24 травня 2017, 12:32

Країна, в яку хочеться повернутись. Головний висновок гостей Євробачення про Україну. Соціологія

Щойно презентували результати опитування гостей Євробачення, які відвідали Україну під час музичного конкурсу. Подібні опитування для нас не новинка. Ми в ІСП з 2011 року активно досліджуємо тему "м"якої сили" України за кордоном (під пильним керівництвом автора цієї концепції професора Джозефа Ная), і динаміка сприйняття України як в регіоні, так і в Європейському Союзу завжди була у нашому фокусі.

Зокрема, ми здійснювали в найбільш населених країнах Європейського Союзу, де з"ясували, з чим нас асоціюють і що треба зробити, щоб Україна стала більш привабливою для простих німців, італійців, французів чи іспанців. Нас мотивує не проста цікавість, що і як про нас думають, а розробка рекомендацій, які б дозволили Україні вийти на такий рівень позиціонування в Європі, який би сприяв прийняттю правильних для нас політичних (а отже і фінансових) рішень.

Результати нинішнього опитування, яке на замовлення Інституту світової політики та за підтримки USAID (у рамках програми "Долучайся") і Pact здійснило GFK, підтвердило наше давнє спостереження: зазвичай сприйняття України стає кращим після відвідин нашої країни, аніж було до того. Попри жалюгідний стан доріг, недосконалу сферу послуг і купу інших речей, яких соромляться навіть самі українці. Лише один, але дуже красномовний, як на мене, факт: до відвідин України найбільше гості Євробачення (24%) асоціювали Україну зі словом "війна". Майже половина опитаних (43%) навіть чесно зізнались, що боялись можливих терактів у Києві. Достатньо було кілька днів, проведених у Києві, щоб ця асоціація з Україною зникла взагалі з їхнього асоціативного ряду. Натомість головною асоціацією з Україною стала "гостинність, чудові позитивні люди" (32% опитаних наприкінці подорожі відповіли саме так).

Традиційно цікавились ми і тим, які речі в Україні закордонні гості вважають в Україні помітно слабшими, аніж в інших країнах ЄС. І традиційно серед лідерів опинились: транспорт, міська інфраструктура, уряд (очевидно, подіяв образ наскрізь корумпованого українського політикуму) та низький рівень знання англійської серед населення.

Особливістю нинішнього опитування було те, що в ньому вперше брали участь як громадяни ЄС, так і інших країн Європи та пострадянського простору. Зі здивуванням ми з"ясували, що відповіді на питання одних не особливо відрізнялись від інших. Серед цікавих відмінностей, вартих додаткового дослідження – вдвічі більше не громадян ЄС вважають, що українці боролись і продовжують боротьбу за європейські цінності, ніж власне представників країн самого Європейського Союзу.

Показових нюансів в опитуванні ще чимало. З ними можна ознайомитись дуже згодом на нашому сайті. Але ключовий, як на мене, момент в опитуванні полягає в наступному: 92% гостей Євробачення висловили бажання знову повернутись до України. Це і є головна оцінка того, як прийняла Україна Євробачення. І якщо потрібно було б сформулювати відповідь на питання "Якою побачили гості Євробачення Україну", його варто сформулювати наступним чином: "Такою, до якої є бажання знову повернутись".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...