14 липня 2015, 15:51

Як демонізують одного губернатора і одного посла

Чим більше організовуєш у країнах Євросоюзу відкритих та закритих дискусій на тему України – тим більше дивуєшся. Остання така поїздка, до Чехії, здивувала багатьма речами, але найбільше наступними.

По-перше, в черговий раз була здивована тим, що найпопулярніше питання, яке ставилось і в стінах МЗС Чехії, і експертами – це питання про призначення екс-президента Саакашвілі губернатором Одещини. Чехи, маю зазначити, не унікальні: це питання постійно лунає і від інших закордонних партнерів. Деякі, як, наприклад, один представник уряду Чехії, прямим текстом кажуть: вважаємо це призначення помилкою української влади. Логіка цього призначення залишається для світу незрозумілою. Пояснення такої реакції полягає не тільки в тому, що Саакашвілі для світу – занадто неоднозначна та непередбачувана фігура. Він і сам якось зізнався в інтерв'ю Newsweek, що у нього навіть в США залишився лише один вірний друг: Джон МакКейн. Пояснення полягає ще й в іншому: Саакашвілі ніяк не вписується в образ нової України, на яку себе запрограмував багато хто з наших закордонних колег. Бо нова Україна в їхньому розумінні мала передбачати, зокрема, і нові українські обличчя. Із призначенням Саакашвілі складається враження, що нова Україна – це насправді стара Грузія. А стара Грузія – це не тільки поліцейська реформа і Доми юстиції, а й жорсткий розгін мирної демонстрації та катування у тюрмах. Десь приблизно така логіка. Проте, очевидно, Захід, який так наполягає на реформах в Україні, мав би лояльніше сприймати кожного, хто ці реформи готовий в Україні втілити.

По-друге, після анексії Росією Криму та після розмов у Чехії, у мене склалось враження, що ми занадто швидко і однозначно зробили висновок, що нарешті відбулось чітке розмежування між Україною та Росією. Наше соціологічне опитування в найбільш населених країнах-членах ЄС на початку червня цього року показало, що Росія залишається другою найпопулярнішою асоціацією з Україною (після війни). У Чехії я переконалась, що все ще складніше. Чеські партнери зізнаються: розмежування між українцями та росіянами відбулось, але знаєте яким чином? Усі бідні російськомовні сприймаються як українці, всі багаті російськомовні як росіяни. Тобто, лінія розмежування проходить між бідними та багатими. Колись я запитала у Вайри Віке-Фрейберги, коли вона ще перебувала на посаді президента Латвії, в чому, на її думку, полягає головна відмінність між пострадянською людиною та західною. Її відповідь була миттєвою: ця різниця проходить по лінії – ввічливість та хамовитість. Дуже хочу дожити до того моменту, коли українців розпізнаватимуть на світових просторах не тільки за ознакою заможності, але й за ознакою ввічливості. І, наприклад, за ознакою знання іноземних мов хоча б на мінімальному рівні.

Але це ще не все. Ми багато докладаємо зусиль, пояснюючи світу, що йде війна Росії проти України, а не громадянська війна між самими українцями. У Чехії, спілкуючись з деякими експертами та журналістами, я почула взагалі шокуючу річ: деякі чехи насправді думають, що триває громадянська війна між українцями... та росіянами, як "представниками одного народу". Це називається: приїхали.

По-третє, ще, мабуть, у жодній країні світу не зустрічала такого рівня демонізації українського посла, як у Чехії. Я була готова до критичних ремарок із приводу роботи нашої дипустанови у Празі, бо з чехами на цю тему говорила багато і не раз. Після розмов у чеській столиці може взагалі скластись враження, що це якраз посол України і винен в тому, що у нас із Чехією не клеїться так, як би хотілось. Це з Києва виглядає так, що все зіпсував Земан. У Празі поширена інша думка: це Київ довів до того, що Земан таке назаявляв. Зокрема, своїм ігнором чеського напрямку й надзвичайно ласого до уваги президента Чехії. І ратифікація Угоди про асоціацію начебто не відбулась досі через недопрацювання і недостатньо агресивну в позитивному плані дипломатичну роботу України. Чехи – причому як з уряду, так і з аналітичного середовища – в один голос дивуються: можна хоча б чеською мовою мінімальну інформацію про Україну розсилати для місцевих медіа, а не спокійно спостерігати, як ті черпають інформацію про Україну з російських джерел.

Однак потрібно визнати й інше. Насправді, ратифікація Угоди йде туго, тому що ні для кого з нинішніх ключових гравців на чеському політичному Олімпі ратифікація Угоди з Україною не є пріоритетом. Для прем'єра Соботки, подейкують, зовнішня політика сфокусована на Берліні, тому телефонні дзвінки звідти і з приводу України мають магічні властивості. Відносно нова зірка чеської політики перший віце-прем'єр, міністр фінансів Бабіш і за сумісництвом один із найбагатших чехів, за деякою інсайдерською інформацією, взагалі досить обережно ставиться до Угоди з Україною, враховуючи сільськогосподарську специфіку його власного бізнесу й потенціал України у цьому напрямку. Так що легко не буде, але й останньою країною Європи Чехія у цьому питанні навряд чи буде. Просто тому, що Чехія не любить бути останньою в Європі.

powered by lun.ua

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...

Безпекові підказки з Токіо

У ці дні в Токіо серйозний дипломатичний рух. Візит держсекретаря та міністра оборони США. Прибув до японської столиці і український міністр оборони Таран, що само по собі серйозна подія...

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю) По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі...

ПДЧ-reality check

Однією з причин, чому у НАТО чимало хто радів приходу президента Зеленського у президентське крісло, було сподівання, що він, на відміну від Порошенка, не буде просити у НАТО того, до чого там неготові...

Зеленський як обличчя євроінтеграції. Ви знали?

Обличчям і голосом євроінтеграції України українці переважно вважають Володимира Зеленського. Це один з результатів нового опитування щодо євроінтеграції, замовленого проєктом Євросоюзу Association4U і на презентації якого в Києві сьогодні мала честь виступати...