15 липня 2015, 13:07

Україна після Ірану

Що ж, можемо обережно привітати американську дипломатію з домовленостями по Ірану. Президент Барак Обама продемонстрував, що він дійсно вміє добиватись мети, яку перед собою поставив і яка є для нього пріоритетною.

Іранські домовленості – це хороший привід ще раз розставити крапки над "і" в розумінні того, чому Президент Обама не поводить себе настільки рішуче в питанні України, як у питанні Ірану. Для цього достатньо визнати те, в чому зізнався сам Президент США в своєму інтерв"ю в The Atlantic. А саме: його зовнішньополітична спадщина як Президента буде вимірюватись тим, як імплементуватимуться домовленості з Іраном. А не тим, наприклад, як вирішиться конфлікт навколо України. А президентська спадщина у Штатах (legacy) – річ дуже серйозна.

Добре це чи погано, що іранці опинились в епіцентрі зовнішньополітичних завдань нинішнього президента США, а ми, українці, не опинились?

Питання неоднозначне. По-перше, іранські домовленості ще раз підтвердили: щоб бути в пріоритетах США потрібно або нести реальну загрозу національній безпеці цієї країни, або нести реальну додану вартість національній безпеці США. І бути не в пріоритеті США – це не обов"язково і не завжди позитив. Як колись влучно на одному з наших заходів зауважила Енн Епплбаум, Швейцарія теж не в пріоритетах політики США, але від цього вона не дуже страждає.

По-друге, Україна в короткостроковій перспективі може постраждати внаслідок процесів, які відбуваються навколо Ірану, бо Білий Дім матиме інший фокус і намагатиметься не доводити до сказу Росію, але в середньостроковій та довгостроковій – можемо виграти за рахунок нижчих цін на енергоресурси і більш готової до діалогу Росії. Росія може тішитись сьогодні, що з нею рахуються і її хвалять за конструктивну позицію, але насправді може виявитись так, що іранська угода стане ще однією витонченою санкцією, яку вона сама посприяла проти себе запровадити.

Наразі відкритим залишається інше питання: після того, як досягли іранську угоду, Обама матиме більше простору для маневру у питанні України, бо вже не потребуватиме настільки Росії, як потребував до досягнення домовленості з Іраном? Чи він так само буде враховувати Росію до того часу, поки угода не стане твердо на ноги в плані імплементації?

І ще одне: іранські домовленості відбулись тому, що ключові політичні лідери з обох боків дуже хотіли цієї угоди, були готові до компромісу і були готові до того, що ця угода базується на перевірці, а не на довірі. Це було навіть не питання політичної волі, це було питання політичної одержимості. У Вашингтоні чітко розуміють, що в конфлікті навколо України не всі готові до компромісів і не всі явно готові до угод, які базуються на перевірці. І це лише одне з пояснень того, чому Обамі значно легше перекинути українське досьє, як гарячу картоплю, наступному президенту. І потрібно дивитись на такі речі з відкритими очима.

powered by lun.ua

Все можливо й без олігархів

Впродовж двох днів у Києві відбувалась подія, вагу якої ще належить багатьом оцінити. Це була міжнародна конференція "Демократія в дії". Без сумніву, головна конференція в Україні, про Україну і для України цього року...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...