1 березня 2013, 12:44

3 роки Януковича і західна преса

Поки йде прес-конференція Януковича, вирішила підбити підсумки його трьохрічного президенства з точки зору висвітлення України у західній пресі. Чому це важливо? Тому що від тональності висвітлення залежна громадська думка. А від громадської думки, як відомо, у цивілізованих країнах світу залежні дії та рішення політичних еліт. Умовно кажучи, чим більше будуть газети писати в стилі "Проросійський диктатор катує у темниці проєвропейського світоча української демократії", тим більше запитань буде у обізнаного європейського електорату, чому їхні лідери збираються тиснути руку цьому "диктатору".

Ми в Інституті світової політики під час реалізації проекту "М'яка сила України" за підтримки UNITER/PACT і USAID взяли і проаналізували заголовки ВСІХ статей про Україну за роки президентства Януковича в американській, британській, німецькій, польській, французькій і пресі, яку ми умовно назвали пресою ЄС (тобто, базованій в Брюсселі). Таким чином, визначили, яке слово було визначальним. Майже у всіх випадках, як не складно здогадатись, лідирувало слово "Тимошенко". Єдиний виняток – це преса Євросоюзу де першу позицію посіло слово "ЄС". Звісно, опоненти Тимошенко можуть довго розповідати про успішний піар Юлі на Заході, але, повірте, такий масштаб публікацій неможливо замовити за жодні гроші, подарунки чи шикарні вечеріу дорогих ресторанах для західних акул пера.

Так чи інакше, все це виглядає досить сумно, бо, напевно, мало в світі знайдеться країн, які будуть асоціюватись у заголовках газет не з назвою країни і навіть не з прізвищем її лідера, а з іменем ув'язненого лідера опозиції. Ну і нижче, власне, результати медіа-аналізу для розуміння, на які речі ще найбільше звертали увагу під часу президентства Януковича.











Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...