19 квітня 2016, 14:36

Візит Порошенка до Румунії: на що варто звернути увагу

Завтра увечері Президент збирається вилетіти з візитом до Румунії. Фактично, це буде візит-відповідь на відвідини України румунським президентом на початку минулого року, але від цього візит не стає менш важливим. В останні роки в Україні відбувається переосмислення відносин з Румунією. І це дуже позитивний сигнал. Якщо раніше Румунія сприймалась ледве не як загроза номер 2 для територіальної цілісності та суверенітету України після Росії і "незаслужений" член Євросоюзу, то в урядових,політичних та експертних колах все більше з"являється розуміння, що Україна більше виграє від дружби з Румунією, аніж від ліплення з неї загрози.

Так, румунофобські настрої все ще за інерцією спостерігаються на різних рівнях в Україні, але загальний тренд змінюється. Особливо після того, як на зміну колишньому президенту Басеску, який часом дозволяв собі певні фрівольності в заявах, підігруючи всім ностальгуючим за "Великою Румунією", прийшов відомий своєю антикорупційною діяльністю та ефективним менеджментом Клаус Йоханніс. Під час свого візиту до України він хотів особисто продемонструвати важливість України для Румунії з допомогою виступу у Верховній Раді, однак йому тоді було в досить некрасивій формі відмовлено у такому виступі з поясненням, що подібні речі в Україні взагалі не практикуються (після Коморовського та Байдена всі переконались багато разів, що це не так).

Для багатьох навіть в українському уряді та парламенті було великою несподіванкою те, що Румунія стала першою країною в ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (і повірте мені, це була далеко не випадковість). Для багатьох в Україні досі не є відомою вражаюча історія успіху Румунії у боротьбі з корупцією на найвищих щаблях влади, що насправді для України могла бути більш показовою та прикладною, аніж історія боротьби з корупцією в Грузії, про яку знають значно більше українців. Так само невідомою для багатьох є роль, яку Румунія відіграє сьогодні на так званому східному фланзі НАТО, ініціюючи навіть міні-саміти "східних" членів НАТО. Ну а що стосується особливо болісного в Україні питання з наданням румунського громадянства, то кожен, хто хотів отримати румунське громадянство останнім часом (і не лише в Україні, але й у Молдові) може підтвердити, наскільки це складна й виснажлива процедура.

Вже завтра у цей час я з колегами-експертами будемо кружляти у небі над Європою, щоб потрапити до Бухаресту (прямих рейсів, що досить показово, між нашими сусідніми країнами нема, і дістатись до Бухареста найзручнішим шляхом через Відень коштує так само, як дістатись Нью-Йорка). У Бухаресті ми будемо випробовувати наш новий формат подвійної дипломатії (second track diplomacy), коли під час візиту президента низка зустрічей та заходів організовується в певній країні і на експертному рівні. Зокрема, у четвер під час перебування Порошенка у Румунії ми організовуємо разом з румунськими партнерами публічну дискусію у Бухаресті на українську тематику. А поки що ми в Інституті у співпраці з нашими румунськими партнерами підготували мемо для візиту Порошенка з тими сигналами, які йому варто було б донести, перебуваючи у Бухаресті, щоб зробити візит якомога ефективнішим. От, власне, ключові позиції з цього мемо. Нехай команда Президента й усі дотичні до візиту користуються ним на здоров"я і абсолютно безкоштовно ☺

Під час візиту в Румунію Президенту України Петру Порошенку варто було б:

- Висловити подяку за підтримку Румунією суверенітету, територіальної цілісності України, зокрема невизнання незаконної анексії Криму, та європейського вибору на міжнародній арені (в ЄС, ОБСЄ, ООН та ін.);

- Висловити вдячність за те, що Румунія стала першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС;

- Наголосити, що Україна зацікавлена в тому, щоб Румунія розвивалася як сильна, успішна і впливова країна і була надійним партнером України на Заході;

- Заявити про інтерес до досвіду Румунії в боротьбі з корупцією. Підкреслити, що Україна віддана справі боротьби з корупцією, особливо у вищих органах влади, як головній умові для розвитку сильної держави, і ніщо, навіть війна, не завадить цьому процесу;

- Новий український уряд націлений на реалізацію реформ в усіх сферах життя: починаючи з верховенства права, боротьби з корупцією, розвитку професійних збройних сил, реформи поліції й закінчуючи системою захисту прав дітей та питанням національних меншин. Серед першочергових пріоритетів нового уряду – виконання очікувань міжнародних партнерів (МВФ та ін.), а також зміцнення довіри до країни та створення сприятливого середовища для отримання міжнародної допомоги та досягнення найкращих результатів;

- Висловити зацікавленість у співпраці з Румунією в енергетичній галузі; розпочати діалог про організацію енергетичного форуму в Бухаресті. Обговорити можливість реверсного постачання газу;

- Висловити зацікавленість у якомога тіснішій співпраці з країнами Східної Європи, особливо з Румунією та Польщею, які, можливо, стикалися з подібними труднощами, викликами та перепонами і успішно їх подолали. Успіх цих країн сам по собі є найбільшим стимулом для України рухатися тим же шляхом, особливо стосовно реалізації Угоди про асоціацію.

