Щоденник євроатлантиста. Янукович і казахська правда про Митний союз
Візит Януковича до Казахстану трохи ламає гарно вималювану ним схему трійки стратегічних партнерів із ЄС, Росії та США, які він, по ідеї, мав би відвідати в першу чергу: переліт на інший берег Атлантики відбудеться лише на наступному тижні. Але цей візит цілком міг би виправдати себе, якби в Астані Віктор Федорович щонайменше поцікавився інформацією про те, як живеться Казахстанові в розпіареному Путіним Митному Союзі (МС). Звісно, вивести Нурсултана Назарбаєва на таку розмову було б не так і просто, але якби вона відбулась – стала б дуже навіть непоганою профілактикою української влади на предмет митного вірусу російського походження.
Звісно, могло бути й навпаки – Нурсултан Назарбаєв, на прохання друзів з Москви, вимальовував прекрасні перспективи входження України до цього чудового Союзу, дорога з якого веде в старий і добрий ЄЕП. Пригадується, коли вперше президенти чотирьох пострадянських країн оголосили про створення ЄЕПу в 2003 році, то цю ідею активно приписували саме Назарбаєву...
Так чи інакше, ваша покірна слуга все ж сподівається, що казахстанський інтер'єр надихне українського президента та його супроводжуючу свиту дізнатись, зокрема, про наступні речі.
По-перше, на те, що, за підрахунками казахських експертів, через участь Астани в улюбленому дітищі Путіна вже в цьому році бюджет республіки не дорахується близько $500 млн (на слуханнях в казахському парламенті озвучувалась, зокрема, цифра в $ 470 млн). Все тому, що єдиний митний тариф новоутвореного союзу на 92% складається із митних зборів Росії. І практично 90% від всіх митних зборів буде йти прямісінько в російський бюджет, а Казахстану діставатиметься від цього всього братського пирога лише близько 7%.
По-друге, було б варто взяти до уваги, що з початку цього року на деякі імпортні товари, завезені з поза зони Митного союзу (а таких дві третини!!!), ціни в Казахстані вже підстрибнули ледве не на 50%. Очікується подорожчання продуктів харчування. Свій нериємний слід нова митна дружба з Росією залишить і на ціні супер популярних в Казахстані товарів з Китаю. Б'ють на сполох й автомобілісти: розмитнення імпортних авто з входженням Казахстану в Митний союз встигли вирости втричі. І так далі, тому подібне...
Таким чином, лише підтверджуються здогадки тих експертів, що гра в рамках Митного Союзу відбуватиметься виключно й строго за російськими правилами. Звісно, Назарбаєв навряд чи уподібниться "бацькові" Лукашенку й публічно говоритиме про недосконалості Митного союзу, але незадоволений казахський бізнес, котрий, як не забувають нагадати казахські експерти, зрісся з тамтешнім чиновництвом майже намертво, може внести певні корективи в трансформацію Митного союзу в успішний інтеграційний проект. І навіть коли тамтешніх бізнесменів заспокоюють, що тепер для них відкритий цілий ринок зі 180 мільйона осіб, вони лише знизують плечима: а що, власне, ми будемо туди експортувати? Вони не такі наївні, аби думати, що російські компанії заради процвітання Митного Союзу будуть жертвувати своїм теплим місцем на догоду казахським чи білоруським колегам. Не дивно, що у минулому році найбільше негативне сальдо у зовнішній торгівлі в Казахстана було саме з Росією...
Можливо, зовсім недаремно проти Митного Союзу вже збунтувались не лише опозиційні депутати, а й казахські громадські діячі, представники культури чи керівники громадських організацій та мас-медіа, котрих раніше навряд чи хтось відважився б зарахувати до числа президентських критиків. Причому зробили це у формі підписів під досить жорстким листом до керівництва країни, в якому назвали входження в Митний Союз "початком кінця незалежного існування" Казахстану й закликали денонсувати раніше підписані угоди...
Україна сьогодні перебуває в доволі вигідному положенні у тому сенсі, що може спокійно поспостерігати, як відбувається супер вигідна, за версією Москви, взаємодія трьох пострадянських країн у Митному Союзі. І повчитись на помилках інших, а не зробити крок, про який потім жалкуватиме. Тим більше, що й в Казахстані протести розпочались лише після трьох місяців з початку запуску Союзу...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
