4 березня 2010, 19:13

Щоденник євроатлантиста. Дорожня карта для Януковича

Вчора офіційно презентували зовнішньополітичні рекомендації для нового президента, які Інститут світової політики (ІСП) готував разом з МЦПД останні чотири місяці. Вийшов такий собі консенсусний продукт більше десяти українських експертів під назвою "Нова зовнішня політика України". Всі, хто бажають ознайомитись із 152 сторінками аналізу ключових для України зовнішньополітичних сфер можуть зробити це за допомогою сайту очолюваного мною Інституту. Я лише зауважу одну суттєву, на мій погляд, річ: у рекомендаціях експерти відштовхувались не від імені наступного президента, а від національних інтересів України. В інтерпретації українських аналітиків, звісно.

Сьогодні експертне опитування на тему зовнішньої політики оприлюднив Центр Разумкова. У назві круглого столу, на якому, власне, це все і оприлюднювалось, теж звучало слово "новий". Йшлось, правда, про новий етап, на якому повинна здійснюватись зовнішня політика України. Проте, незважаючи на масив слів з епітетом "новий", українські експерти від зовнішньої політики, насправді, по своїй суті, залишаються доволі консервативними. Європейська інтеграція для них продовжує бути тим ключовим пріоритетом, навколо якого мають групуватись решта напрямків. І, як на мене, така консервативність – це швидше плюс, аніж мінус. Адже нова зовнішня політика повинна передбачати передусім не нові пріоритети, як можуть дещо збочено зрозуміти окремі представники команди Януковича, а новий стиль зовнішньої політики та її нове, більш якісне виконання. Власне, те, чого так бракувало українській дипломатії за президента Віктора Ющенка.

Показово, що і вчорашній, і сьогоднішній захід представники партії президента проігнорували. А дарма. Якщо скласти разом розробки вищеназваних аналітичних центрів, то вийшла б досить непогана зовнішньополітична шпаргалка для Януковича. Жодним чином не маю наміру поставити під сумнів кваліфікацію дипломатичної команди Віктора Федоровича, але презентовані дослідження можуть полегшити роботу навіть найбільш знаним зовнішньополітичним гуру.

І якби представники "регіональної" команди знайшли трохи часу на подібні презентації, то дізнались би для себе багато цікавого. Наприклад про те, що 75% українських експертів вважають, що приєднання України до НАТО відповідає національним інтересам України. (Це при тому, що експерти визнають: оскільки на сьогодні тема членства не є актуальною, варто сконцентруватись на виконанні Річних національних програм й зайнятись по-справжньому інформаційною кампанією). Можливо, цікаво було б представникам Партії регіонів почути й інше: 66% українських експертів дотримується думки, що Чорноморський Флот РФ має залишити Севастополь у 2017 році.

І ще один пункт: рекомендації, запропоновані експертами ІСП та МЦПД, розраховані на президентський термін. Тобто, наступні п'ять років. Це досить важливо з точки зору того, що те, що неможливо досягти в зовнішній політиці сьогодні, може стати реальним через три чи чотири роки. І навпаки.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...