10 лютого 2015, 18:14

Як закінчилась попередня війна

Коли почались активні миротворчі рухи Меркель та Олланда, ми з групою були якраз у Грузії, просякнутій завдяки Україні ефектом дежавю. Зовсім по-іншому цього разу виглядали навіть ті речі, на які ще кілька років тому я просто не звертала уваги.

Місце на трасі в десятках кількометрів від Тбілісі, куди дійшли у 2008-му російські танки. Подумалось: що мали відчувати тоді ті, хто приймав рішення в Тбілісі? І якби почували наші нинішні керманичі, якби російські танки наближались десь до Борисполя?

По-новому оцінила сучасні казарми грузинської армії вздовж дороги, на які тоді накинулась російські військові, на камеру дивуючись комфортними (чи просто людськими) умовами, і виносячи все, що погано і не дуже лежало. Кажуть, хтось з росіян навіть унітаз захопив і причепив до танку, а потім розповідав, що привіз його з собою з Росії.

По-новому оцінила і відстані. Якщо у нас конфлікт "десь там далеко на Сході", то з Південної Осетії до Тбілісі напряму менше години їзди, і увечері з окупованої території можна бачити вогні грузинської столиці.

Але найцікавіше було почути від грузин, які тоді перебували при владі і так чи інакше були причетні до прийняття рішень, як саме закінчилась так звана п"ятиденна війна з Росією. Ні, на їхню думку вона закінчилась зовсім не укладенням домовленостей з Росією за модерації Саркозі. Незважаючи на оголошений Медведєвим і Саркозі мир, війна продовжувалась, а російські танки прасували землю в районі Горі і сунули вбік Тбілісі. Причому так явно, що факт їх перебування вимушений був визнати навіть МЗС Росії, не вимагаючи цинічно, як зараз, якихось "вєщдоків".

Грузини вважають, що війна закінчилась лише після того, як президент США Джордж Буш 13 серпня 2008 року вийшов на галявину Білого дому і дав розпорядження главі Пентагону розпочати гуманітарну місію до Грузії. "Я наказав Роберту Гейтсу почати гуманітарну місію в Грузії. Вона буде інтесивною та безстроковою", – сказав тоді Буш у своєму зверненні. В операції начебто мали брати участь як ВПС США, так і американський ВМФ. Американський президент попросив Росію залишити відкритими всі повітряні та морські шляхи для доставки в Грузію гуманітарної допомоги.

Не знаю, наскільки дійсно праві грузинські співрозмовники, що саме це оголошення з Вашингтону стало вирішальним, але війна після цієї заяви справді дивним чином закінчилась.

Не знаю теж, чи вивчав Обама подібний досвід свого попередника. Чи, можливо, він вважає, що Нобелівському лауреату премії миру, яким є нинішній глава Білого Дому, взагалі негоже вивчати щось, пов"язане з війною?

Але хто його знає, як би розвивались події на Сході України, якби з самого початку американський президент не щарахався від самої думки щодо поставок летальної зброї Україні, а допустив таку можливість.

Бо, можливо, грузинський досвід – це лише свідчення того, що мирний договір з Росією не здатен працювати, коли немає готовності США у будь-який момент підставити дружнє плече, навіть якщо воно буде підставлятись під видом "інтенсивної та безстрокової гуманітарної місії".

P.S. Навчальні візити до Грузії українських експертів – спільна ініціатива Інституту світової політики та Кавказького дому (Тбілісі) за підтримки посольства Британії в Україні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...