Щоденник євроатлантиста. Фото уособлення України

Дивна річ: щодня в світі продовжують розбирати по частинах ситуацію зі вбивством Усами бін Ладена, але жоден новий викид інформації, жоден новий інформаційний поворот з претензією на провокативну аналітику (на кшталт того, чи був покійний небезпечним останнім часом) не став резонанснішим, яскравішим та вражаючим, аніж відома фотографія, на якій керівництво США спостерігає за операцією в Пакистані.

Силу цього фото не змогло перевершити навіть відео з кров'ю вбитого терориста N1 у його спальні. Але сила цього фото не тільки в ілюстрації дійсно визначного моменту, яким є вбивство Усами бін Ладена. Певною мірою, це фото уособлює нинішню владу в Сполучених Штатах. Принаймні такою, якою б вона сама хотіла, щоб її бачили в країні і світі.

А саме – що вона відповідальна не тільки перед прийняттям подібного роду рішень, але й готова взяти повний контроль над їх виконанням. Що вона максимально відкрита в критичні моменти історії (як-не-як, йдеться не про вбивство, йдеться про національний катарсис в результаті цього вбивства). Що вона здатна не перетворюватись на холоднокровних і позбавлених всього людського виконавців навіть у момент, коли знищується головний ворог Америки, а в самій країні завдяки цьому наступає щось на зразок національного катарсису: Хілларі Клінтон з прикритим долонею обличчям – верхівка такого людського у політиці. Я думаю, що у Кондоліззи Райс чи канцлера Меркель у подібній ситуації був би дещо інший вираз обличчя (нехай пробачать мене німці за таке порівняння, враховуючи їхнє специфічне ставлення до вбивства бін Ладена як до антизаконного чи антиморального).

І, можливо, найцікавіший момент – це те, де знаходиться і як виглядає на цій світлині президент США Барак Обама. Як влучно зауважив хтось з американських оглядачів, можна подумати, що це не президент США, а його якийсь другосортний радник: присів десь збоку, зсутулився, в якійсь незрозумілій темній куртці... Віце-президент Байден, з впевненим виглядом, у сорочці виглядає значно більш "по-президентськи". Якщо цей фото фрагмент спроектувати на інші країни, то в 99% випадків лідери цих країн красувались би десь по центру, і спостерігали за дійством на екрані, склавши руки на грудях з гордо піднятою головою і з видом одноосібного головнокомандувача парадом. Всі інші б кучкувались навколо, поглядаючи, може, й на екран, але пів корпусом розвернувшись до свого лідера. Звісно, можна багато говорити про постановочний стиль цієї фотографії, і що саме такою розсадкою Обама хотів продемонструвати, що нинішня американська адміністрація – єдина команда, всі рішення приймаються не в Овальному кабінеті одноосібно ним, а лише після відповідних консультацій з компетентними представниками уряду. Нарешті, по виразу облич як Обами, так і інших зафіксованих на фото членів адміністрації добре помітно, наскільки американський президент ризикував, приймаючи рішення про знищення Бін Ладена. І що тепер говорити критикам, які на всі лади розказували про м'якотілість нинішнього господаря Білого Дома, про його нікудишність як головнокомандувача?

Світлина з Білого Дому примусила мене задуматись над тим, а яке фото найкраще відображало б нинішню українську владу? Як на мене, це відома фотографія, де чоловік цілує руку Януковичу. Символічним є безмежно задоволене від такого прояву народної любові обличчя тоді ще навіть не президента Януковича. Символічним, певною мірою, є і жовто-синій спортивний костюм чоловіка (як в українських спортсменів), який з не менш щасливим видом цей прояв любові демонструє. Такий собі збірний образ команди "Україна", яка сьогодні поставлена в позу "цілувати руки" не лише Януковичу, але й усій його багаточисленній свиті... Частина зі страху, частина з бажання вислужитись... Це фото – яскраве свідчення того, що населення України (принаймні, його переважна частина) має сьогодні проблеми не тому, що в неї президент Янукович, а президент Янукович у неї тому, що в населення (принаймні його переважної частини) є серйозні проблеми... Так само, як у Білорусі з Лукашенком чи Росії з Путіним/Медвєдєвим...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.