29 січня 2015, 14:15

Революція гідності international

Всьоме презентували  наш традиційний рейтинг лобістів. За результатами експертного опитування у ньому перемогла президент Литви  Даля Грібаускайте.

 

З чим пов'язана її перемога?  Частково з тим, що позиції Грібаускайте по Україні впродовж минулого року були  найбільш співзвучні з позиціями самих українців. Вона говорила те, що найбільш хотіли чути українці. Санкції ЄС щодо Росії? Важливі, але запізнілі й недостатні. Військово-технічна допомога? Литва готова допомогти, чим може. Перемовини з Путіним? З ним нема про що говорити, поки він поводиться, як терорист.

 

У людей дуже поінформованих є питання і до Далі з приводу її ролі на Вільнюському саміті. Зокрема, побутує думка, що якби не вона, і її   вкрай жорстка  позиція по Януковичу (мовляв, ви що не бачите, що він всіх дурить), тоді можливо було б вийти на якесь транзитне рішення – домовитись про підписання Угоди про асоціацію згодом, коли будуть зняти основні занепокоєння Києва.

 

Але  перше місце литовського президента  і своєрідне захоплення Грібаускайте я  особисто пов'язую з двома факторами. По-перше,  литовський президент  - як, на мене, це привабливий для українців симбіоз  європейського політика і "сильної руки", яка все ще затребувана в українському суспільстві.

 

По-друге, революція гідності триває. Якщо всередині країни вона здобула першу важливу перемогу завдяки перемозі Євромайдану, то наша революція гідності на міжнародному рівні все ще попереду. Даля – приклад того, як навіть маленька країна, енергетично й економічно залежна від Росії, може гідно себе позиціонувати  у світі. Завдяки Грібаускайте Литва продемонструвала, що залежність від російського газу не є геополітичним вироком. А торгівельні відносини з Росією не мають права зробити країну заручником агресора. Це при тому, що за деякими оцінками, Литва найбільше постраждала від російських торгівельних санкцій з розрахунку на душу населення. Що стосується України, нам потрібно відстояти своє право не на жалість з боку міжнародних партнерів, нам потрібно відстояти своє право на  повагу.  А для цього недостатньо бути  жертвою агресії Росії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Військова місія за принципом ''Мерседесу''

Ще якихось півроку тому переважна більшість українських співрозмовників (не кажучи про закордонних) не вірили, що військові контингенти країн-членів НАТО в принципі можуть бути присутніми на українській землі та ще й в осяжній перспективі...

Досить мантри про "Путін на це не погодиться"

Гарною новиною цих тижнів – особливо після останньої зустрічі "коаліції охочих", котрій ще належить перетворитись на "коаліцію рішучих" – є те, що дискусія про гарантії безпеки для України важко, болісно, але все ж перетворюється з концепту у план дій...

Гарантії безпеки не роздають, їх вигризають

"Ми через це проходили, це дуже неприємно, нам американці теж навʼязали перемирʼя. Ми і досі в перемирʼї, вже 72 роки... Але все насправді виявилось не так страшно – це дало нам можливість розвинути економіку, забезпечити добробут людей...

Від обрання до інавгурації. Що вже вдалось Україні з ''другим'' Трампом

У день інавгурації 47-го президента США можна з певністю стверджувати, що Україна не втрачала часу даремно після американських виборів, коли одночасно потрібно було мати справу з двома американськими президентами: ще з діючим і вже з новообраним...

Україна-Польща. Шанс на вихід з кризи довіри

Інколи у відносинах між двома країнами є питання, які отруюють все. Довіру. Співпрацю. Атмосферу. Таким питанням у відносинах між Україною та Польщею в якийсь момент стало питання пошукових та ексгумаційних робіт на території України...

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...