Щодо питання безпеки:

- Висловити стурбованість з приводу ситуації в Чорноморському регіоні та готовність до співпраці з метою протидії російській загрозі. Наголосити на непорушності фундаментальних принципів ООН та міжнародного права як основоположних принципів у взаємодії з Росією;

- Наголосити на спільній з Румунією позиції щодо підтвердження рішення НАТО про підвищення безпеки в регіоні на Варшавському саміті НАТО;

- Мілітаризація Чорного моря і всього регіону несе загрозу безпеці регіону. Важливо, щоб обидва Президенти продовжували тримати це питання на міжнародному порядку денному і й просили про прийняття серйозних заходів для стримування цієї загрози. Важливо, щоб обидва Президенти повернулися до ініціативи створення Чорноморського флоту, в складі якого перебував би один український корабель. Морська безпека є надзвичайно важливою, і для стримування Росії потрібно більше конкретних кроків, зокрема і таких, як цей. Потрібно розробляти цю ініціативу спільно з Туреччиною та, в ідеалі, з Грузією і піднімати це питання на Варшавському саміті. Важливо, щоб при підготовці до саміту всі чотири країни провели попередню роз'яснювальну та агітаційну роботу.

- Висловити інтерес до участі України у військових навчаннях, спрямованих на боротьбу в гібридній війні та подолання зовнішніх загроз. У таких навчаннях могли би взяти участь країни-члени НАТО, такі як США, Польща, Литва, Норвегія, Естонія, Латвія, а також країни, що не є членами НАТО, наприклад Грузія і Молдова. Ця ініціатива могли би бути корисною особливо у світлі обговорення на Варшавському саміті питання стратегічної адаптації НАТО та розробки стратегій по боротьбі в гібридній війні;

- Подякувати Румунії за лікування українських солдатів, надання нелетального військового озброєння та реалізацію Трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки.

Щодо питання національних меншин:

- Наголосити на тому, що українська національна меншина в Румунії та румунська національна меншина в Україні є дуже цінними для розвитку тісних стосунків та плідної співпраці між двома країнами; Україна цінує той факт, що представники румунської меншини в Україні воюють на Донбасі пліч-о-пліч з українцями.

- Висловити вірність дотриманню рівних прав та захисту прав національних меншин, зокрема румун, які проживають в Україні

Щодо Молдови:

- Наголосити на тому, що як сусіди і друзі Республіки Молдова Україна і Румунія всіляко підтримують рух країни на шляху до європейської інтеграції;

- Підкреслити відданість України ідеї політичного вирішення Придністровського конфлікту з повним збереженням територіальної цілісності Республіки Молдова. Україна також зацікавлена в імплементації Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі в Придністров'ї.

Президенту потрібно бути готовим до запитань про наступне:

- Відставка Яценюка, склад нового уряду, вплив олігархів на політичні процеси та здатність реалізувати реформи;

- Ситуація на Донбасі та в Криму (також важливо наголосити, що конфлікт на Донбасі все ще триває, оскільки велика кількість румун про це не знають);

- Можливий провал Мінського процесу;

- Оцінка з боку України результатів референдуму в Голландії;

- Права румунської національної меншини в Україні (зокрема Закон України "Про громадянство", закон про регіональні мови, зменшення кількості румунських шкіл в Україні та ін.).

Для посилення ефекту своїх повідомлень Президенту слід:

- Звернутися до румунської громадськості румунською мовою;

- Провести відкриту дискусію/дебати за участю медіа;

- Звернутися до медіа з проханням дуже серйозно ставитися до російської пропаганди і перевіряти інформацію, якою вони користуються;

- Попросити медіа звертати більше уваги на події в Україні.

powered by lun.ua

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...

Безпекові підказки з Токіо

У ці дні в Токіо серйозний дипломатичний рух. Візит держсекретаря та міністра оборони США. Прибув до японської столиці і український міністр оборони Таран, що само по собі серйозна подія...

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю) По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі...