Щоденник євроатлантиста. Повернення Яценюка в євроатлантичну сім'ю
Порадував сьогодні Арсеній Яценюк. На організованому його Фондом "Open Ukraine" круглому столі з безпекових питань відбулась свого роду євроатлантична реанімація Арсенія Петровича.
Він без жалю пройшовся по зафіксованій в Законі про основи внутрішньої та зовнішньої політики позаблоковості. Говорив про те, що це ніщо інше як внутрішньополітичні ігри владної команди. Попереджав про загрозу перетворення України на буферну зону між Росією та Заходом. Резонно нагадував, що НАТО не є блоком, тому позаблоковість – статус надто вже химерний. Висловлював впевненість, що сьогоднішня ситуація з позаблоковістю – ніщо інше, як зупинка на шляху до НАТО. Засудив підтримку Україною Європейської системи колективної безпеки імені Медвєдєва ("як приєднуватись до системи безпеки, якої нема?"). Прагматично наголошував, що вибір будь-якої системи безпеки – це вибір стандартів. Зрозуміло, що в НАТО вони кращі, аніж в керованому Росією ОДКБ.
Власне, говорив багато того, чого від нього очікували його потенційні виборці під час передвиборної кампанії, але, натомість, вимушені були слухати про дивні проекти на кшталт "Великої Європи". Якщо лідер "Фронту змін" продовжуватиме в такому ж дусі, то у нього є всі шанси стати єдиним в Україні високо рейтинговим політиком з дуже чіткою зовнішньополітичною орієнтацією – і не лише абстрактним "європейським вибором", але й конкретним курсом на євроатлантичну інтеграцію. Цього не зробила Тимошенко, цього явно марно очікувати від Тігіпка.
Очевидно, у Арсенія Петровича були свою мотиви настільки чітко відпозиціонувати себе в зовнішньополітичному плані. Зробити це без фіксації позиції щодо НАТО було б навряд чи можливо. Адже позиція щодо НАТО, як на мене, є найбільшим індикатором того, наскільки той чи інший політик здатен ризикувати. Найбільшим індикатором того, наскільки той чи інший політик схильний оглядатись на Росію. Найбільшим індикатором того, наскільки далеко той чи інший політик готовий піти у західному напрямку. Найбільшим індикатором того, які, зрештою, світоглядні позиції йому є ближчими.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
