із маски-шоу та обшуками за своєю корупційною рентою. А іноді, під час обшуків, просто грабують підприємців, керуючись тим самим принципом – "грабуй награбоване". І якщо ми сьогодні від цього не відмовимося, якщо не переможемо цього внутрішнього ворога – нам не перемогти іншого ворога у великій війні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
