17 червня 2016, 14:19

Безвізовий: і знову вся надія на Німеччину

Для людей, які серйозно у візовій (чи, точніше, безвізовій) темі, вже не є великою таємницею, що слід затримки з безвізовим для України веде з Берліна. Саме німці, за деякими даними, попросили своїх партнерів по ЄС відкласти розгляд питання. І в першу чергу це стосувалось Грузії і Туреччини, а ми вже пішли в комплекті, оскільки не дати безвізовий для Грузії, а дати для України – ляпас для грузинів страшний, враховуючи, що вони краще і швидше за Україну виконали План дій з візової лібералізації, і у них восени вибори. Так це відбувалось чи ні, всі ті європейські політики і дипломати, які стверджують,що жодної штучного затягування не відбувається, оскільки вони, на відміну від українського президента, ніяких дат і термінів не називали, дещо лукавлять.

Раптова стриманість німців пояснюється по-різному, в залежності від того, кому і в якому форматі її пояснюють. То вже відомою потребою виробити спочатку механізм призупинки безвізу (suspension mechanism), щоб правляча коаліція могла підстрахуватись ним у відповідь на нападки від все більш популярної "Альтернативи для Німеччиними" (AFD) перед виборами. То тим, що все ж таки доцільніще проводити по безвізу в одному пакеті Україну та Грузію з Туреччиною, яка для канцлерки Меркель перетворюється на пріоритет номер 1 з точки зору її політичного виживання і переобирання. То все більш популярною ідеєю, що краще тримати безвізовий, як підвішений пряник для України, щоб спочатку запрацювали нові антикорупційні органи, а то отримає Україна безвіз і тоді реформи точно "ауфідерзейн". Ну і нарешті тим, що ніяких рухів у цьому напрямку не має бути до BREXIT, хоча Британія і не в Шенгені.

Так що, сьогодні ключ до розморозки безвізу лежить у Берліні, а конкретно – в офісі канцлера. За деякою інформацією, окремі партнери по ЄС попросили німців за 2-3 тижні дати зрозуміти, як далі рухатись, оскільки така пауза виглядає як мінімум дивно. Тут, до речі, варто зазначити, що деякі країни-члени ЄС були більш ніж здивовані таким різким натисканням на гальмівну педаль з боку Берліна. Ну а деякі дуже навіть не проти, обурюючись, що українська влада не справляється з менеджментом політичних заяв, обіцяючи щось, а потім звинувачуючи Євроосоюз у невиконанні і гальмує з реформами.

Однак є ще одна серйозна загроза, про яку ніхто в німецькій столиці не говорить прямо, але між рядків вона вже читається: німці, а з ними за компанію і французи, не упустять шанс, щоб скористатись супер важливістю і чутливістю безвізу для українського президента, щоб натиснути на Мінський процес і, зокрема, прийняття Україною Закону про вибори. Оце якраз те, що абсолютно неприйнятно. На початку цього року я багато говорила про те, що українсько-німецькі відносини не можуть бути заручником Мінського процесу, але сьогодні дуже важливо донести до німецької столиці й інший сигнал: безвізовий режим не може бути заручником Мінського процесу.

Дуже важливо вже виробити достойну тактику реагування на подібні речі, оскільки спокуса прив"язати безпеку (читай російську агресію в Україні і суверенітет України) та реформи (точніше, їх повільний темп) спостерігається в багатьох, навіть доволі нейтральних до України членах ЄС. Як сказав мені днями один європейський посол, все більше політиків у ЄС хочуть покарати Україну через повільний темп реформ послабленням санкцій щодо Росії. Так що, українській владі все складніше буде відділити мінський процес від процесу реформ, і все важче й дорожче обходитеметься тактика затягування часу і в контексті Мінська, і в контексті реформ. Так що принаймні одне з двох виконувати доведеться в швидкому темпі.

powered by lun.ua

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...

Безпекові підказки з Токіо

У ці дні в Токіо серйозний дипломатичний рух. Візит держсекретаря та міністра оборони США. Прибув до японської столиці і український міністр оборони Таран, що само по собі серйозна подія...

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю) По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі...