12 травня 2015, 09:41

Як крадуть європейську мрію

Була кілька днів у Молдові. Що можу сказати? Головна історія успіху Східного партнерства загасла, не дочекавшись саміту у Ризі. Дуже сумно про це писати, але дійсно небезпечні та неприємні процеси відбуваються у цій сусідній республіці. А ще – досить повчальні для України.

У Кишиневі реально запахло в повітрі Майданом. Про це в один голос говорили мої численні співрозмовники. Суспільство наелектризоване до меж. У позаминулу неділю була велика акція протесту в центрі міста під назвою "Поверніть нам країну". Причина? Банальна для пострадянського простору – корупція. А саме – люди глибоко обурені інформацією про вкрадений мільярд доларів з бюджету країни.Факт викрадення мільярду доводить і спеціальний звіт, підготовлений на замовлення Нацбанку Молдови відомою у свій час і в Україні фірмою Kroll. За це фірмі заплатили 350 тисяч доларів. Мої молдовські друзі жартують: вкрали мільярд і ще заплатили 350 тисяч доларів, щоб всі про це дізнались.

Корупційна схема була запущена ще за влади комуністів, але найбільший куш був зірваний за часів коаліції "Альянс за європейську інтеграцію". Багато хто каже, що одним із способів зняти напруження в країні була б посадка низки колишніх урядовців включно з колишнім прем"єром Філатом. Хоча, звісно, для цього мають бути докази. Бо, як заведено у наших країнах, все було зроблено красиво, елегантно і начебто законно. З залученням національного банку і офшорів. Але факт залишається фактом – люди, які клялись і божились на екранах телевізорів і зустрічах з європейцями у своїй відданості боротьбі з корупцією, тишком-нишком або організовували, або кришували найбільш публічно відому в цій республіці корупційну схему. Це, можливо, для України смішна сума – для Молдови це, на хвилиночку, 15% річного бюджету. Звісно, що завдяки таким промислам ідея європейської інтеграціі була не просто підірвана, вона була дискредитована, бо все це робилось під прапорами Євросоюзу, які ці панове повивішували у себе над офісами і розмахували на мітингах в свою підтримку. Це підтверджують і соцопитування – за членство в ЄС сьогодні виступає лише 30 з хвостиком відсотків молдован, у той час, як у Митному Союзі – понад 50. Картина "приїхали" у всій красі.

Звісно, цією ситуацією, як тільки можуть, користуються всі відомі і трохи замасковані політичні агенти Кремля і ФСБ в Молдові. Розправляються крила лідер соціалістів Додон та нова зірка молдовської політики Ренато Усатий, партію якого у минулому році в останній момент зняли з виборів, а сам він втік у Москву. Зараз Усатий повернувся до Кишинева.Вони, звичайно, активно включились у боротьбу проти корупціонерів.Тим більше, на носі – у середині червня – місцеві вибори.

Фактично, людей ставлять перед жорстким вибором: або проєвропейські корупціонери, або прокремлівські агенти. І найжахливіше те, що ненависть до перших сьогодні більша, ніж страх перед другими. Молдовські євроінтегратори вчасно не усвідомили: навіть безвізовий режим з Євросоюзом не здатний замилити очі людям, якщо люди бачать, що євроінтегратори далі продовжують обдирати країну, як липку.

І винні не тільки вони. Винен і Євросоюз, який накачував з Молдови історію успіху навіть тоді, коли її особливо і не було. І давав їй гроші інколи просто тому, що потрібно було задіяти в повній мірі принцип "більше за більше". Досі Молдова є країною номер один за кількістю фінансової допомоги ЄС з розрахунку на душу населення. ЄС занадто поблажливо ставився до молдовських реформаторів, які готували його "завтраками" про реформи. Мовляв, ще трохи, ще півроку і все буде чікі-пікі. Так, завжди приємно після лідерів, які уособлюють совок і хамство, мати справу з політиками, які розмовляють англійською та випромінюють енергію щось робити. Але, як демонструє досвід Молдови, англомовні й прогресивні теж уміють красти. І ЄС, впевнена, врахує це в Україні. Бо ці люди крадуть не просто гроші, ці люди крадуть європейську мрію.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Україна-Польща. Шанс на вихід з кризи довіри

Інколи у відносинах між двома країнами є питання, які отруюють все. Довіру. Співпрацю. Атмосферу. Таким питанням у відносинах між Україною та Польщею в якийсь момент стало питання пошукових та ексгумаційних робіт на території України...

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...